Рішення № 6522585, 20.10.2009, Господарський суд Чернігівської області

20.10.09

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, просп. Миру,20, тел. 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

13 жовтня 2009р. справа №14/110

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Київський електротехнічний завод „Транссигнал”, вул.Жилянська,97, м. Київ, 01135

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Чернігівський ремонтно-механічний завод „Жовтневий молот”, пр.Миру,194, м. Чернігів, 14037

Про стягнення 41494грн. 80коп.

                                                   Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача: Кизима Г.М. юрисконсульт довіреність №8 від 12.01.09р.

Від відповідача: Косолап О.О. юрисконсульт довіреність №313 від 16.09.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 35356,92грн. згідно договору №953/14 від 17.10.08р., 2874,42грн. інфляції за період грудень 2008р. –березень 2009р, 1530,23грн. три проценти річних та 1733,23грн. пені за період з 01.12.08р. по 28.04.09р.

Згідно ухвали суду від 07.07.09р. судом прийнято зменшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення боргу на суму 2900,00грн.

          У відзиві на позов від 16.07.09р. відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що в договорі №953/14 від 17.10.08р. сторони не визначили строки виконання відповідачем робіт, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання, що в заявці №1465 від 16.10.08р. позивач вказав графік виготовлення продукції жовтень –80шт, листопад –100шт, при цьому не вказано року виконання. У відзиві відповідач зазначив, що у відповіді №09/86 від 16.10.08р. погодив наведений графік та запропонував провести оплату до 20.10.08р., що при проведенні розрахунків позивачем строк оплати було порушено, оплата проведена 21.10.08р. та 30.10.08р. У відзиві відповідач посилається на направленні на адресу позивача листи №01/78 від 15.12.08р., №01/152 від 19.05.09р. з пропозиціями врегулювати спір, які залишені позивачем без відповіді. Також відповідач посилається на лист №235 від 15.07.09р., в якому запропонував відповідачу терміново підтвердити готовність одержання продукції згідно договору, що у листі відповіді №765 від 15.07.09р. позивач заявив про відмову від отримання продукції, тобто позивач в добровільному порядку відмовився від належного виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань.

          Від позивача надійшло пояснення на заперечення відповідача №1094 від 12.09.09р., в якому зазначив, що відповідно до ст.267 ГК України якщо в договорі строк його дії не визначений він вважається укладеним на один рік, що договір №953/14 діє з 17.10.08р. до 16.10.09р., отже продукція литво „кришка 953МХ.30.01” повинна була бути виготовлена не пізніше жовтня-листопада 2008р., що відповідач виконав зобов’язання за договором частково, станом на 01.12.08р. відповідач підписав акт звірки і визнав заборгованість в сумі 35356,92грн., та у травні-червні 2009р. відповідач сплатив суму боргу частково в розмірі 2900грн., решту суми 32456,92грн. визнав як заборгованість підписавши акт звірки станом на 01.07.09р., що позивач не подавав відповідачу інших заявок на виготовлення і поставку продукції литво „кришка 953МХ.30.01” за договором №953/14, окрім заявки №1465 від 16.10.08р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, з’ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

У відповідності з ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У листі вих.№1465 від 16.10.08р. позивач запропонував відповідачу виготовити відливку „кришка 953МХ.30.01” у кількості 180шт. по графіку: жовтень – 80шт., листопад –100шт.

Відповідач у відповіді за №09/80 від 16.10.08р. на пропозицію позивача викладену в листі №1465 від 16.10.08р. повідомив, що замовлення на відливку кришки 953МХ.30.01 у кількості 180шт. буде виготовлено по графіку: до кінця жовтня - 80шт., листопада - 100шт., за умови якщо буде зроблена попередня оплата 100% до 20.10.08р. за кришку 953МХ.30.10 в сумі 51559,20грн., а також 100% оплата за основу авто перемикача 36220,99грн., який був виготовлений на замовлення.

Аналіз змісту вищевказаних листів позивача та відповідача свідчить про те, що сторони розуміли під строком виготовлення відливки кришки 953МХ.30.10 –жовтень та листопад місяці саме 2008 року, тобто року, в якому відбулося листування між сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.10.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір №953/14, за умовами якого продавець (відповідач по справі) зобов’язується передати у власність покупця (позивача по справі) литво „кришка 953МХ.30.01”, а покупець прийняти й оплатити його вартість на умовах даного договору. Окрім того, між сторонами підписано специфікацію №1, як додаток №1 до договору від 17.10.08р. за 953/14.

За договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п.1.3 договору товар постачається покупцю партіями за письмовими заявками покупця.

Згідно ч.1 ст.267 Господарського кодексу України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

У п.3.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до повного виконання.

Дослідивши текст договору від 17.10.08р., суд дійшов висновку, що сторонами визначено строк дії договору від 17.10.08р. –«до повного виконання», а тому твердження позивача, що в договорі №953/14 від 17.10.8р. не визначено строк його дії і він вважається укладеним на один рік, не заслуговують на увагу і спростовуються наведеним.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач не подавав відповідачу інших заявок на виготовлення і поставку продукції литво „кришка 953МХ.30.01”, окрім заявки №1465 від 16.10.08р. Тобто, заявка на виготовлення продукції подана раніше ніж підписано договір №953/14 від 17.10.08р.

Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладання. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання.

У п.14.3 договору позивач та відповідач встановили, що всі угоди, переговори та листування між сторонами з питань, викладених у даному договорі, що мали місце до його підписання, втрачають силу після його підписання.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що господарські відносини між сторонами не регулюються укладеним між ними договором №953/14 від 17.10.08р., а виникли на підставі поданої позивачем заявки №1465 від 16.10.08р. та отриманої на неї відповіді відповідача №09/80 від 16.10.08р.

Відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №ЖМ-000602 від 21.10.08р. на суму 51559,20грн. на оплату кришки 953МХ.30.01 у кількості 180шт.

Позивач платіжними дорученнями №77 від 30.10.08р. на суму 28559,20грн. та №12 від 21.10.08р. на суму 23000грн. перерахував відповідачу 51559,20грн. з призначенням платежу «оплата за кришку згідно рах.№ЖМ-0000602 від 21.10.08р. по дог.№953/14 від 17.10.08р.».

Як свідчать матеріали справи та підтверджують сторони, згідно видаткових накладних №ЖМ-0000528 від 17.11.08р. на суму 5317,56грн. та №ЖМ-0000529 від 17.11.08р. на суму 10884,72грн. позивач отримав від відповідача продукцію на загальну суму 16202,28грн.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на 01.12.08р., як стверджує позивач та не спростовує відповідач, останній не поставив позивачу товар на загальну суму 35356,92грн. і вказану суму позивачу не повернув. Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 35356,92грн. підтверджувалася актом звірки розрахунків станом на 01.12.08р., який підписаний та скріплений печатками сторін.

Згідно ч. 2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо сторонами не визначено строк виконання зобов’язання кредитор має право вимагати, а боржник зобов’язаний виконати вимогу кредитора на протязі семи днів з моменту пред’явлення вимоги кредитором.

Позивач направив відповідачу претензію №1706 від 10.12.08р. з вимогою повернути борг в сумі 35356,92грн.

Відповідачем здійснено часткове повернення грошових коштів на рахунок позивача на загальну суму 2900грн. (20.05.09р. –1000,00грн., 03.06.09р. –500,00грн., 16.06.09р. –400,00грн., 18.06.09р. –1000,00грн.), що підтверджується виписками банку, копії яких додано до позовної заяви (а.с.37-40).

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач суму попередньої оплати не повернув. Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 32456,92грн., що підтверджується матеріалами справи та актом звірки розрахунків станом на 01.07.09р., який підписаний та скріплений печатками сторін.

У відповідності зі ст. 525 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

За таких обставин, суд доходить висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 32456,92грн. боргу.

Позивач просить стягнути з відповідача 2874,42грн. інфляції за період грудень 2008р. –березень 2009р, 1530,23грн. три проценти річних.

Вказані вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки предметом домовленості між сторонами є товар –відливка „кришка 953МХ.30.01”. У даному випадку зобов’язання відповідача не були грошовими. Згідно ст.625 Цивільного кодексу України три проценти річних та індекс інфляції підлягають стягненню лише при прострочці виконання грошового зобов’язання.

Позивач просить стягнути з відповідача 1733,23грн. пені за період з 01.12.08р. по 28.04.09р.

Згідно ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки, між позивачем та відповідачем відсутня письмова домовленість щодо пені у випадку прострочки виконання відповідачем зобов’язання по поставці відливки „кришка 953МХ.30.01” на підставі домовленості, яка відбулася 16.10.08р., вимоги позивача про стягнення з відповідача 1733,23грн. пені задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав свої зобов’язання, товар позивачеві не передав і суму попередньої оплати не повернув, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 32456,92грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 324,57грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 92,30грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 525, 530, 546, 547, 612, 625, 627, 631, 638, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193, 267 Господарського кодексу України ст.ст.33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1 Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Чернігівський ремонтно-механічний завод „Жовтневий молот” (пр.Миру,194, м. Чернігів, р/р 26002041642800 в АКІБ „Укрсіббанк” м.Харків, МФО 351005, код 00901714) на користь Відкритого акціонерного товариства „Київський електротехнічний завод „Транссигнал” (вул.Жилянська,97, м. Київ, р/р 26006034823 в АБ „Експрес-Банк” м. Києва, МФО 322959, код 00260652) 32456грн.92коп. боргу, 324грн.57коп. державного мита та 92грн.30коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

          Рішення підписано 19.10.2009р.

Суддя Н.Ю.Книш