Постанова № 65228874, 20.02.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 р.Справа №804/8324/1612 год. 27 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 за участю представників: позивача відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2016 року ОСОБА_5 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, на підставі яких було складено акт перевірки №1754/171/НОМЕР_1 за результатами планової документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5;

- скасувати податкові повідомлення-рішення №0000681701 від 3 лютого 2016 року на суму 139193,75 грн., №0000671701 від 3 лютого 2016 року на суму 262052,41 грн., вимогу №Ф-164817-У від 13 червня 2016 року на суму 311744,21 грн.

Ухвалою суду від 5 грудня 2016 року адміністративний позов залишено без руху із наданням строку на усунення недоліків

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року після усунення недоліків відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за наслідками перевірки встановлено, що позивачем за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року занижено податок на доходи фізичних осіб, занижено єдиний соціальний внесок та занижено податок на додану вартість, про що прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з якими позивач не погоджується через порушення процедури проведення перевірки та відсутності посилань на документи бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких здійснювалось співставлення показників звітності позивача для визначення правильності нарахування нею податкових зобовязань, у тому числі через запроваджений мораторій.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, обґрунтовуючи тим, що перевірка була проведена з дотримання норм чинного законодавства, ФОП ОСОБА_5 не надано до перевірки первинних документів, та починаючи з 08.07.2014 року стосовно фізичних осіб-підприємців органи доходів і зборів не формують та не направляють державним реєстраторам і фізичним особам документи за формами: №24-ОПП, №25-ОПП, №27-ОПП, №22-ОПП, №23-ОПП, №3-ЄСВ, №4-ЄСВ, №5-ЄСВ, №6-ЄСВ.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали обрані правові позиції.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2015 року Криворізькою центральною ОДПІ прийнято наказ №410 «Про проведення документальної планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року. Наказано розпочати перевірку з 01.09.2015 року, термін проведення перевірки 10 робочих днів.

Копія наказу Криворізької центральної ОДПІ від 17.08.2015 року №410, повідомлення про перевірку від 19.08.2015 року №190 були направлені на адресу ФОП ОСОБА_5 поштовим листом з повідомленням 20.08.2015 року, та отримані позивач 01.09.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та підтверджено представником позивача у судовому засіданні.

10.09.2015 року перевіряючи вийшли на перевірку, однак, не були допущені до її проведення платником податків.

01.09.2015 року посадовими особами Криворізької центральної ОДПІ складено акт №3/04-81-17-01/НОМЕР_1 «Про недопуск ФОП ОСОБА_5 до проведення документальної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 21.12.2014 року, та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року».

У вказаному акті перевірки зазначено про відмову ФОП ОСОБА_5 від підпису про предявлення направлень та допуску до перевірки та надання первинних документів.

01.09.2015 року в.о. заступника начальника Криворізької центральної ОДПІ прийнято рішення №8963 про застосування адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_5 на підстав відмови від проведення документальної планової перевірки за наявності законних підстав для її проведення та від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Обґрунтованість вказаного повного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_5 на підставі рішення від 01.09.2015 року №8963 підтверджена постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2015 року по справі №804/12940/15, яка набрала законної сили 05.10.2015 року.

Згідно з постановою у справі 804/12940/15, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення подання, суду пояснила, що 01.09.2015 року приблизно о 10-00 год. на місце здійснення нею господарської діяльності прийшли працівники Криворізької центральної ОДПІ і показали документи щодо проведення перевірки. В направленні на перевірку вона розписатись відмовилась і до перевірки перевіряючих осіб не допустила. Про те, що контролюючим органом буде проводитись перевірка її, як фізичної особи підприємця, відповідач дізналась 01.09.2015 року, отримавши на пошті рекомендовану кореспонденцію. Працівникам ОДПІ відповідачка пообіцяла привезти всі необхідні для перевірки первинні документи 01.09.2015 року до кінця робочого дня, однак у звязку із необхідністю їх збиранням та комплектуванням, зробити цього не змогла. Як пояснила відповідач, підготовлені нею до перевірки документи були в неї вкрадені 02.09.2015 року в маршрутному таксі і провести перевірку на даний момент, взагалі немає можливості.

Відповідно до абзацу другого пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Таким чином, оскільки платнику податків надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, судовим рішенням встановлено відсутність підстав для недопуску 01.09.2015 року перевіряючих до перевірки, що стало підставою для задоволення позову.

Згідно із абазом 8 пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови.

