Ухвала суду № 65229303, 06.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

06 березня 2017 року м. Київ К/800/6356/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано наказ управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці від 21.08.2015 р. № 80о/с "По особовому складу" в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у запас (з постановкою на військовий облік) на підставі пункту 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя з 31.08.2015 р.; зобов'язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 31.08.2015 р. по 12.07.2016 р. включно. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

11.01.2017 р. ОСОБА_1 подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року, мотивуючи її тим, що після постановлення вказаного рішення та набрання ним законної сили йому стало відомо, що його особова справа від 27.07.2015 р. за вих. № 3/12-4206дск направлялась до відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Запоріжжя для ознайомлення та вирішення питання щодо погодження на призначення на посаду офіцера фельдзв'язку та з огляду на відсутність позитивного рішення з цього приводу від 21.08.2015 р. за вих. № 3/12-4655дск вона повернута на адресу УМВС України на Придніпровській залізниці, де зареєстрована відповідно до журналу обліку вхідних документів 25.08.2015 р. за № 290. Таким чином, станом на момент прийняття ліквідаційною комісією УМВС України на Придніпровській залізниці наказу від 21.08.2015 р. № 80/ос про звільнення позивача комісія не мала його особової справи, з огляду на що не могла прийняти належне рішення щодо подальшого проходження служби. Крім того, позивач у вказаний період був позбавлений фізичної можливості подавати будь-які рапорти чи заяви на переведення. Зазначає, що з огляду на те, що справа розглядалась Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом без його участі, він не міг повідомити суд про те, що на час роботи в УМВС України на Придніпровській залізниці подавав рапорт про переведення на іншу роботу. Таким чином, висновки суду про відсутність бажання у позивача на подання рапортів або заяв щодо переведення його до Національної поліції України здійснені лише з урахуванням позиції відповідача та без розгляду документів, які є істотними для справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року.

Судом встановлено, що із поданої позивачем заяви вбачається, що останній звернувся із відповідним запитом до управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці стосовно надання інформації щодо його переведення лише у грудні 2016 року та дізнався про те, що його особова справа у період прийняття оскаржуваного наказу про звільнення не перебувала у розпорядженні управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці, а тому воно не могло належним чином розглянути питання стосовно переведення ОСОБА_1 на іншу посаду, як і не міг подати відповідний рапорт і сам позивач.

Судове рішення про залишення без задоволення заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року мотивовано тим, що наведені у заяві обставини не можуть бути віднесені до нововиявлених, оскільки позивач, у разі якщо вважав, що управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці не розглядало питання стосовно його переведення лише з огляду на відсутність у його розпорядженні особової справи ОСОБА_1 , не був позбавлений права звернутися із відповідним запитом протягом усього строку розгляду справи. Таким чином, зазначені обставини могли бути відомі позивачу саме за умови добросовісного ставлення до справи.

При цьому посилання на те, що і сам позивач був позбавлений можливості подавати відповідні рапорти також є безпідставними, адже жодних доказів того, що протягом липня-серпня 2015 року ОСОБА_1 подавалися до управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці рапорти, які б свідчили про його наміри та бажання перевестись на іншу посаду, до суду апеляційної інстанції не надавалися. Більш того, такі посилання позивача спростовуються наявною у матеріалах справи довідкою начальника сектору забезпечення діяльності комісії з ліквідації УМВС України на Придніпровській залізниці майора поліції Рязанцева В.Є., відповідно до якої згідно з журналом обліку вхідної кореспонденції УМВС України на Придніпровській залізниці рапортів або заяв від громадянина ОСОБА_1 щодо переведення його до Національної поліції України на адресу ліквідаційної комісії УМВС на Придніпровській залізниці не надходило.

Разом з тим, також відсутні підстави для посилань на будь-які обставини, встановлені постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року у справі № 808/2924/16, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано накази УМВС України на Придніпровській залізниці від 25.09.2016 р. № 88 о/с "По особовому складу" щодо внесення змін до наказу УМВС від 21.08.2015 р. № 80 о/с у частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя з 08.09.2015 р. та від 08.08.2016 р. № 4 щодо звільнення ОСОБА_1 за пунктом 64 (через скорочення штатів), згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ відповідно до пунктів 10 та 11 ХІ Закону України "Про Національну поліцію" з 06.11.2015 р.

Виходячи зі змісту пунктів 2-5 частини другої статті 245 КАС України, судом зазначено, що вказане позивачем судове рішення не може вважатися нововиявленою обставиною чи таким, що встановлює певні обставини, які слід вважати нововиявленими, оскільки рішення судів лише підтверджують наявність чи відсутність обставин і не є такими самостійно.

По суті, вимоги заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не свідчать про фактичну наявність будь-якої нововиявленої обставини, а лише вказують на те, що позивач не погоджується з висновками суду, викладеними в судовому рішенні, та всі доводи зводяться саме до оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення. Зазначає, що у момент його звільнення вирішувалось питання про можливість переведення до Держфельдслужби, що є нововиявленою обставиною, оскільки про рух особової справи він не знав та знати не міг.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак