Ухвала суду № 65227286, 09.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 810/4099/16

Суддя-доповідач Губська О.А.

У Х В А Л А

09 березня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши матеріали апеляційної скарги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення плати за землю,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2017 року апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року залишено без руху, з огляду на ненадання апелянтом документа про сплату судового збору.

Ухвалою від 16 лютого 2017 року частково задоволено клопотання Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та продовжено скаржникові строк для усунення недоліків його апеляційної скарги на 15 днів з моменту отримання копії ухвали від 16 лютого 2017 року.

Копію цієї ухвали апелянт отримав 21 лютого 2017 року.

6 березня 2017 року скаржник, на виконання вимог ухвали, направив на адресу апеляційного суду клопотання, у якому просив відстрочити йому сплату судового збору у зв'язку із відсутністю коштів на цю мету.

Вважаю, що у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, відстрочення сплати судового збору передбачає перенесення строків його сплати на інший час та не звільняє від такого обов'язку в цілому.

За змістом наведеної процесуальної норми права, підставою для відстрочення сплати судового збору можуть бути випадки, за яких особа має змогу оплатити судовий збір, однак, внаслідок певних обставин, не може зробити це одночасно із поданням заяви або скарги до суду.

При цьому, особа, яка звертається до суду з таким клопотанням має враховувати, що обставини, які вона вказує в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору повинні носити тимчасовий характер, а у клопотанні необхідно зазначити про точний або орієнтовний час, коли такі перешкоди відпадуть з наданням відповідних доказів і вказівкою на термін, у який скаржник зможе здійснити оплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Лише у такому випадку суд матиме змогу надати оцінку зазначеним у клопотанні доводам з урахуванням строку, необхідного скаржникові для оплати судового збору.

Звільненню ж від сплати судового збору підлягають особи, які в силу незалежних від них обставин взагалі позбавлені можливості оплатити такий.

З цього приводу варто наголосити на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, оскільки це може розцінюватися, як надання таким учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими, що є неприпустимим, з огляду на положення ст. 129 Конституції України, а також у п. 3 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 49 КАС України, якими унормовано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, як однієї із ключових засад судочинства.

Враховуючи наведене, не вбачаю підстав для задоволення клопотання відповідача щодо відстрочення сплати судового збору з огляду на необґрунтованість такої вимоги. На думку суду, скаржникові було надано достатній час для усунення недоліків його апеляційної скарги.

Отже, скаржник не усунув недоліків його апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Таким чином, суд вважає необхідним повернути апеляційну скаргу апелянту.

Керуючись статтями 108, 189, 212 КАС України, суддя

У Х В А Л И В

Відмовити у задоволенні клопотання Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про відстрочення сплати судового збору та продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення плати за землю - повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити скаржникові, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. ст. 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Губська

Суддя Губська О.А.