Ухвала суду № 65226751, 09.03.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Справа №820/983/17

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 березня 2017 р. м. Харків

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мар'єнко Л.М., розглянувши адміністративний позов Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами,-

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 46332,06 грн. в дохід Державного бюджету України, а саме: (отримувач: УК у Біляївському районі р/р 31311309700111 в ГУ ДКСУ у Одеській області МФО 828011 код ЄДРПОУ 37913781. Призначення платежу - плата за проїзд).

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушеннями вимог ст. 106 КАС України, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано зокрема суб'єктом владних повноважень - ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі..

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб в місячному розмірі: з 1 січня - 1600 грн., за подання даного адміністративного позову, в частині вимог майнового характеру на суму 46332,06 грн., розмір судового збору складає - 1600 грн.

Судом встановлено, що позивачем не надано доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому чинним законодавством.

Водночас, у позовній заяві контролюючим органом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого вказано про недостатність коштів для сплати судового збору.

Дослідивши заявлене клопотання та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч. 1 ст. 88 КАС України).

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (ч.2 ст. 88 КАС України).

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати судового збору. При цьому, зазначена норма не звільняє від сплати судового збору органи ДФС за подання адміністративного позову.

Отже, законодавцем на рівні Закону визначений обов'язок суб'єкта владних повноважень сплачувати судовий збір.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Крім того, в Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01).

Крім того, аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом України в ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15 та від 18.02.2016 у справі 826/6756/15, який в силу положень ст.244-2 КАС України, є обов'язковим для врахування судами.

Також слід вказати, що пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Суд зазначає, що Державною службою України з безпеки на транспорті, на підтвердження позиції про відсутність коштів на сплату судового збору не надано жодних доказів.

Таким чином, у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору - суд відмовляє.

Також, відповідно до ч.3 ст. 106 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Позивачем в додатках до позовної заяви зазначено про надсилання на адресу відповідача позовної заяви з додатками поштовим відправленням з описом вкладення, однак до суду надано фотокопію чека відділення поштового зв'язку, з якого не можливо встановити що саме та на яку адресу було надіслано.

Отже, позов Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами, поданий з порушенням вимог ст.106 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції щодо сплати судового збору, сплативши 1600 грн. на розрахунковий рахунок 31217206784011, одержувач УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999628, банк одержувача ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації: 22030101, а також надати оригінал квитанції про надіслання позовної заяви відповідачу разом із описом вкладення.

Керуючись ст. ст. 106, 108, 165, 186, 254 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання ухвали.

Повідомити позивачу про необхідність виправити зазначені недоліки адміністративної позовної заяви. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження..

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мар'єнко Л.М.