Постанова № 65226578, 02.03.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2017 р. Справа №818/1704/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.,

за участю секретаря судового засідання Мороз Т.М.

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фудз-сейл" до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудз-сейл" (далі позивач, ТОВ "Фудз-сейл") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі відповідач, ГУ ДФС у Сумській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2016р. №00001081402.

Свої вимоги мотивує тим, що податковий орган дійшов безпідставного висновку про безтоварність господарських операцій із контрагентами позивача, зокрема, ТОВ "Фроил-ЛТД", ТОВ "Стимоіл-компані", ТОВ "Макрус технологія", ТОВ "Енергетична компанія "Промсюз", у звязку з тим, що в судовому реєстрі наявні судові рішення щодо фіктивності двох підприємств. Всі документи в наявності у позивача, самим позивачем виконано всі вимоги податкового законодавства.

ГУ ДФС у Сумській області, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що ТОВ "Фудз-сейл" документально не довело реальності виконання господарський операції із контрагентами щодо постачання молочної продукції. Крім того, вироком суду було визнано факт створення фіктивних підприємств, зокрема ТОВ "Фроил-ЛТД", ТОВ "Стимоіл-компані". По іншим контрагентам триває досудове розслідування щодо створення даних фіктивних підприємств. Таким чином позивач не міг здійснювати господарські операції із покупцями продукції. Документи, що були надані на перевірку не підтверджують реальність господарських операцій. Таким чином податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що ГУ ДФС у Сумській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Фудз-сейл" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.12.2013р. по 31.12.2015р., за результатами якої складено акт від 18.072016 р. №131/1402/39019967/41.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Сумській області було прийняте податкове повідомлення-рішення №00001081402 від 04.08.2016р. про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1699358 грн. основного платежу та 424840 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається із акту перевірки та розрахунку про донараховані суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в податкове повідомлення-рішення №00001081402 від 04.08.2016р.ГУ ДФС у Сумській області були включені суми по правовідносинам із ТОВ "Фроил-ЛТД", ТОВ "Стимоіл-компані", ТОВ "Макрус технологія", ТОВ "Енергетична компанія "Промсоюз".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки від 18.072016 р. №131/1402/39019967/41 податковим органом було перевірено правомірність формування підприємством податкових зобовязань щодо реалізації ТОВ "Фудз-сейл" продукції з жовтня 2015р. по листопад 2015 року ТОВ "Стимоіл-компані" на загальну суму податку на додану вартість 183333,34 грн. та ТОВ "Фроил-ЛТД" на загальну суму податку на додану вартість 840512 грн., з вересня 2015р. по грудень 2015 р. ТОВ "Енергетична компанія "Промсоюз" на загальну суму податку на додану вартість421059,99 грн., у грудні 2015 р. ТОВ "Макрус технологія" на загальну суму податку на додану вартість 508906 грн.

За результатами проведеної перевірки перевіряючим зроблено висновок щодо відсутності реальності здійснення господарських операцій із посиланням на судові рішення, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень (а.с.192-207т.2).

Так, згідно вироку Сєверодонецького міського суду Луганської області по справі №428/1898/16-к, повний текст якого міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень (№ 58258138), дійсно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 та ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, а також ОСОБА_4, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України, крім інших осіб було визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень. Так, судом встановлено, що в період квітня-серпня 2015 року особа, діючи за попередньою змовою у групі в т.ч. і ОСОБА_3, ОСОБА_4, та іншими, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді несплати податку на додану вартість суб'єктами господарювання реального сектору економіки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, переслідуючи корисливі мотиви, сприяв фіктивному підприємництву, тобто створенню суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в т.ч. TOB "Стимоіл-Компані" (код 39829000), TOB "Фороил-ЛТД" (код 39919303), та інші, з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у наданні послуг суб'єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки з переводу безготівкових коштів у готівку шляхом здійснення безтоварних фінансово-господарських операцій, формування штучних валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість таким суб'єктам без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг, що не відповідає положенням Податкового кодексу України.

Вироком від 10.05.2016р. п справі № 428/1898/16-к (Кримінальне провадження № 1-кп/428/456/2016) було затверджено угоду про визнання винуватості від 27 січня 2016 року між підозрюваними ОСОБА_3, ОСОБА_4, та іншими та прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області. Станом на 10.06.2016р. зазначений вирок набрав законної сили.

В судовому засіданні представником позивача в обґрунтування реальності здійснення господарських операцій надані первинні документи, зокрема, договір, видаткові та податкові накладні, банківські виписки, а саме із TOB "Стимоіл-Компані" (а.с.54-66т.1) та TOB "Фороил-ЛТД" (а.с.44-53т.1).

