Постанова № 65226214, 06.03.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2017 року справа № 813/504/17

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

представники сторін не з’явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сокальського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до державного підприємства «Шахта «Візейська» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Сокальське об’єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області (надалі – Сокальське ОУПФ України Львівської області) звернулося до суду з позовом до державного підприємства «Шахта «Візейська» (надалі – ДП «Шахта «Візейська»), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1 632 273,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Проте, всупереч вимогам ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, відповідач не в повному обсязі сплатив суму витрат на виплату та доставку пенсій, що призвело до виникнення боргу.

Відповідач заяви про визнання позову чи заперечення на позовну заяву суду не надав.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання. Проте, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача до суду не надходило.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні без участі сторін, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглянув справу на основі наявних в матеріалах справи доказах.

Всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

Згідно з ст. 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 4, п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 вказаного Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Одночасно з цим, відшкодуванню Пенсійному фонду України підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, незалежно від їх часу призначення, до досягнення працівниками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону, а саме: для чоловіків – 60 років, для жінок – 55 років.

Позивач – Сокальське ОУПФ України Львівської області у відповідності до п. 6.4 Інструкції, направило на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (а.с. 8-11, 13-16, 18-21, 23-31, 32-40, 41-48, 49, 50-77).

Суд встановив, що за період роботи право на отримання пільгової пенсії відповідно до пункту “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” отримали працівники, вказані у згаданих розрахунках.

Відповідачем одержано повідомлення про визначення сум зобов’язання та розрахунки фактичних витрат що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 12, 17, 22, 78).

Докази вжиття відповідачем заходів погашення заборгованості перед Сокальським ОУПФ України Львівської області по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в частині пенсій призначених відповідно до пункту “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в розмірі 1 632 273,83грн. за період з жовтня 2016 року по грудень 2016 року в матеріалах справи відсутні.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 вказаного Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 94 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства “Шахта «Візейська” код ЄДРПОУ 39646625 на користь Сокальського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області код ЄДРПОУ 40372055 борг у сумі 1 632 273 (один мільйон шістсот тридцять дві тисячі двісті сімдесят три) грн. 83коп.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Г. Гулик