Постанова № 65226108, 09.03.2017, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 березня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/332/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шембелян В.С.,

за участі секретаря Дюкаревій М.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Тригуба О.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганського обласного військового комісаріату, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення винагороди про безпосередню участь в антитерористичній операції, -

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганського обласного військового комісаріату, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення винагороди про безпосередню участь в антитерористичній операції.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він проходив військову службу за мобілізацією у Старобільсько - Новопсковському об'єднаному військовому комісаріаті з 18.05.2015 по 30.06.2016.

Згідно довідки Луганського обласного військового комісаріату № ВОС-2012 м.Сєвєродонецьк від 16.05.2016, позивач в період з 15.05.2015 по цей час безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції.

Винагорода за участь в антитерористичній операції позивачу не виплачувалась, тому він просить суд стягнути з Луганського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 за період з 18 травня 2015 року по 30 листопада 2015 року винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції у загальній сумі 15715,00 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятнадцять гривень 00 коп.)

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, відповідно до яких зазначив, що вказана позивачем заборгованість перед ним у Луганського обласного військового комісаріату (в подальшому - Луганський ОВК) виникла за період з 15.05.2015 по 30.11.2015. Починаючи з 01.12.2015 позивач отримує винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції відповідно вимог чинного законодавства України

Про несплату позивачу цієї винагороди він повинен був дізнатися починаючи з отримання грошового забезпечення за грудень 2015 року, тобто у грудні 2015 року. На думку відповідача, позивач пропустив строк звернення, встановлений КАС України з позовом до адміністративного суду.

Відповідно даних, які знаходяться у Луганському ОВК, позивач мав право на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції відповідно до положень: Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 року № 24, та виданого в її розвиток наказу Міністра оборони України від 02.02.2015 року № 49 (на час дії цих нормативних актів); Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 року № 18, та виданого в її розвиток наказу Міністра оборони України від 10.02.2016 року № 67, за час проходження позивачем військової служби в Старобільсько-Новопсковському об'єднаному районному військовому комісаріаті (в подальшому - Старобільсько-Новопсковський ОРВК) (з 15.05.2015 по 01.07.2016), та лише тоді, коли позивач буй залучений та брав безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань.

Громадянин ОСОБА_1 відповідно наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей) від 07.12.2015 року № 341 вважається таким, що прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань з 15.05.2015. Підставою для видання цього наказу був наказ керівника АТЦ при СБ України від 20.11.2014 року № 068. Інформація про існування наказу керівника АТЦ при СБ України від 20.11.2014 року № 068 була отримана Луганським ОВК 19.11.2015.

Після видання наказу Першим заступником керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівником Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей) від 07.12.2015 року № 341, починаючи з отриманого грошового забезпечення за грудень 2015 року у склад грошового забезпечення позивача включена складова - винагорода за безпосередню участь у антитерористичній операції.

Позивач до цього часу не в повному обсязі отримав належні йому виплати до грошового забезпечення військовослужбовця, а саме - частку винагороди за безпосередню участь у антитерористичній операції, в розмірі 15715 грн. 00 коп., у зв'язку з недоотриманням грошових коштів з довольствуючого Луганський ОВК фінансового органу.

На сьогоднішній день з метою проведення повного розрахунку з особовим складом військових комісаріатів Луганської області щодо виплати виниклої небюджетної заборгованості по виплаті складової грошового забезпечення (винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь у антитерористичній операції), проведений обрахунок термінів перебування військовослужбовців в зоні АТО та обчислення сум доплат грошового забезпечення за період з 07.04.2014 по 30.11.2015. Зазначена робота виконана повністю, та виправдувальні документи із відповідними розрахунками та заявка за напрямком фінансування подані до Департаменту фінансів для перевірки та виділення відповідного цільового фінансування.

Виплата коштів буде здійснена одразу після виділення фінансового ресурсу на зазначені цілі.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проходив військову службу у Збройних силах України за мобілізацією у Старобільсько - Новопсковському об'єднаному військовому комісаріаті з 18.05.2015 по 30.06.2016 (а.с.3-6).

Згідно довідки Луганського обласного військового комісаріату № ВОС-2012 від 16.05.2016, позивач в період з 15.05.2015 по той час час безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на підставі наказу першого заступника керівника антитерористичного центру при службі безпеки України (по стройовій частині) від 07.12.2015 № 341 (а.с.7).

Згідно з довідкою Луганського обласного військового комісаріату № ВФЗ 495 від 25.07.2016 позивачу нараховано та сплачено грошове забезпечення за період, зокрема, з травня 2015 року по листопад 2015 року (травень 2015 року - 0,00 грн., червень 2015 року - 1578,78 грн., липень 2015 року - 2380,71 грн., серпень 2015 року - 2734,00 грн., вересень 2015 року - 2734,00 грн., жовтень 2015 року - 2734,00 грн., листопад 2015 року - 2734,00 грн.), при цьому винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції позивачу не нараховувалась та не виплачувалась (а.с.11).

10.01.2017 позивач звернувся з заявою до відповідача, відповідно до якої просив нарахувати та виплатити грошову винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 18.05.2015 по 31.12.2015 (а.с.9).

Листом ВФЗ-55 від 28.01.2017 відповідач повідомив позивача про те, що виплата винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції у сумі 15715,00 грн. буде здійснена одразу після виділення фінансового ресурсу на зазначені цілі (а.с.10).

Щодо строків звернення до адміністративного суду, суд зазначає таке.

Згідно до вимог ст.2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входять: Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

На підставі викладеного, сума винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях, входить до структури заробітної плати.

Вдповідно до ч.2 ст. 233 Кодексу законів про працю у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

До того ж, на думку суду, позивач дізнався про своє порушене право 28.01.2017, коли отримав письмову відповідь від відповідача.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.1 Закону України від 20.03.2003 № 638-IV "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція (далі - АТО) - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

31 березня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (далі - Постанова № 24), яка офіційно оприлюднена в «Урядовому кур'єрі» від 03 лютого 2015 року № 19 і набрала чинності 03 лютого 2015 року.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Виходячи зі змісту пункту 1 Постанови № 24 винагорода повинна нараховуватись виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, в тому числі й премії, та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Відповідно до наказу Міністра оборони України від 02.02.2015 № 49 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов'язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб " грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Відповідно до п.2 наказу від 23.07.2014 №719 "Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України".

Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.

З довідки Луганського обласного військового комісаріату від 25.07.2016 (а.с.11) вбачається, що позивачеві не нарахована та не виплачена винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення у розрахунку на місяць.

Відповідачем не оспорюється сума стягнення винагороди позивачу за участь в антитерористичній операції за період з 18.05.2015 по 30.11.2015 у розмірі 15 715,00 грн., тому суд не проводить розрахунок суми стягнення.

Суд не приймає посилання представника відповідача на те, що заборгованість з виплати винагороди за участь в АТО перед позивачем буде сплачена після виділення фінансового ресурсу на зазначені цілі, оскільки Європейський Суд з прав людини у справі "Кечко проти України" зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.

Згідно з пунктом 1 Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції у загальній сумі 15 715,00 грн. за період з травня по листопад 2015 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганського обласного військового комісаріату, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення винагороди про безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити повністю.

Стягнути з Луганського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 за період з 18 травня 2015 року по 30 листопада 2015 року винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції у загальній сумі 15715,00 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятнадцять гривень 00 коп.) з відповідними відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 10 березня 2017 року.

Суддя В.С. Шембелян