У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Акт від 01.09.2015 №3/04-81-17-01/НОМЕР_1 встановлює відмову ФОП ОСОБА_5 від підпису про предявлення направлень та допуску до перевірки та надання первинних документів, отже, контролюючий орган мав підстави для початку 01.09.2015 року перевірки та вжиття всіх заходів, направлених на її проведення.

02.09.2015 року посадовими особами Криворізької центральної ОДПІ складено акт №7/04-81-17-01/НОМЕР_1 «Про ненадання документів до перевірки ФОП ОСОБА_5В.», яким встановлено, що на момент проведення перевірки станом на 02.09.2015 року ФОП ОСОБА_5 на адресу Криворізької центральної ОДПІ не надано жодного первинного документа, який стосується перевірки питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, та питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року.

09.09.2015 року ОСОБА_5 подала до Криворізької центральної ОДПІ повідомлення, в якому вона пояснює, що не мала змоги надати до інспекції документи на перевірку, так як 02.09.2015 року вони були викрадені в маршрутному таксі, заява про викрадення була подана до Саксаганського РВ Криворізького МУ УМВС України у Дніпропетровській області за №В-16з 03.09.2015 року.

14.09.2015 року Криворізькою центральною ОДПІ видано наказ «Про перенесення термінів проведення документальної планово перевірки ФОП ОСОБА_5В.» №471, згідно якого, у звязку з отримання листа про втрату документів від 09.09.2015 року, перенесено термін проведення перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки, але не більше, ніж на 90 календарних днів, починаючи з 14.09.2015 року.

30.10.2015 року ОСОБА_5 надала до Криворізької центральної ОДПІ лист Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 09.09.2015 року №ЖЄО-2814, з якого вбачається, що 09.09.2015 року за її заявою проведено розгляд та встановлено, що факти, викладені у заяві підтвердились, так як сума майнової шкоди від викраденого майна не визначена, що не складає обовязкової ознаки обєктивної сторони кримінального правопорушення, крім цього, відсутні будь-які документи, що підтверджують суму збитку від викрадення майна; ознак кримінального правопорушення в діях невідомої особи не вбачаються. Також, зазначено, що встановити місцезнаходження сумки з документами, та невідому особу, яка її взяла, не сталося можливим.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що платником податків відновлено всі документи в листопаді 2015 року, проте вони не були надані контролюючому органу, вперше копії таких документів надані суду для долучення до матеріалів цієї справи.

Суд зазначає, що згідно наказу від 14.09.2015 року №471, перенесено термін проведення перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки, але не більше, ніж на 90 календарних днів, починаючи з 14.09.2015 року.

Девяностий календарний день, починаючи з 14.09.2015 року, припадає на 12.12.2015 року (субота), перший робочий день після вказаної дати 14.12.2015 року (понеділок), акт перевірки складений 16.12.2015 року (пятниця).

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Абзацом першим та другим пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Відповідно до абзацу третього пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Таким чином, вищевказана норма прямо встановлює обовязок платника податків надати відновлені після втрати документи контролюючому органу у вказаний період з метою проведення перевірки.

В розглянутому спорі, контролюючий орган відповідно до принципу пропорційності та розумності правильно виходив із необхідності складання акту перевірки не в перший робочий день спливу 90денного строку, а 16.12.2015 року, у зв'язку із правом платника податків надати документи й поштовим звязком.

Отже, контролюючий орган правильно виходив із того, що у межах перенесених термінів проведення перевірки платником податків не надано відновлених документів.

Відповідно до пункту 44.6 статті 46 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

З матеріалів справи вбачається, представником позивача у судовому засіданні підтверджено, що відновлені документи контролюючому органу не надавались.

Щодо доводів позивача, що працівник відповідача жодного разу не виїжджали до платника податків, у тому числі за документами, суд зазначає про їх невідповідність пункту 44.6 статті 46 Податкового кодексу України, який встановлює обовязок платника податків надати посадовим особам контролюючого органу відновлені документи, та не встановлює обовязок та періодичність прибуття контролюючого органу до платника податків за для встановлення факту відновлення документів.

В даному випадку, обовязок відновлення та надання документів покладається саме на позивача, який має здійснювати активні дії.

З огляду на викладені обставини справи контролюючий орган, керуючись пунктом 44.6 статті 46 Податкового кодексу України, правильно дійшов висновку про відсутність документів та провів перевірку на підставі наявних документів.

