Ухвала суду № 65225663, 21.02.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

З ПИТАННЯ ВІДВОДУ СУДДІ

21 лютого 2017 року о/об 15 год. 13 хв.Справа № 808/3625/16 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву відповідача про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної державної адміністрації Запорізької області про скасування розпорядження та зобов'язання виплатити заробітну плату, -

за участю:

позивача - ОСОБА_1

(особа посвідчується паспортом серія НОМЕР_1)

представника відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від ОСОБА_1 (далі - позивач) до Приморської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати розпорядження голови Приморської районної державної адміністрації Запорізької області від 11 листопада 2016 року №302 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1» незаконним та його скасувати;

- стягнути з Приморської районної державної адміністрації Запорізької області на користь позивача заробітну плату з 18 липня 2016 року по 11 листопада 2016 року за незаконне відсторонення від посадових обов'язків та застосування дисциплінарного стягнення - зауваження.

17 лютого 2017 року від представника відповідача до суду надійшла заява про відвід судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринова Д.В.

В обґрунтування зазначеної заяви позивач зазначає, що суддя при відкритті провадження у справі порушив процесуальний закон та має упереджене ставлення до відповідача.

В судовому засіданні позивач проти заяви про відвід судді заперечила та зазначила, що обставини викладенні позивачем в заяві є надуманими та таки, що не відповідають дійсності.

Представник відповідача до суду не прибув, 20 лютого 2017 року через канцелярію суду подав клопотання, в якому керуючись пунктом 4 частини 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, просить зупинити розгляд справи на іншу дату, до терміну встановленому судом, з метою можливості забезпечення відповідачем по справі Приморською районною державною адміністрацією Запорізької області матеріалів та доказів у повному обсязі, з урахування роз'яснень суду ухвали від 25 січня 2017 року про витребування доказів.

Вислухавши думку позивача та дослідивши обставини викладенні в клопотанні про відвід судді, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться: якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених статтею 28 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Так, щодо посилань відповідача на те, що судом звільнено відповідача від сплати судового збору та що зазначена справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, як трудовий спір, суд зазначає наступне.

28 листопада 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від ОСОБА_1 (далі - позивач) до Приморської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати розпорядження голови Приморської районної державної адміністрації Запорізької області від 11 листопада 2016 року №302 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1» незаконним та його скасувати;

- стягнути з Приморської районної державної адміністрації Запорізької області на користь позивача заробітну плату з 18 липня 2016 року по 11 листопада 2016 року за незаконне відсторонення від посадових обов'язків та застосування дисциплінарного стягнення - зауваження.

Ухвалою суду від 01 грудня 2016 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк до 13 січня 2017 року для усунення недоліків.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, з огляду на наступне.

Так, позивачем в адміністративному позові визначено дві позовні вимоги.

Що стосується позовної вимоги про стягнення заробітної плати, то позивач в силу Закону України «Про судовий збір», звільняється від сплати судового збору за звернення з такою позовною вимогою.

Однак, разом з тим, позивач просить суд скасувати розпорядження (рішення) Приморської районної державної адміністрації Запорізької області.

З цього приводу позовну заяву залишено без руху та зобов'язано позивача сплатити суму судового збору у розмірі 551,20 грн., як цього вимагає частина 2 статті 4 Закону України №3674-VI.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 12 грудня 2016 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками, що підтверджується квитанцією №0.0.656606654.1 про сплату судового збору у сумі 551,20 грн. (а.с. 2).

Таким чином, зазначених причин відводу судді матеріалами справи не підтверджено.

Щодо посилань відповідача на те, що зазначена справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, як трудовий спір, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Так, відповідно до матеріалів адміністративної справи ОСОБА_1 є державним службовцем та проходить публічну службу в Приморській районній державній адміністрації Запорізької області, а відтак спір виник з публічно-правових відносин, що підсудний адміністративному суду.

Таким чином, позивачем правильно визначено підсудність розгляду публічно-правового спору, а судом відкрито провадження у справі, про що зазначалося в ухвалі про відкриття провадження у справі від 16 січня 2017 року.

Таким чином, зазначених причин відводу судді матеріалами справи не підтверджено.

