Постанова № 65228801, 09.03.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року справа № 691/673/16-а

П/823/58/16

14 год. 20 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді Орленко В.І., суддів Рідзеля О.А., Тимошенко В.П., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій неправомірними та скасування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортним засобом, габаритні параметри якого перевищують нормативні,

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2016 року з Городищенського районного суду Черкаської області до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла за підсудністю адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до управління Укртрансбезпеки Одеської області про визнання дій неправомірними та скасування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортним засобом, габаритні параметри якого перевищують нормативні.

В позовній заяві ОСОБА_2 просить: визнати неправомірними дії посадової особи управління Укртрансбезпеки Одеської області та скасувати плату за проїзд автомобільними дорогами транспортним засобом, габаритні параметри якого перевищують нормативні, за розрахунком №0006183 до акту №060955 від 03.06.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що належний позивачу автомобіль НОМЕР_1 проходив зважування 02.06.2016 в місті Києві за результатами якого перевищень нормативних вагових параметрів не встановлено.

Позивач зазначає, що на вимогу водія автомобіля перевіряючий не предявив направлення на перевірку, свідоцтво про повірку вимірювального пристрою, яким здійснювався габаритно-ваговий контроль та здійснював її одноособово, тоді як рейдова перевірка повинна проводитись не менш як двома особами; незважаючи на фіксацію факту перевищення вагових параметрів транспортний засіб був відпущений, а на вимогу водія привести габаритно-вагові параметри автомобіля до норми перевіряючий не відреагував.

Крім того за твердженням представника позивача вона зареєстрована фізичною особою-підприємцем 05.07.2016, а тому до цієї дати вона не являється перевізником та на неї не поширюється дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

На думку представника позивача сформований розрахунок не є чинним документом в розумінні наказу Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, яким затверджено вимоги до оформлення документів, оскільки не містить підпису і дати складання.

В судове засідання представник позивача не зявився, проте направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в ході судового розгляду справи заперечив проти задоволення позову, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що факт порушення не спростовано і тому до позивача обґрунтовано спірною постановою застосовано штрафні санкції.

В судове засідання представник відповідача не зявився, проте направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо всіма особами, які беруть участь у справі, буде заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності представників сторін на підставі наявних матеріалів справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03.06.2016 головними спеціалістом управління Державної служби України з безпеки на транспорті в Одеській області ОСОБА_3 та старшим державним інспектором управління Державної служби України з безпеки на транспорті в Одеській області ОСОБА_4 на маршруті М05 автомобільної Київ-Одеса зупинений транспортний засіб марки DAF-XF95480 д.н.з. НОМЕР_2 з причепом GAAS GS65 д.н.з. НОМЕР_3, що належить позивачу.

Проведеним габаритно-ваговим контролем виявлено факт перевезення автомобілем, який належить позивачу, вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: перевищення осьового навантаження, фактичне: 6,32-8,5-23,9 (дозволене: 11-11-22).

За результатами проведеної перевірки складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.06.2016 та акт № 0000183 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі яких 03.06.2016 проведено розрахунок №0000183 плати за проїзд великовагових (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд в розмірі 324,0 євро.

Перевіряючи правомірність нарахування плати за проїзд, суд виходить з того, що відповідно до статті 6 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Відповідно до частини 3 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, які здійснюються на договірних умовах чи для власних потреб, обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, пунктом 3 якого визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, що прямо визначено п.4 зазначеного Порядку.

Частиною 2 ст.29 Закону України від 30.06.1993 № 3353-ХІІ Про дорожній рух (надалі Закон № 3353) передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 22.5 постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 "Про Правила дорожнього руху" за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Постановою Кабінету Міністрів України Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування від 27.06.2007 № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі Порядок).

Пунктом цього Порядку визначений механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

За приписами п.2 Порядку, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. В той час, як великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

У відповідності до п.3 Порядку, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Всупереч наведених вимог Правил дорожнього руху на транспортному засобі, що належить позивачу допущено перевищення допустимого навантаження на строєну вісь, що склала 23,9 тонн замість допустимих 22,0 тонни, а тому суд відхиляє доводи позивача щодо відповідності вагових параметрів автомобіля встановленим вимогам. При цьому продовження руху не є свідченням відсутності факту перевищення вагових параметрів транспортного засобу.

Також суд вважає безпідставними доводи позивача щодо відсутності у перевіряючого направлення на перевірку, оскільки його відсутність є підставою для недопущення такої особи до перевірки, натомість у разі допуску посадової особи до перевірки, виявлені в ході перевірки порушення законодавства про автомобільний транспорт є підставою для застосування відповідальності.

Щодо посилань позивача про одноособове здійснення перевірки та ненадання доказів повірки засобу вимірювальної техніки, суд звертає увагу, що представником відповідача надано до матеріалів справи відповідне свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки та акт перевірки від 03.06.2016р. засвідчений підписами перевіряючих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також водія транспортного засобу ОСОБА_5, що є доказом належним чином проведеної перевірки двома перевіряючими.

Суд вважає безпідставними доводи позивача, що вона не являється перевізником та на неї не поширюється дія Порядку, оскільки перевірка проведена до її державної реєстрації субєктом господарювання. Суд звертає увагу, що рух транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів без спеціального дозволу заборонений в силу прямої вказівки Закону України «Про автомобільний транспорт», який поширює свою дію на усіх без виключення учасників дорожнього руху. А тому відсутність у позивача станом на дату проведення перевірки статусу субєкта господарювання не є підставою для звільнення позивача від відповідальності за виявлене порушення.

У відповідності до пункту 31-1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (надалі Постанова №879) якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.

Відповідно до наведеної Постанови №879 ставка плати за проїзд великовагових транспортних засобів з перевищенням допустимих осьових навантажень при перевищенні від 5 до 10 відсотків включно становить 0,1 євро за кілометр відстані.

Пунктом 30 Постанова №879 визначено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

В контексті наведеного суд вважає обґрунтованим нарахування позивачу плати за проїзд відстані 300 кілометрів виходячи з вартості одного кілометру пробігу в розмірі 0,54 євро, що в загальному розмірі складає 324 євро (0,54х300х2=324).

При цьому суд вважає необґрунтованими посилання позивача на відсутність окремих реквізитів спірного розрахунку, оскільки Постанова №879 не містить спеціальних вимог до форми його складення, натомість зміст розрахунку відповідає наведеним положенням Постанови №879.

У відповідності до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи та доведеність відповідачем обґрунтованості проведеного розрахунку плати за проїзд автомобільними дорогами транспортним засобом, габаритні параметри якого перевищують нормативні, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

ГоловуючийВ.І. Орленко

СуддіО.А. Рідзель

ОСОБА_6