Ухвала суду № 65228320, 07.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2017 року м. Київ К/800/1081/17

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - мале приватне підприємство "ВК Імпекс", Державне підприємство "Сетам", Аграрна біржа, приватне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи на ліквідацію приватного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни про визнання дій протиправними, скасування рішення, що переглядається за касаційною скаргою Уповноваженої особи на ліквідацію приватного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" (далі - позивач) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач), треті особи - мале приватне підприємство "ВК Імпекс", Державне підприємство "Сетам", Аграрна біржа, приватне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи на ліквідацію приватного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївнивідповідача (з урахуванням збільшення та уточнення позовних вимог) про визнання протиправними дії відповідача по продажу на відкритих торгах права вимоги публічного акціонерного товариства «Банк Форум» за кредитними угодами №1-0020/13/30-КL від 29 березня 2013 року та №-0021/13/30-КL від 29 березня 2013 року, скасування рішення від 5 вересня 2016 №1722 в частині визначення активів ПАТ «Банк Форум», а саме: права вимоги за кредитними угодами №1-0020/13/30-КL від 29 березня 2013 року та №-0021/13/30-КL від 29 березня 2013 такими, що підлягають продажу (повторному) на відкритих торгах.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що дії відповідача по продажу на відкритих торгах права вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» за кредитними угодами №1-0020/13/30-КL від 29 березня 2013 року та №-0021/13/30-КL від 29 березня 2013 року є такими, що порушують його права та просить скасувати рішення в цій частині, оскільки уповноваженою особою Фонду вже було вжито передбачених Законом заходів щодо збереження майна та активів банку, що ліквідується, шляхом звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитними угодами. На думку позивача, виставлення та продаж права вимоги за даними угодами призведе до повторного стягнення з позивача заборгованості за одним і тим самим договором різними кредиторами, що є неприпустимим.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по продажу на відкритих торгах права вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» за кредитними угодами №1-0020/13/30-KL від 29 березня 2013 року та №1-0021/13/30-KL від 29 березня 2013 року.

Скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1722 від 5 вересня 2016 в частині визначення активів ПАТ «Банк Форум», а саме: права вимоги за кредитними угодами №1-0020/13/30-KL від 29 березня 2013 року та №1-0021/13/30-KL від 29 березня 2013 року такими, що підлягають продажу (повторному) на відкритих торгах.

У касаційній скарзі, Уповноважена особа на ліквідацію приватного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко І.М., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 29 березня 201 року між позивачем та ПАТ «Банк Форум» укладено кредитний договір №1-0020/13/30-КL, в подальшому ТзОВ «Золотий Екватор» та ПАТ «Банк Форум» вносилися зміни в кредитний договір шляхом укладання додаткових угод до нього.

14 березня 2014 року ПАТ «Банк Форум» визнано неплатоспроможною банківською установою та запроваджено тимчасову адміністрацію банку. З 16 червня 2014 року триває процедура ліквідації банку, яка продовжена до 15 червня 2018 року відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду від 26 травня 2016 року №840.

У зв'язку із порушенням позивачем зобов'язань за кредитним договором від 29 березня 2013 року №1-0020/13/30-КL уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» відповідно до повноважень, визначених статтею 48 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» звернулась у Господарський суд Рівненської області із позовом про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором в сумі 3316398 доларів США 29 центів.

Рішенням суду від 6 жовтня 2015 року у справі №918/1930/14 позов задоволено частково стягнуто з позивача на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 31825694, 54 дол. США, що еквівалентно 500003971,04 грн. та нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі 974661,90 дол. США, що еквівалентно 15312621,69 грн., в частині стягнення 363627,85 дол. США, що еквівалентно 5712848,43 грн. відмовлено.

5 вересня 2016 року на підставі пункту 14 частини п'ятої статті 12 та частини третьої статті 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №1722 «Про затвердження умов продажу активів банку», яким, серед іншого, визначено активи ПАТ «Банк Форум», що підлягають продажу (повторному) на відкритих торгах (аукціоні), а саме: права вимоги за кредитними договорами від 29 березня 2013 року №1-0020/13/30-КL та від 29 березня 2013 року №1-0021/13/30-КL, що укладені з юридичними особами ТзОВ «Золотий екватор» та МПП «Імпекс» відповідно, а також визначено заборгованість за кредитом станом на 01.05.2016 в розмірі 81317090,29 грн. (за договором від 29 березня 2013 року №1-0020/13/30-КL), в розмірі 248683,065,96 грн. (за договором від 29 березня 2013 року №1-0021/13/30-КL), оціночну вартість активу станом на 1 червня 2015 року (443695603,89 грн., 132532453,11 грн. відповідно), початкову вартість продажу (650525672,23 грн., 198946452,77 грн. відповідно), та визначено організатора торгів Аграрну біржу. Права вимоги за даними договорами об'єднані в одному лоті.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання вказаного рішення уповноваженою особою Фонду на сайті торгуючої організації розміщено оголошення про проведення відкритих торгів з продажу активів, шляхом відступлення прав вимоги за кредитами, що обліковується на балансі банку, зокрема, права вимоги за кредитними договорами від 29 березня 2013 року№1-0020/13/30-КL та від 29 березня 2013 року №1-0021/13/30-К, що об'єднані лоті №1.

