Ухвала суду № 65228022, 01.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1220/16

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

01 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3М

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому з урахуванням зменшених позовних вимог просив скасувати податкові повідомлення - рішення форми "В3" від 08.07.2016 року за №0001851501 і №0001841501.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.09.2016 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Хмельницькі барви" заявило бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 5805552,00 гривень, яке відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій 14.05.2016 року за квітень 2016 року.

17.06.2016 року відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Хмельницькій барви", та складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 1518/12-02/39618016 від 17.06.2016 року (далі - Акт від 17.06.2016 року). Згідно з висновками Акту від 17.06.2016 року, камеральною перевіркою встановлено: 1) з врахуванням інформації зібраної відповідно до вимог п. 72.1 ст. 72, ст. 74 ПКУ ТОВ "Хмельницькій барви" не має права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (ряд.20.2.1, ряд.20.2) задекларованого у податковій декларації з ПДВ на квітень 2016 року в сумі 5805552 грн. відповідно до абз. "в" п.200.14 ПКУ; 2) в порушення абз."в" п.200.4 ст.200 ПК України, пункту 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 року "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289 платником за квітень 2016 року занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 5805552 гривень. Ці висновки зроблені на підставі отриманих відповідей ОСОБА_4 ДАБІ у Хмельницькій області № 1022-2/1283-16 від 27.04.2016 року і ОСОБА_4 земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради №1202/02-01-11 від 27.04.2016 року.

ОСОБА_4 ДАБІ у Хмельницькій області № 1022-2/1283-16 від 27.04.2016 року, повідомлено про відсутність у Єдиному реєстрі інформації щодо видачі дозволів на виконання будівельних робіт ТОВ "Подільський рай", ТОВ "Хмельницькій барви", ТОВ "Проскурівбудмеханізатор", а листом ОСОБА_4 земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради №1202/02-01-11 від 27.04.2016 року повідомлено, що рішенням виконавчого комітету та міської ради земельні ділянки на території м. Хмельницького юридичним особам ТОВ "Подільський рай", ТОВ "Хмельницькій барви", ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" у власність, оренду та постійне користування не передавались.

На підставі Акту від 17.06.2016 року, відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення форми "В3": №0001851501 від 08.07.2016 року яким, згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 200.14 статті 200 ПК України, та п.72.1 ст.72, ст. 74, абз. "в" п. 200.4 ст.200 ПК України, та на підставі підпункту абз. "в" пункту 200.4 статті 200, п. 72.1 ст. 72, ст. 74 ПК України, виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період 04.2016 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1685567 гривень; №0001841501 від 08.07.2016 року яким, згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 200.14 статті 200 ПК України, та п.72.1 ст.72, ст. 74, абз. "в" п. 200.4 ст.200 ПК України, та на підставі підпункту абз. "в" пункту 200.4 статті 200, п. 72.1 ст. 72, ст. 74 ПК України, виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період 04.2016 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 4119985 гривень.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, в свою чергу відповідач не довів правомірність своїх дій, а відтак наявні підстави для задоволення адміністративного позову.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Так, п.76.1 ст.76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відтак, при камеральній перевірці податковий орган перевіряє податкову звітність суцільним порядком, виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

При цьому, в Акті від 17.06.2016 року податковий орган, при камеральній перевірці не міг на підставі листів ОСОБА_4 ДАБІ у Хмельницькій області № 1022-2/1283-16 від 27.04.2016 року і ОСОБА_4 земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради №1202/02-01-11 від 27.04.2016 року і не встановив порушень у податковій звітності позивача, що видно із змісту згаданого акту і листів - відповідей, а тому відповідно не було підстав приймати оскаржені податкові повідомлення - рішення.

Статтею 200 ПК України визначений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодування з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно з п. 200.7 та п. 200.10 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

В силу п. 200.14 ст.200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки сум бюджетного відшкодування, визначених у п. 200.11 цієї статті, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Що стоується клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, то суд зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги №ХБ-02-07-16 від 02.07.2016 року, укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 09.02.2007 року №455), згідно умов якого розмір витрат на правову допомогу складає 8000 грн., акт №1 приймання-передачі послуг від 01.08.2016 року, викладений у вигляді розрахунку витраченого часу для надання правової допомоги позивачу та платіжне доручення №396 від 05.07.2016 року на суму 8000 гривень.

Частинами 1, 3 ст. 90 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

За змістом ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Таким чином, судові витрати, в тому числі на правову допомогу, повинні бути процесуально пов'язані з розглядом конкретної адміністративної справи, що розглядається судом, і за надання правової допомоги за визначених Законом обставин: участі у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Як встановлено з матеріалів справи, представник позивача - адвокат ОСОБА_2 брав участь у судових засіданнях 04 серпня 2016 року та 26 вересня 2016 року, підтвердженням чого є журнали судових засідань Хмельницького окружного адміністративного суду, які тривали дві години, тому підтвердженими є витрати у розмірі 1160 гривень (580 х 2). При цьому, підготовка та складання позовної заяви з додатками є в тому числі опрацювання зібраних адвокатом доказів, пошук судової практики, подання позовної заяви, підготовка і складання додаткових пояснень, що зазначено в Акті №1 приймання-передачі послуг від 01.08.2016 року, тому об`єктивно, адвокатом затрачено 5 годин, відтак розмір відшкодування за це становитиме 2900 гривень (580 х 2).

Разом з тим, з урахуванням поданої 01.08.2016 року заяви про зменшення позовних вимог і клопотання позивача, підлягає поверненню надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1378 гривень, так як предметом розгляду даної справи є позовні вимоги майнового характеру (5805552 грн.), які, відповідно до ставок судового збору, передбачених Законом України "Про судовий збір", Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" сплачено згідно з платіжним дорученням №397 від 13.07.2016 року на суму 87083,28 гривень.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У відповідності до ч.ч. 1 - 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не встановив камеральною перевіркою, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" не має права на отримання бюджетного відшкодування задекларованого у податковій декларації за квітень 2016 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9100833722 від 16.06.2016 року) в сумі 5805552 гривень, що підтверджено доказами, які перевірено судом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, відсутні підстави для скасування такого рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 березня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6