Постанова № 65226567, 21.02.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1238/16

21 лютого 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Білоус І.О.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог, звернувся із адміністративним позовом до відповідача - Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство внутрішня справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх. Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Київській області № 274 о с від 09.06.2016 р., старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського взводу № 4 роти № 2 батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення Відділу поліції зони Чорнобильської АЕС, 10.06.2016 р. звільнено зі служби поліції у запас (з постановкою на військовий облік) відповідно до пп. 2 п. І ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Свідоцтвом про хворобу № 167/ЗВ від 25.04.2016 р. позивачу підтверджено захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. За результатами первинного огляду у ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

01.09.2016 р. Головне управління Національної поліції в Київській області надіслало лист за № 29/Д-553 про те, що законодавством не передбачена виплата одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності яких стало захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивач вважає таку відмову незаконною.

Від позивача та його представника надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Від представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надійшли письмові заперечення. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За наявності письмового обґрунтування позиції відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу без участі їх уповноваженого представника.

Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Як передбачено ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при прийнятті рішення виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ (вислуга років - 17 років 09 місяців 20 днів).

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Київській області № 274 ос від 09.06.2016 р., старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського взводу № 4 роти № 2 батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення Відділу поліції зони Чорнобильської АЕС, 10.06.2016 року звільнено із служби поліції у запас (з постановкою на військовий облік) відповідно до ч. 2 п. І ст. 77 Закону України «Про національну поліцію».

Свідоцтвом про хворобу № 167 ЗВ від 25.04.2016 р. позивачу підтверджено захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

За результатами первинного огляду у ОСОБА_1 встановлено третю ірупу інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0799589.

Позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ на яку 01.09.2016 р. Головне управління Національної поліції в Київській області надіслало лист за № 29/Д-553 про те, що законодавством не передбачена виплата одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності якої стало захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Не погодившись із відмовою відповідача - Головного управління Національної поліції в Київській області, позивач оскаржив її до суду.

Частиною 6 ст. 23 Закону України від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ «Про міліцію» (далі Закон № 565) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначає Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги уразі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України вЬ 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850).

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 850 у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 п. 3 Порядку № 850 врегульовано, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також нвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності І групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами даної адміністративної справи, що Позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Позивач звернувся до відповідача із заявою до якої долучалися такі документи: копія паспорта ОСОБА_1, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера від 24.03.2000 р., копія картки реквізитів карткового рахунку, копія довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією № 0799589 від 04.08.2016 р., лист "Тернопільського обласного центру медико - соціальної експертизи" обласна МСЕК №2 № 131 від 12.08.2016 р., копія свідоцтва про хворобу № 167/ЗВ від 25.04.2016 р., копія витягу з наказу Національної поліції України ГУНП в Київській області № 274 о/с від 09.06.2016 р., копію листа Головного управління Національної поліції в Київській області від 01.09.2016 р. № 29/д-553.

Пунктом 8 Порядку № 850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Пунктом 11 Порядку № 850 встановлено, що виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутріїпніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник мілщії, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.

Відповідно до абзацу третього пункту 15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.07.2015 р. № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580) право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Аналізуючи зміст наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якоїздійснюється відповідно до Порядку № 850.

Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення.

Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.

Аналіз наведених норм законодавства, дає підстави для висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якоїздійснюється відповідно до Порядку № 850.

Зазначеним Порядком встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення.

Відтак, той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.

Також відповідно до частини 4 статті 97 Закону № 580, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Тобто, необхідною умовою для отримання поліцейським зазначеної допомоги є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби саме в органах поліції, а не в органах внутрішніх справ, а тому на позивача не розповсюджується зазначена норма.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами даної адміністративної справи, а саме, довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0799589, позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відтак, суд приходить до висновку, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 565, виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850, тобто за останнім місцем служби саме в органах внутрішніх справ.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що бездіяльність Головного управління Національної поліції у Київській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту), висновку щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 є протиправною.

Разом з тим, вирішуючи питання про необхідність зобовязання відповідача надіслати висновок щодо виплати грошової допомоги, у зв"язку із встановленням ІІІ групи інвалідності суд зазначає, що вирішення вказаних питань, за умови наявності відповідних документів та їх відповідності вимогам закону, є виключною компетенцією відповідача. Відтак, враховуючи, що відповідачем не досліджувався зміст пакету документів, поданих позивачем для виплати відповідної грошової допомоги, а відмову вмотивовано тим, що виплата одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності яких стало захворювання,пов"язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ чинним законодавством не передбачена, суд прийшов до висновку про неможливість задоволення позовних вимог в цій частині, в спосіб, визначений позивачем.

Проте, частиною 2 ст. 11 КАС України, визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд обираючи у спірних правовідносинах спосіб захисту, приходить до висновку, що у даному випадку слід зобов"язати Головне управління Національної поліції в Київській області повторно, у відповідності до вимог законодавства розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення йому одноразової грошової допомоги у зв"язку з отриманням ним інвалідності, захворювання, пов"язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ від 18.08.2016 р.

На підставі вищевикладеного, суд прихоидть до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина третя статті 94 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 551,20 грн.

З огляду на те, що позовні вимоги позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено частково, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області підлягає сума судового збору у розмір 275,60 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту), висновку щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1.

3. Зобов"язати Головне управління Національної поліції в Київській області повторно, у відповідності до вимог законодавства розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення йому одноразової грошової допомоги у зв"язку з отриманням ним інвалідності, захворювання, пов"язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ від 18.08.2016 р.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Націольної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 романа Мирославовича 275,60 (двісті сімдесят п"ять гривень 60 коп.) сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяБілоус І.О.

копія вірна

СуддяБілоус І.О.