Також відповідач заявляючи відвід судді зазначає, про те, що суддя Татаринов Д.В. вирішуючи питання про прийняття позовної заяви голови Приморської районної державної адміністрації Бєлічева С.А. до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Дніпропетровській та Запорізькій областях про визнання протиправними дій та скасування висновку по справі № 808/2984/16, спочатку залишив без руху, посилаючись на не сплату судового збору, а потім повернув за не сплату судового збору у спорі між публічними службами, при цьому позов ОСОБА_1 до Приморської районної державної адміністрації прийняв до розгляду, відкрив адміністративне провадження, без урахування того, що даний спір є також спором з публічною службою. Зазначає, що такий факт свідчить про вибірковість судді Татаринова Д.В. до прийняття рішення по адміністративній справі, що є недопустимим для судді та свідчить про його упереджене ставлення до відповідача - Приморської районної державної адміністрації, вже на стадії прийняття позову.

З цього приводу необхідно зазначити наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 лютого 2011 року.

За визначенням частини 1 статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (частина 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір»).

За правилами частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір».

За правилами пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про сплату судового збору» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, суд звертає увагу відповідача на те, що визначальною ознакою звільнення від сплати судового збору в силу пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про сплату судового збору» є не спір щодо публічної служби, а наявність спору про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Таким чином, зазначених причин відводу судді матеріалами справи не підтверджено.

Також, представник відповідача обґрунтовуючи відвід судді зазначає, що суддя Татаринов Д.В. ухвалою від 25 січня 2017 року по справі №808/3625/16 витребував від відповідача матеріали, таким чином задовольнив клопотання позивача ОСОБА_1, щодо забезпечення позову шляхом надання матеріалів, які не мають жодного відношення до підстав заявлених у вимозі позивача. Окрім того, приймаючі рішення про витребування доказів у відповідача суддя Татаринов Д.В. не врахував того факту, що усі необхідні матеріали були надані позивачем по справі ОСОБА_1 А також державний службовець, відносно якого приймається рішення державним органом щодо застосування до нього певних видів стягнень, у відповідності до статей 74-77 Закону «Про державну службу», до прийняття рішення керівником державного органу, ознайомлюється з усіма матеріалами дисциплінарної справи. Таким чином, позивач ОСОБА_1 була ознайомлена з матеріалами дисциплінарної справи, про що свідчить її особистий підпис у дисциплінарній справі, має у своєму розпорядженні виключно без винятку усі матеріали по дисциплінарній справі, та має надати їх до суду, без будь яких ускладнень з її боку.

З цього приводу суд зазначає наступне.

За визначенням частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частини 2 статті 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Частиною 2 статті 70 КАС України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 3 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

Так, відповідно до матеріалів адміністративної справи 25 січня 2017 року позивачем до суду надано клопотання, в якому просить суд витребувати у відповідача дисциплінарну справу, в якій знаходиться вся інформація про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, доповідні записки, протоколи, висновок, подання.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином позивач наділений правом заявляти клопотання про витребування доказів, а відповідач в сулу частини 2 статті 71 КАС України повинен довести правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Разом з тим, необхідно звернути увагу відповідача на те, що суду необхідно оглянути та дослідити оригінали дисциплінарної справи ОСОБА_1

Суд звертає увагу, що задоволення або відмова у задоволенні будь-якого клопотання не свідченням упередженості судді при розгляді справи.

Таким чином, зазначених причин відводу судді матеріалами справи не підтверджено.

Заявником не надано до суду жодних доказів, які б свідчили про упередженість головуючого судді, а суб'єктивне ставлення відповідача до результатів розгляду процесуальних питань, ніяк не може підтверджувати факту наявності упередженого ставлення та заздалегідь зробленого висновку щодо результату розгляду справи.

Щодо посилання на скаргу до Вищої ради правосуддя на дії судді Запорізького окружною адміністративного суду Татаринова Д.В., то суд зазначає, що звернення зі скаргою є правом позивача, якщо він вважає, що діями судді грубо порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до порушення прав та інтересів позивача, але це звернення не є підставою для відводу судді та не свідчить про наявність упередженості суду. Вказані дій щодо повідомлення суду про звернення з скаргами до Вищої ради правосуддя можуть бути розцінені, як спроба здійснення тиску на суд з боку державного органу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 31, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відповідача про відвід судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринова Д.В. - відмовити.

Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Д. В. Татаринов