Ухвала суду № 65228059, 09.03.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шалота К.В.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"09" березня 2017 р. Справа № 296/8315/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Нероди І.В.,

позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "05" грудня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про проведення перерахунку пенсії ,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнених вимог, просив: визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі також - ГУПФ України в Житомирській області) щодо встановлення йому з 01.09.2016 р. основного розміру пенсії 62 % грошового забезпечення (за 24 роки вислуги); зобов'язати ГУПФ України в Житомирській області встановити основний розмір пенсії 67 % грошового забезпечення з 01.09.2016 р.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 05 грудня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо встановлення ОСОБА_4 з 01 вересня 2016 року основного розміру пенсії 62 % грошового забезпечення (за 24 роки вислуги).

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області встановити ОСОБА_4 основний розмір пенсії 67 % грошового забезпечення з 01 вересня 2016 року.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (м. Житомир, вул. О.Ольжича, 7, код за ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, відповідач зазначає, що при призначенні пенсії було допущено порушення вимог матеріального права щодо визначення розміру пенсії за вислугу років, що призвело до безпідставного збільшення цього розміру з 62 до 67 % горошового забезпечення позивача.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27.04.2016 р. наказом ГУНП в Житомирській області № 77о/с підполковник поліції ОСОБА_4 був звільнений зі служби в поліції з 29.04.2016 р. за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу) (а.с.6).

З вказаного наказу вбачається, що вислуга років ОСОБА_4 на 29.04.2016 р. складає: календарна - 22 роки 08 місяців 07 днів, у пільговому обчисленні - 24 роки 02 місяці 10 днів.

Листом начальника управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ОСОБА_5 №1132/03-21 від 23.05.2016 року ОСОБА_4 повідомлено про призначення пенсії за вислугу років з 30.04.2016 року у розмірі 67 % грошового забезпечення (за 24 роки вислуги) (а.с.8).

Листом заступника начальника управління - начальника відділу з питань призначення пенсій військовослужбовцям та членам їх сімей Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Коляди І.В. № 2074/03-23 від 02.09.2016 року ОСОБА_4 повідомлено, що оскільки у свідоцтві про його хворобу не міститься інформація про непридатність до служби в поліції, то пенсійну справу, починаючи із 01.09.2016 року приведено у відповідність до норм діючого законодавства та визначено розмір пенсії: 62 % грошового забезпечення (а.с.9).

Суд першої інстанції перевіряючи дії відповідача на відповідність вимог ч.3 ст.2 КАС України щодо зменшення основного розміру пенсії з 67% до 62 % грошового забезпечення, дійшов висновку про протиправність таких дій.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Законом України від 09.04.1992 року № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за вказаним Законом за наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до пункту а) ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 77 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Отже, ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" встановлює вичерпний перелік підстав звільнення особи, яка служить в органах Національної поліції України. При цьому, однією із вказаних підстав для звільнення є хвороба особи, яка підтверджується висновком медичної комісії про її непридатність до служби в поліції.

Відповідно до п. 1.2 Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 85 від 06.02.2001, (надалі - Порядок № 85) військово-лікарська комісія - це спеціальні органи в складі лікарів-спеціалістів, які створюються в системі Міністерства внутрішніх справ з метою проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду кандидатів на службу, осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і членів їх сімей, військовослужбовців внутрішніх військ МВС України осіб цивільної молоді, які бажають вступити до навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони України, курсантів і слухачів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і колишніх військовослужбовців.

Відповідно до п. 1.1 Порядку № 85, медичний огляд проводиться згідно з пунктом 1.2 Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України з метою визначення: придатності кандидатів за станом здоров'я, фізичним розвитком, а для окремих видів службової діяльності за індивідуальними психофізіологічними особливостями до служби в органах внутрішніх справ на посадах рядового й начальницького складу, з урахуванням вимог пункту 1.43 цього Порядку.

Згідно з п. 1.117 Порядку № 85 свідоцтво про хворобу складається: у мирний час - на осіб рядового й начальницького складу, визнаних не придатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, не придатними для військової служби в мирний час, з обмежено придатними у воєний час, обмежено придатними до військової служби, на курсантів та слухачів навчальних закладів МВС, визнаних не придатними до подальшого навчання за станом здоров'я.

Встановлено, що за результатами проходження позивачем медичного огляду, військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Житомирській області» було видано свідоцтво про хворобу № 56/49 від 25.04.2016 року, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_4 визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час (а.с.7).

Згідно зазначеного свідоцтва про хворобу військово-лікарською комісії також вбачається, що наявні у позивача захворювання, пов"язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що свідоцтво про хворобу ОСОБА_4, № 56/49 є належним документом, який підтверджує наявність у позивача хвороби, що зумовлює його непридатність до служби в поліції, що стало підставою для звільнення позивача зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу), а тому останній має право на призначення пенсії за вислугу років в підвищеному розмірі з урахуванням звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", а тому позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому підстави, визначені ст.202 КАС України, для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "05" грудня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "09" березня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_4 АДРЕСА_2,10009

3- відповідачу/відповідачам: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул.Ольжича, 7,м.Житомир,10003

- ,