При цьому, суд не може перебирати дискреційні повноваження податкового органу та вперше проводити перевірку первинних документів платника податків та встановлювати додержання ним податкового законодавства.

16.12.2015 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, на виконання вимог абзацу 1 пункту 75.1, абзацу 1,2 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», відповідно до наказу від 17.08.2015 року №410 «Про проведення документальної планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5» проведено документальну планову перевірку ФОП ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 16.12.2015 року №1754/151/НОМЕР_1.

Висновком перевірки ФОП ОСОБА_5 встановлені наступні порушення:

- пункту 44.1, 44.3, 44.4, 44.5 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 177.2, пункту 177.4, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України занижено податок на доходи з фізичних осіб на загальну суму 209645,93 грн., в тому числі: 2012 рік 41978,79 грн., 2013 рік 54860,64 грн., 2014 рік 112806,50 грн.;

- пункту 44.1, 44.3, 44.4, 44.5 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість за 2014 рік на загальну суму 111355 грн., в тому числі: січень 2014 року 14454 грн., лютий 2014 року 4010 грн., березень 2014 року 8643 грн., квітень 2014 року 9465 грн., травень 2014 року 11181 грн., червень 2014 року 9280 грн., липень 2014 року 10262 грн., серпень 2014 року 10028 грн., вересень 2014 року 9479 грн., жовтень 2014 року 9075 грн., листопад 2014 року 8519 грн., грудень 2014 року 6959 грн.;

- абзац 3 частини 2 статті 6, абзац 2 частини 1 статті 7, частини 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» - занижено ЄСВ за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року на загальну суму 278284,95 грн., в тому числі: 2011 рік 60363,07 грн., 2012 рік 68531,80 грн., 2013 рік 72747,50 грн., 2014 рік 76642,58 грн.

На підставі акту перевірки від 16.12.2015 року №1754/151/НОМЕР_1 винесено вимогу про сплату заборгованості по єдиному внеску від 16.12.2015 року №Ф-0021121701 на суму недоїмки 278284,95 грн.

На підставі акту перевірки від 16.12.2015 року №1754/151/НОМЕР_1 винесені та направлені позивачу наступні рішення від 03.02.2016 року:

- податкове повідомлення-рішення №0000681701, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість за основними зобовязаннями у розмірі 111355 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 27838,75 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0000671701, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування за основними зобовязаннями у розмірі 209645,93 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 52921,48 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0021121701/1, яким у звязку з нарахуванням 278284,95 грн. єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 33459,26 грн.

13.06.2016 року Криворізькою північною ОДПІ винесено вимогу №Ф-1648-17 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 304329,56 грн., в тому числі недоїмка складає 270870,30 грн., штрафи 33459,26 грн.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх звязок з господарською діяльністю позивача, формування та сплата сум єдиного внеску, судом встановлено наступне.

ОСОБА_5 як фізична особа-підприємець зареєстрована виконкомом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 10.07.2001 року №12357.

ФОП ОСОБА_5 взята на податковий облік 03.08.2001 року за №1-10-7177, знаходиться на податковому обліку Криворізької центральної ОДПІ.

Як платник ПДВ ФОП ОСОБА_5 зареєстрована 10.12.2013 року, реєстраційний номер НОМЕР_1. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 28.08.2015 року.

02.09.2015 року за власним рішенням ОСОБА_5 проведено державну реєстрацію припинення фізичної особи-підприємця за №22270060006010798.

Основними видами діяльності ФОП ОСОБА_5 були за КВЕД: 52.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, 47.11 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

У перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_5 була платником податків та зборів: податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, військового збору.

Як встановлено судом та зазначено в акті перевірки, ані на початок перевірки ані на закінчення перевірки, позивачем не надано жодного первинного документа, що стосувався би предмету проведення перевірки.

Таким чином, контролюючий орган діяв у повній відповідності до вимог та процедур, передбачених Податковим кодексом України, коли як платник податків не виконав покладені законом обовязок по наданню відновлених документів контролюючому органу, у зв'язку із чим правомірно здійснено наступне нарахування податків.

За даними акту перевірки від 16.12.2015 року за №1754/171/НОМЕР_1 встановлено наступне:

1. Щодо доходів фізичних осіб, отриманих від провадження господарської діяльності:

- за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року ФОП ОСОБА_5 з чистого доходу в сумі 79658 грн. задекларовано податок на доходи з фізичних осіб, отриманих від провадження господарської діяльності, в сумі 11948,71 грн.:

- перевіркою повноти визначення податку на доходи з фізичних осіб, отриманих від провадження господарської діяльності за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року встановлено заниження податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 209645,93 грн., у тому числі:

- - за 2012 рік дані декларації про доходи від 17.01.2013 року №34416 у розмірі 3976,65 грн., дані перевірки 45955,44 грн., розбіжність складає 41978,79 грн.;

- - за 2013 рік - дані декларації про доходи від 08.02.2014 року №9090079426 у розмірі 3832,20 грн., дані перевірки 58692,84 грн., розбіжність складає 54860,64 грн.;

- - за 2014 рік - дані декларації про доходи від 31.01.2015 року №9079561243 у розмірі 4139,86 грн., дані перевірки 116946,36 грн., розбіжність складає 112806,50 грн.;

- встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 1272376 грн.:

- - за 2012 рік дані декларації про чистий оподатковуваний дохід на суму 26511 грн., дані перевірки на суму 285474 грн., розбіжність складає 258963 грн.;

- - за 2013 рік дані декларації про чистий оподатковуваний дохід на суму 25548 грн., дані перевірки на суму 361445 грн., розбіжність складає 335897 грн.;

- - за 2014 рік дані декларації про чистий оподатковуваний дохід на суму 27599 грн., дані перевірки на суму 705115 грн., розбіжність складає 677516 грн.;

- зважаючи на наведене, ФОП ОСОБА_5 не підтверджено документально витрати, повязані з господарською діяльністю, та не надано підтверджуючі документи щодо походження товару, в результаті чого занижений чистий оподатковуваний дохід в сумі 1272376 грн. та податок на доходи з фізичних осіб на загальну суму 209645,93 грн.;

- у звязку з ненаданням ФОП ОСОБА_5 первинних документів до перевірки, провести перевірки контролюючим органом правильності обчислення, повноти та своєчасності внесення до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб, правильності надання звітності за формою 1-ДФ не виявилось можливим.

2. Щодо податку на додану вартість:

- за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року ФОП ОСОБА_5 задекларовано податку на додану вартість до сплати у сумі 6060 грн.;

- перевіркою повноти визначення податку на додану вартість до сплати за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року встановлено заниження податкових зобовязань по ПДВ за 2014 рік на загальну суму 111355 грн., в тому числі:

- - за січень 2014 року по декларації від 20.02.2014 року №9008927641 задекларовано усього податкових зобовязань на суму 15598 грн., податкового кредиту на суму 14454 грн., визначено суму ПДВ до сплати 1144 грн., за даними перевірки встановлено усього податкових зобовязань на суму 15598 грн., податкового кредиту на суму 0 грн., розбіжність складає суму по податковому кредиту у розмірі 14454 грн.;

- - за лютий 2014 року по декларації від 09.03.2014 року №9012054734 задекларовано усього податкових зобовязань на суму 4069 грн., податкового кредиту на суму 4010 грн., визначено суму ПДВ до сплати 59 грн., за даними перевірки встановлено усього податкових зобовязань на суму 4069 грн., податкового кредиту на суму 0 грн., розбіжність складає суму по податковому кредиту у розмірі 4010 грн.;

- - за березень 2014 року по декларації від 12.04.2014 року №9019677096 задекларовано усього податкових зобовязань на суму 8658 грн., податкового кредиту на суму 8643 грн., визначено суму ПДВ до сплати 15 грн., за даними перевірки встановлено усього податкових зобовязань на суму 8658 грн., податкового кредиту на суму 0 грн., розбіжність складає суму по податковому кредиту у розмірі 8643 грн.;

- - за квітень 2014 року по декларації від 14.05.2014 року №9027095361 задекларовано усього податкових зобовязань на суму 9531 грн., податкового кредиту на суму 9465 грн., визначено суму ПДВ до сплати 66 грн., за даними перевірки встановлено усього податкових зобовязань на суму 9531 грн., податкового кредиту на суму 0 грн., розбіжність складає суму по податковому кредиту у розмірі 9465 грн.;

- - за травень 2014 року по декларації від 20.06.2014 року №9035427831 задекларовано усього податкових зобовязань на суму 11845 грн., податкового кредиту на суму 11181 грн., визначено суму ПДВ до сплати 664 грн., за даними перевірки встановлено усього податкових зобовязань на суму 11845 грн., податкового кредиту на суму 0 грн., розбіжність складає суму по податковому кредиту у розмірі 11181 грн.;

- - за червень 2014 року по декларації від 17.07.2014 року №9041019586 задекларовано усього податкових зобовязань на суму 9877 грн., податкового кредиту на суму 9280 грн., визначено суму ПДВ до сплати 597 грн., за даними перевірки встановлено усього податкових зобовязань на суму 9877 грн., податкового кредиту на суму 0 грн., розбіжність складає суму по податковому кредиту у розмірі 9280 грн.;

- - за липень 2014 року по декларації від 17.08.2014 року №9047497967 задекларовано усього податкових зобовязань на суму 10936 грн., податкового кредиту на суму 10262 грн., визначено суму ПДВ до сплати 674 грн., за даними перевірки встановлено усього податкових зобовязань на суму 10936 грн., податкового кредиту на суму 0 грн., розбіжність складає суму по податковому кредиту у розмірі 10262 грн.;

- - за серпень 2014 року по декларації від 19.09.2014 року №9054080056 задекларовано усього податкових зобовязань на суму 10657 грн., податкового кредиту на суму 10028 грн., визначено суму ПДВ до сплати 629 грн., за даними перевірки встановлено усього податкових зобовязань на суму 10657 грн., податкового кредиту на суму 0 грн., розбіжність складає суму по податковому кредиту у розмірі 10028 грн.;

- - за вересень 2014 року по декларації від 19.10.2014 року №9060180561 задекларовано усього податкових зобовязань на суму 10097 грн., податкового кредиту на суму 9479 грн., визначено суму ПДВ до сплати 618 грн., за даними перевірки встановлено усього податкових зобовязань на суму 10097 грн., податкового кредиту на суму 0 грн., розбіжність складає суму по податковому кредиту у розмірі 9479 грн.;

- - за жовтень 2014 року по декларації від 16.11.2014 року №9066445395 задекларовано усього податкових зобовязань на суму 9670 грн., податкового кредиту на суму 9075 грн., визначено суму ПДВ до сплати 595 грн., за даними перевірки встановлено усього податкових зобовязань на суму 9670 грн., податкового кредиту на суму 0 грн., розбіжність складає суму по податковому кредиту у розмірі 9075 грн.;

- - за листопад 2014 року по декларації від 14.12.2014 року №9072085604 задекларовано усього податкових зобовязань на суму 9078 грн., податкового кредиту на суму 8519 грн., визначено суму ПДВ до сплати 559 грн., за даними перевірки встановлено усього податкових зобовязань на суму 9078 грн., податкового кредиту на суму 0 грн., розбіжність складає суму по податковому кредиту у розмірі 8519 грн.;

- - за грудень 2014 року по декларації від 11.01.2015 року №9077214107 задекларовано усього податкових зобовязань на суму 7399 грн., податкового кредиту на суму 6959 грн., визначено суму ПДВ до сплати 440 грн., за даними перевірки встановлено усього податкових зобовязань на суму 7399 грн., податкового кредиту на суму 0 грн., розбіжність складає суму по податковому кредиту у розмірі 6959 грн.;

- зважаючи на вищенаведене ФОП ОСОБА_5 занижено ПДВ за 2014 рік на загальну суму 111355 грн.;

3. Щодо єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування:

- за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року ФОП ОСОБА_5 задекларовано єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування з господарської діяльності в сумі 35453,34 грн.;

- перевіркою повноти визначення єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування з господарської діяльності за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року встановлено його заниження на загальну суму 278284,95 грн., в тому числі:

- за 2011 рік дані звіту з ЄСВ на суму 7811,67 грн., дані перевірки на суму 68174,74 грн., розбіжність складає 60363,07 грн.;

- за 2012 рік дані звіту з ЄСВ на суму 9199,32 грн., дані перевірки на суму 77731,12 грн., розбіжність складає 68531,80 грн.;

- за 2013 рік дані звіту з ЄСВ на суму 8865,16 грн., дані перевірки на суму 81612,66 грн., розбіжність складає 72747,50 грн.;

- за 2014 рік дані звіту з ЄСВ на суму 9577,20 грн., дані перевірки на суму 86219,78 грн., розбіжність складає 76642,58 грн..

Відповідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Щодо доводів позивача про наявність мораторію, що унеможливлювало проведення перевірки, суд зазначає наступне.

28 грудня 2014 року було прийнято Закони України №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та N 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України».

Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 1 січня 2015 року, встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

ОСОБА_6 від 28 грудня 2014 року №71-VIII направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

При цьому відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236, Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.

Пунктом 8 розділу III Прикінцеві положення «Закону України від 28 грудня 2014 року N 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 1 січня 2015 року, було встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

З огляду на період проведення перевірки, строк дії вказаної норми Закону України від 28 грудня 2014 року №76-VIII закінчився.

Поряд із цим, як прямо вбачається із закону, встановлені обмеження не поширюється з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

З наданих позивачем відновлених документів вбачається, що позивач здійснювала торгівлю алкогольними напоями, які відносяться до підакцизних товарів, а саме:

- вино «Мадера Коктебель» кріплене біле 0,75 л, горіка «Медофф класік» України, горіка «Медофф Платінум» України, горіка «Медофф Вінтер» України, горіка «Медофф Голд» України, горілка «Наша марка», настоянка «Природна колекція медова з перцем», горілка «Природна колекція на березових бруньках», отриманих від ТОВ «Кримська водочна компанія» за видатковими накладними від 04.12.2012 року №РН-43-023025, від 19.11.2013 року №РН-43-019566, від 17.12.2013 року №РН-43-021274 та від 24.12.2013 року №РН-43-021682 (т.2 а.с. 211, т.4 а.с.104, т.5 а.с.158,160);

- вино «Бастардо», «Мускат» ОСОБА_7, «Кагор», Портвейн Приморський ТМ «Соната», вино Кахеті Преміум «Алазанська долина», горілка «Україна Платинум», горілка «Українка «Традиційна», коньяк «Жан Жак», отриманих від ТОВ «Атлантіс» за видатковими накладними від 10.10.2012 року №10058, від 23.10.2013 року №11815, від 16.10.2013 року №11470 (т. 2 а.с.223, т.4 а.с.114, 116);

- горілка особлива «Хлібний дар», горілка «Козацька рада», горілка «Байка Класична», вино «Коблево», отриманих від ТОВ «Баядера Логістік» за видатковими накладними від 02.11.2012 року №34431/33367, від 12.11.2013 року №36702/36459, від 04.10.2013 року №31818/31875 (т.2 а.с.203, т.4 а.с.102, 112);

- горілка «Зелений день» ТМ «Green day», вино «Каберне Марсо», вино ТМ «Марі Розе», вино «Мулен Руж», вино «Софі Блан», вино «Тамянка», вино «Шардоне Мішель», шампанське «Севастопільське», отриманих від ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» за податковими накладними від 25.12.2013 року №1371, від 15.01. 2014 року №457 (т. 5 а.с.179, 186).

Таким чином, доводи позивача щодо протиправності проведення перевірки є необґрунтованими.

Належить зазначити, що вимоги про визнання протиправними дій, на підставі яких складено акт перевірки також не підлягають задоволенню у зв'язку із тим, що належним способом захисту порушеного права у розглянутому спорі є оскарження рішень, прийнятих за наслідками проведення перевірки, які є предметом цього спору.

Щодо доводів позивача про те, що 02.09.2015 року за власним рішенням проведено державну реєстрацію припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, у зв'язку із чим контролюючий орган був позбавлений можливості складати акт перевірки та приймати податкові повідомлення-рішення, суд не вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 65.9 статті 65 Податкового кодексу України самозайняті особи зобов'язані подавати до контролюючих органів за місцем свого обліку відомості про зміну облікових даних протягом місяця з дня виникнення таких змін. Зміни до відомостей про самозайняту особу, які містяться у Державному реєстрі, набирають чинності з дня внесення відповідного запису до такого реєстру.

Позивач наполягає на зміні адреси, проте, не надала контролюючому органу відомості про таку зміну.

Статтею 65 Податкового кодексу України встановлено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Таким чином, зобовязання, які нараховані контролюючим органом за період провадження підприємницької діяльності, є правомірно донарахованими.

Відповідно до пункту 97.1 статті 97 Податкового кодексу України у цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

В інших випадках грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому, законодавство про банкрутство передбачає процедуру банкрутства фізичної особи відносно зобов'язань, які повязані із її підприємницькою діяльністю.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа (підпункт 97.4.3 пункту 97.4 статті 97 Податкового кодексу України).

З огляду на викладене, посилання в оскаржуваних рішеннях на статус підприємця не створює підстав для скасування рішень із таких мотивів, оскільки є формальним порушенням, яке не призвело до винесення неправильного рішення або неправомірних наслідків.

За загальним правилом статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

З системного аналізу наведених норм чинного законодавства України, наданих матеріалів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 14 лютого 2017 року.

Суддя ОСОБА_1