ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2017 р. Справа № 537/4698/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старосуда М.І.
Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М. ,
за участю секретаря судового засідання Жданюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 07.12.2016р. по справі № 537/4698/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора роти № 2 батальйону УПП ДПС в місті Кременчуці старшого лейтенанта поліції Коваля Ігоря Васильовича
третя особа - Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИЛА
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР №128083 від 26 вересня 2016 року, якою його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. та справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 07.12.2016р. адміністративний позов задоволено частково.
Постанову інспектора роти №2 батальйону УПП в місті Кременчуці старшого лейтенанта поліції Коваля Ігора Васильовича серії АР № 128083 від 26 вересня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в розмірі 510 грн. скасовано. В задоволенні інших вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятою постановою, Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану постанову.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що всі надані докази судом першої інстанції відхилені як неналежні, хоча у своїй сукупності вони доводять факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 26 вересня 2016 року інспектором роти №2 батальйону УПП ДПС у місті Кременчуці старшим лейтенантом поліції Коваль І.В. винесено постанову серії АР № 128083 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно вказаної постанови, 26 вересня 2016 року о 18.10 год. в місті Кременчуці по вулиці Небесної Сотні, будинок 13, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_1, здійснив рух на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначених знаком 5.8, чим порушив пункт 17.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказаною постановою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно зі ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга і третя статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Згідно ст.ст.251,252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Розділ 34 ПДР України визначає правила застосування дорожньої розмітки для організації дорожнього руху, які регламентуються ДСТУ 2587:2010 «Розмітка дорожня».
Відповідно до ДСТУ 2587:2010 горизонтальна розмітка повинна бути білого кольору, за винятком 1.2 (якщо вона позначає межу смуги для руху маршрутних транспортних засобів відповідно до Правил дорожнього руху).
Згідно з п. 1.2 розділу 34 ПДР України (широка суцільна лінія) - позначає край проїзної частини на автомагістралях або межі смуги для руху маршрутних транспортних засобів. У місцях, де на смугу маршрутних транспортних засобів дозволено заїзд іншим транспортним засобам, ця лінія може бути переривчастою.
У м. Кременчуці на вул. Небесної Сотні на перехресті з вул. Першотравневою встановлено дорожній знак 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» на перехрестях з вулицями Павлівська (Свердлова), Соборна, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Софіївська, Троїцька встановлені дорожні знаки 5.8 «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів». Отже, учасники дорожнього руху належним чином проінформовані про встановлений ПДР України порядок дорожнього руху на вказаній ділянці дороги. Дорожня розмітка 1.2 позначена переривчасто в місцях виїзду з прилеглих територій.
В судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_6 підтвердив, що позивач, керуючи автомобілем Volkswagen Transporter, рухаючись по вулиці Небесної Сотні в місті Кременчуці, здійснив рух на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначених знаком 5.8, чим порушив пункт 17.1 Правил дорожнього руху України.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що нагрудною камерою патрульного поліцейського зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем. Спочатку позивач поясняв, що він зі двору здійснив виїзд до вул. Небесної Сотні, але після повідомлення, що факт руху автомобіля під його керуванням саме по смузі для маршрутних транспортних засобів було виявлено відповідними посадовими особами під час несення служби, позивач не заперечував рух по смузі для маршрутних транспортних засобів та пояснив, що йому необхідно було під'їхати саме до місця, де він зупинив транспортний засіб і, що він не звернув увагу дорожні знаки. Позивачу було роз'яснено, що учасники дорожнього руху мають бути уважними та виконувати вимоги дорожніх знаків та дорожньої розмітки. Окрім того, позивач, не заперечуючи факт вчинення цього адміністративного правопорушення, виясняв у поліцейського розмір штрафу та просив не застосовувати до нього штрафні санкції.
Враховуючи такі пояснення позивача та пояснення свідка, суд апеляційної інстанції приходить до однозначних висновків, що позивач, керуючи автомобілем Volkswagen Transporter, рухаючись по вулиці Небесної Сотні в місті Кременчуці, здійснив рух по смузі для маршрутних транспортних засобів, позначених знаком 5.8, чим порушив пункт 17.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що інспектор роти № 2 Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Коваль І.В. діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а постанова у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 128083 винесена правомірно та у встановленому законом порядку.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена належними доказами.
Отже, оскаржена постанова по справі про адміністративне правопорушення є законною, а тому колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.41 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 07.12.2016р. по справі № 537/4698/16-а- скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора роти № 2 батальйону УПП ДПС в місті Кременчуці старшого лейтенанта поліції Коваля Ігоря Васильовича, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 10.03.2017 року.
Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Яковенко М.М.
Судове рішення № 65228017, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 537/4698/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: