Ухвала суду № 65229295, 06.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

06 березня 2017 р. К/800/6476/17

У Х В А Л А

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпіцька Л.Т.

розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області на постанову Сквирського районного суду Київської області від 14 листопада 2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 р. у справі №376/2001/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії по призначенню позивачу, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 13 квітня 2016 року, з відповідним її перерахунком після набрання рішенням суду законної сили.

Постановою Сквирського районного суду Київської області від 14 листопада 2016 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 р., позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно п.4 ч.1 ст.11 Закону № 796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4 (п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону № 796-XII).

Підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування (ч.ч. 3, 4 ст. 15 Закону № 796-XII).

У відповідності до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за умови, що вони за станом на 01.01.1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, - на два роки та додатково один рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Згідно з ч. 3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

При цьому, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі, і призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Судами встановлено, що довідкою Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області від 30.05.2016 року за № 420 підтверджується факт проживання позивачки з 05.07.1986 року в зоні посиленого радіологічного контролю (четверта зона) за адресою: АДРЕСА_1. Факт видачі позивачці посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4 серія НОМЕР_1 підтверджується листами Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації №05-59-1053 від 25.05.2016 року та Управління соціального захисту населення Сквирської райдержадміністрації Київської області № 3345 від 27.04.2016 року.

Зазначені документи були додані позивачем при зверненні до УПФУ у Сквирському районі Київської області про призначення пенсії згідно ст.55 Закону № 796-XII.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що факт проживання позивача з 05.07.1986 року в зоні посиленого радіологічного контролю (четверта зона) підтверджений належними документами, а у зв'язку із неможливістю отримання позивачем відповідного його дублікату, дана обставина не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії по статті 55 Закону № 796-XII, оскільки вона не є визначальною у призначенні пенсії за даною статтею Закону.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку є протиправними, а позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком із зниженням пенсійного віку підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необгрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 КАС України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області на постанову Сквирського районного суду Київської області від 14 листопада 2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 р.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Л.Т. Черпіцька