Вважаючи дії та рішення по продажу на відкритих торгах права вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» за кредитними угодами №1-0020/13/30-КL від 29 березня 2013 року та №-0021/13/30-КL від 29 березня 2013 року неправомірними позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем під час вчинення дій щодо продажу на відкритих торгах права вимоги за кредитним договором від 29 березня 2013 року №1-0020/13/30-КL зазначені критерії повністю дотримані не були, а оскаржуване рішення в частині визначення права вимоги за даним договором активом, що підлягає продажу на відкритих торгах прийнято без дотримання принципу пропорційності, зокрема, необхідного балансу між будь-якими несприятливими для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Відповідачем не зазначено обставин та підстав, за яких право вимоги за обома кредитними договорами об'єднані в одному лоті та становлять одиницю активу банку, а також можливості їх роз'єднання у разі визнання протиправними дій щодо продажу права вимоги за одним з кредитних договорів, що об'єднані в одному лоті.

Вищий адміністративний суд України погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульовані та визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до статті 4 вказано Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, серед іншого, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Управління поточною діяльністю Фонду відповідно до статті 11 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»здійснює Виконавча дирекція Фонду, яка згідно з пунктом 14 частини п'ятою статті 12 вказаного Закону визначає порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується.

Відповідно до частини першої статті 48 зазначеного Закону під час здійснення ліквідації банку Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження:

1) здійснює повноваження органів управління банку;

2) приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів;

4) вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб;

5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю;

6) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх;

7) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, що підлягають обов'язковому зберіганню;

8) здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

Згідно з пунктом п'ятим частини другої статті 37 Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14 березня 2014 року ПАТ «Банк Форум» визнано неплатоспроможною банківською установою та запроваджено тимчасову адміністрацію банку. З 16 червня 2014 року триває процедура ліквідації банку, яка продовжена до 15 червня 2018 року відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду від 26 травня 2016 року №840.

У зв'язку із порушенням позивачем зобов'язань за кредитним договором від 29 березня 2013 року №1-0020/13/30-КL уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» відповідно до повноважень, визначених статтею 48 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» звернулась у Господарський суд Рівненської області із позовом про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором в сумі 3316398 доларів США 29 центів.

Рішенням суду від 06 жовтня 2015 у справі №918/1930/14 позов задоволено частково - стягнуто з позивача на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 31825694, 54 дол. США, що еквівалентно 500003971,04 грн. та нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі 974661,90 дол. США, що еквівалентно 15312621,69 грн., в частині стягнення 363627,85 дол. США, що еквівалентно 5712848,43 грн. відмовлено.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суди першої та апеляційної інстанцій правильно вважають, що уповноважена особа на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» реалізувала надані Законом повноваження та вжила заходів по збереженню майна банку та поверненню заборгованості позичальника перед банком в установленому законодавством порядку - шляхом звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором від 29 березня 2013 року №1-0020/13/30-КL.

Відповідно до статті 50 Закону з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.

До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також ліцензія, гудвіл.

Майно банку, що включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці Фондом у порядку, встановленому Фондом.

Відповідно до статті 51 вказаного Закону Виконавча дирекція Фонду затверджує заходи з передпродажної підготовки майна одного або кількох банків (майно, об'єднане у пули активів, цілісні майнові комплекси, пакети акцій тощо), ремонту основних засобів, добудови об'єктів незавершеного будівництва, реалізації девелоперських проектів (зокрема операцій з експлуатації нерухомості) на належних банку земельних ділянках із залученням інвестицій, вилучення з непридатного для експлуатації майна окремих деталей, вузлів, агрегатів тощо для подальшої реалізації.

Після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

Фонду заборонено відчужувати майно банку до затвердження виконавчою дирекцією Фонду способу, порядку, складу та умов відчуження майна такого банку, крім випадків надання виконавчою дирекцією Фонду дозволу на реалізацію окремого майна з метою запобігання збиткам або ризикам його втрати чи пошкодження, а також у випадках, передбачених цим Законом.

Майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб:

1) на відкритих торгах (аукціоні);

2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про:

1) затвердження переліку майна банку, що не підлягає продажу;

2) об'єднання майна банку або кількох банків у пули та/або продаж окремих інвентарних об'єктів;

3) строки та заходи передпродажної підготовки майна;

4) затвердження умов відкритих торгів (у тому числі аукціонів, що проводяться за методами підвищення та/або зниження ціни і без обмеження мінімальної ціни продажу майна), зокрема розмірів гарантійного внеску, лота та кроку аукціону, порядку зниження ціни, встановлення або відмови від встановлення мінімальної ціни продажу;

5) обмеження загальної кількості відкритих торгів, на яких пропонуються до продажу одні й ті самі об'єкти або пули активів;

6) проведення відкритих торгів (аукціонів) уповноваженою особою Фонду або торговельним посередником, біржею тощо, у тому числі у разі продажу пулів активів, сформованих за рахунок майна кількох банків.

Інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого продається.

Для проведення відкритих торгів на підставі договору може залучатися організатор торгів - юридична особа, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор торгів не повинен мати конфлікт інтересів з банком, майно якого продається.

Ссума заборгованості за кредитними договором від 29 березня 2013 року №1-0020/13/30-К, стягнута рішенням Господарського суду Рівненської області від 6 жовтня 2015 року, в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції визначається майном банку.

З огляду на наведене, інше майнове право, зокрема, право вимоги за даним договором, яке вже реалізовано Фондом шляхом звернення до суду, в частині стягнутої суми заборгованості не може окремо від даної суми повторно розглядатися як актив банку, що підлягає продажу на відкритих торгах.

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, стягнення присудженої суми заборгованості у випадку неналежного виконання рішення суду боржником має здійснюватися в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

У спірному випадку повноваження Фонду під час здійснення ліквідації банку, визначені частиною першою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», щодо продажу майна банку, а також звернення від імені банку до суду із позовами майнового характеру про стягнення заборгованості за кредитом не можуть бути реалізовані одночасно до одного і того ж самого активу банку, зокрема, права вимоги за кредитним договором.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20 вересня 2016 року розстрочене виконання рішення суду від 6 жовтня 2016 року по справі №918/1930/14 на загальну суму заборгованості в розмірі 502636371,70 грн. строком на вісім років.

Позивачем частково виконано рішення суду від 6 жовтня 2016 року, погашена заборгованість перед стягувачем в сумі 12680251,03 грн., а також здійснено платіж у сумі 760000,00 грн. на виконання ухвали від 20 вересня 2016 року, що підтверджується ухвалою суду від 20 вересня 2016 року, а також платіжним дорученням від 27 вересня 2016 року №3072.

Виконання рішення позивачем з урахуванням розстрочки, застосованої ухвалою суду, усуває ризики втрати чи недоотримання коштів банком.

Проте, рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 5 вересня 2016 року №1722 саме право вимоги за даним договором визначено активом, який підлягає продажу на відкритих торгах.

Продаж права вимоги за кредитним договором тягне за собою заміну кредитора в зобов'язанні, що в свою чергу, призведе до повторного стягнення з товариства заборгованості за одним кредитним договором різними кредиторами та порушення прав позивача.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги твердження представників відповідача та третьої особи про те, що продаж права вимоги не призведе до подвійного стягнення за кредитним договором та порушень прав позивача, а спричинить лише заміну стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення господарського суду у справі №918/1930/14 з огляду на наступне.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічна норма встановлена і у статті 121-4 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою виконавця або сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження.

Заміна стягувача у виконавчому провадженні можлива лише за рішенням суду лише його правонаступником.

Стаття 512 Цивільного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для заміни кредитора у зобов'язанні, а саме: відступлення права вимоги, правонаступництво, виконання обов'язку боржника поручителем або заставодержателем (майновим поручителем), виконання обов'язку боржника третьою особою.

Таким чином, визначаючи підстави заміни кредитора у зобов'язанні,законодавець прямо розділяє такі поняття, як відступлення права вимоги і правонаступництво.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» в сукупності зі статтею 512 ЦК України дає підстави вважати, що відступлення права вимоги не може бути підставою для заміни стягувача у виконавчому провадженні, оскільки є відмінним поняттям від поняття правонаступництва.

З урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій об'єктивно, повно, всебічно дослідили обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, а тому зробили правильний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи на ліквідацію приватного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: