Ухвала суду № 65228423, 07.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 березня 2017 року м. Київ К/800/6754/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Смокович М.І., розглянувши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника ПАТ "Дельта Банк", яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" на підставі договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США № 020-07977-170215 від 17 лютого 2015 року, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року, позовні вимоги задоволено.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника ПАТ "Дельта Банк", яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" на підставі договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США № 020-07977-170215 від 17 лютого 2015 року, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 суму судового збору 1102,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що 17 лютого 2015 року між позивачем (вкладник) та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США № 020-07977-170215, відповідно до пункту 1.2 якого сума вкладу складає 7000,00 доларів США.

Згідно із пунктами 1.3, 1.4 вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в пункті 1.6 цього договору та по 19 березня 2015 року включно. Процентна ставка на суму вкладу становить 5,5 процентів річних.

На виконання вищевказаного договору банківського вкладу позивачем 17 лютого 2015 року було внесено на вкладний рахунок суму грошових коштів у розмірі 7000,00 доларів США.

Однак, 02 березня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 150, якою ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду ГВФО № 51 від 02 березня 2015 року виведено ПАТ "Дельта Банк" з ринку, запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В..

Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 664 від 02 жовтня 2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду ГВФО прийнято рішення № 181 від 02 жовтня 2015 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк".

Разом з цим, 05 жовтня 2015 року Уповноваженою особою Фонду ГВФО ПАТ "Дельта Банк" Кадировим В. В. видано наказ № 15 "Про обмеження здійснення на час ліквідації ПАТ "Дельта Банк" операцій щодо виплат коштів вкладникам - фізичним особам за відповідними рахунками" відповідно до якого обмежено на час ліквідації ПАТ "Дельта Банк" операції щодо виплати коштів вкладникам за рахунками, перелік яких визначений у додатку № 1 до наказу на підставі протоколу засідання Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб від 22 вересня 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведеність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, в межах гарантованої суми відшкодування, а тому дії відповідачів суперечать приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, такий висновок судів попередніх інстанцій відповідає обставинам справи та положенням статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в якій передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Підстави для визнання договору нікчемним містяться як у Цивільному кодексі України, так і в Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Зокрема, частиною другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За правилами частини третьої цієї ж статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись частинами 5, 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М. І. Смокович

Суддя М.І. Смокович