Разом із тим, п.3.8 Договору від 01.10.2015р. №53, укладеного із TOB "Фороил-ЛТД", а також п. 3.8 Договору від 01.10.2015р. №51, укладеного із TOB "Стимоіл-Компані", передбачено, що представник, що приймає продукцію повинен у накладній разом із підписом вказати своє прізвище та ініціали, у випадку відсутності печатки підприємства.

Представником позивача надано до суду довіреності, виписані директорами TOB "Фороил-ЛТД" та TOB "Стимоіл-Компані", на отримання товару від ТОВ "Фудз-сейл" на власні ім'я (а.с.5-6т.3).

Згідно наданих первинних документів, зокрема, видаткових накладних, неможливо встановити особу, яка отримала товар, в наявності лише підпис невідомої особи. В судовому засіданні представник позивача директор ТОВ "Фудз-сейл", підпис та ім'я якого зазначено на всіх видаткових документах, не зміг підтвердити кому саме було відвантажено товар, представників TOB "Фороил-ЛТД", TOB "Стимоіл-Компані" він не бачив, кому саме відвантажено товар було пояснити не зміг, підтвердити, що він, як особа, яка зазначена у видатковій накладній, передав товар саме представнику зазначених підприємств директору на якого виписана довіреність, не зміг. Крім того, зазначив, що договори із підприємствами було укладено через поштове відділення.

Таким чином, доказів того, що саме представником - директорами TOB "Фороил-ЛТД" та TOB "Стимоіл-Компані" було отримано товар від ТОВ "Фудз-сейл", матеріали справи не містять, директором ТОВ "Фудз-сейл" не підтверджено. При цьому вироком суду встановлено здійснення зазначеними директорами безтоварних фінансово-господарських операцій без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг.

Також представником позивача надано суду первинні документи, зокрема, договори, видаткові, податкові накладні, стосовно правовідносин ТОВ "Фудз-сейл" та ТОВ "Маркус-технология" (а.с.58-65т.1), ТОВ "Енергетична компанія "Промсоюз" (а.с.66-132т.1).

Згідно наданих первинних документів, зокрема, видаткових накладних, неможливо також встановити особу, яка отримала товар, в наявності лише підпис невідомої особи. В судовому засіданні представник позивача директор ТОВ "Фудз-сейл", підпис та ім'я якого зазначено на всіх видаткових документах, не зміг підтвердити кому саме було відвантажено товар, кому саме було відвантажено товар пояснити не зміг, підтвердити, що він, як особа, яка зазначена у видатковій накладній, передав товар саме директору підприємства на якого була виписана довіреність, не зміг.

Таким чином, доказів того, що саме представником - директорами TOB "Маркус-технология" та ТОВ "Енергетична компанія "Промсоюз" було отримано товар від ТОВ "Фудз-сейл", матеріали справи не містять, директором ТОВ "Фудз-сейл" не підтверджено.

Разом із цим, посилання податкового органу на наявність ухвал судів, в яких є інформація щодо наявності кримінальних проваджень та інформація щодо пояснень свідків - директорів ТОВ "Маркус-технология" та ТОВ "Енергетична компанія "Промсоюз" про реєстрацію підприємств без мети ведення фінансово-господарської діяльності, судом визнаються безпідставними, необґрунтованими, враховуючи відсутність вироку суду із встановленням таких обставин.

Разом із тим, скасовуючи податкове повідомлення-рішення №00001081402 від 04.08.2016р. про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1699358 грн. основного платежу та 424840 грн. штрафних (фінансових) санкцій, суд виходить із наступного.

В судовому засіданні представники відповідача, в т.ч. і інспектор, яка проводила перевірку, зазначила, що суму податкових зобовязань було вирахувано із загальної суми поставлених TOB "Фороил-ЛТД", TOB "Стимоіл-Компані", ТОВ "Маркус-технология", ТОВ "Енергетична компанія "Промсоюз" товарів.

Оскільки на підприємстві не було встановлено залишку товару на зазначену суму, на думку перевіряючих, даний товар було реалізовано іншим особам.

Разом із тим, підтверджуючих документів щодо встановлення факту саме реалізації товару іншим особам, представники відповідача надати не змогли, пояснити кому саме та в який період було реалізовано даний товар, податковий орган також не зміг.

Крім іншого, слід зазначити, що позивачем на підставі первинних документів, які стосувалися правовідносин із TOB "Фороил-ЛТД", TOB "Стимоіл-Компані", ТОВ "Маркус-технология", ТОВ "Енергетична компанія "Промсоюз" було сформовано і податок на прибуток. При цьому жодних зауважень щодо неправомірності даних дій податковим органом встановлено не було.

Судом не приймається до уваги посилання представника відповідача на те, що на даний час відсутній взаємозвязок податку на прибуток та податку на додану вартість, враховуючи те, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в України встановлено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Статтею 1 вказаного закону визначено поняття первинного бухгалтерського документу, яким є документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення .

Відповідно до ст. 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином у податкового органу відсутні жодні зауваження щодо господарських операцій ТОВ "Фудз-сейл" та TOB "Фороил-ЛТД", TOB "Стимоіл-Компані", ТОВ "Маркус-технология", ТОВ "Енергетична компанія "Промсоюз", про що зазначено в розділі 3.1 "Податок на прибуток" акту перевірки, факт отримання доходу від спірних контрагентів позивача підтверджено перевіряючими. Таким чином, факт отримання коштів від зазначених контрагентів було підтверджено перевіряючими.

Натомість в розділі 3.2 "Податок на додану вартість" податковим органом заперечується факт постачання товару TOB "Фороил-ЛТД", TOB "Стимоіл-Компані", ТОВ "Маркус-технология", ТОВ "Енергетична компанія "Промсоюз".

Крім того, спірним податковим повідомленням-рішенням було збільшено суму грошових зобовязань ТОВ "Фудз-сейл". При цьому, згідно матеріалів справи, в т.ч. акту перевірки, позивачем вже було задекларовано грошові зобовязання по спірним періодам. Представник відповідача даний факт не заперечував, в судовому засіданні підтвердив, що дійсно ТОВ "Фудз-сейл" було задекларовано суму грошових зобовязань по TOB "Фороил-ЛТД", ТOB "Стимоіл-Компані", ТОВ "Маркус-технология", ТОВ "Енергетична компанія "Промсоюз".

Таким чином, відповідачем податковим повідомленням-рішенням №00001081402 від 04.08.2016р. було повторно збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1699358 грн., оскільки дана сума самостійно відображена платником податків у деклараціях.

Посилання відповідача на те, що ТОВ "Фудз-сейл" було реалізовано іншим особам товар, жодними доказами не підтверджено, в акті перевірки не відображено, обставини щодо реалізації товару, що в свою чергу повинно вплинути на прибуток підприємства саме від таких осіб в акті перевірки не відображено.

В разі заперечення податковим органом факту реалізації товару TOB "Фороил-ЛТД", TOB "Стимоіл-Компані", ТОВ "Маркус-технология", ТОВ "Енергетична компанія "Промсоюз", сума грошових зобовязань підприємства повинна складати 0 грн., а факт реалізації товару на суму зазначеної реалізації, тобто 1699358 грн.

Таким чином, в будь-якому випадку, сума грошового зобовязання підприємства повинна складати 1699358 грн., що і відображено ТОВ "Фудз-сейл" у декларації, а податковим органом на одну реалізовану партію товару було нараховано двічі грошові зобовязання підприємства, чим подвійно оподаткувало одну господарську операцію. В судовому засіданні представники відповідача не змогли надати пояснення в зв'язку із чим в подвійному розмірі була оподаткована одна і таж господарська операція реалізація товару.

При цьому судом не береться до уваги посилання відповідача на те, що товар було продано невідомим особам, а не TOB "Фороил-ЛТД", ТOB "Стимоіл-Компані", ТОВ "Маркус-технология", ТОВ "Енергетична компанія "Промсоюз", в зв'язку із тим, що дана обставина не впливає на підставу оподаткування реалізація товару.

Відповідно до вимог п.86.10. ст. 86 Податкового кодексу України, в акті перевірки повинні зазначатися як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Суд зазначає, що вказана вимога Податкового кодексу України не виконана відповідачем і суми завищення податкових зобовязань позивачем не враховані при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. Враховуючи, що факт завищення податкових зобовязань позивачем так і безпідставне їх коригування здійснювалося по одним і тим же господарським операціям, судом встановлено, що в результаті фактичного заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість не відбулося, позивачем дана сума задекларована.

Згідно вимог ст.ст.15, 16 ПК України платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Статтею 61 цього Кодексу встановлено, що контроль за правильністю нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів до бюджету здійснюється контролюючим (податковим) органом.

Обов'язки з контролю за дотримання достовірності та своєчасністю визначення сум податку, за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість контрагентами позивача, відповідно до Закону, покладаються на податкові ограни, а не на позивача.

Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Отже, належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів на підтвердження правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення матеріали справи не містять, в акті перевірки не відображено.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому слід зазначити, що ч. 1 ст. 72 КАС України зазначений обовязок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З врахуванням вищезазначеного, судом встановлено, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення відповідач діяв на не підставі та у не спосіб, що передбачені діючим на час виникнення спірних правовідносин законодавством, в звязку із чим позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи задоволення позовних вимог, позивачу відшкодовується сума судового збору в розмірі 31862,98 грн., сплачена платіжним дорученням №675 від 13.12.2016р. (а.с.3т1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Фудз-сейл до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 04.08.2016р. №00001081402.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (м.Суми, вул. Ільїнська,13,і.к. 39456414) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фудз-сейл (м.Суми, вул..Миргородська, 6, і.к. 39019967) суму судового збору в розмірі 31862,98 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений 07.03.2017р.

Суддя С.М. Гелета