Постанова № 65225486, 01.03.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 р. Справа № 804/842/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Захарчук Борисенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2017 ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1Л.) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2016 № 1050-13, яким ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) визначено суму податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" у розмірі 25 000, 00 грн.; визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.12.2016 № 887-17.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 18.06.2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №9583-17, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб за 2015 рік» у розмірі 25000 грн., з яким позивач не погоджується, зазначаючи, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що приймаючи до уваги дату прийняття змін Дніпропетровською міською радою до рішення про визначення податкових зобов'язань - бюджетний період, в якому починає застосовуватись транспортний податок зі змінами у м. Дніпрі є 2017 рік. На теперішній час обєктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня (1, 03 млн. грн..) у 2015 році транспортний податок сплачували власники з автомобілів, які використовувалися до 5 років та мали обєм циліндрів двигуна понад 3 тис. куб.см. З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідачем безпідставно було прийнято оскаржувані податкову вимогу та податкове повідомлення рішення, а тому з огляду на викладене вони підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання зявився, заявив клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Від представника відповідача надійшли письмові заперечення, в яких відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та проти позову заперечував, зазначаючи на правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, обґрунтовуючи тим, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська зроблено розрахунок транспортного податку автоматично згідно наявної бази даних.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін в письмовому провадженні.

Дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки PORSCHE CAYENNE з обємом циліндрів двигуна 2967 куб.см, який був придбаний та зареєстрований 13.08.2014.

19.07.2017 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення рішення, яким позивачу нараховано податкове зобовязання з транспортного податку за 2016 рік у розмірі 25000, 00 грн.

Вирішуючи по суті спір щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення, зокрема з огляду на доводи позивача про відсутність об'єкту оподаткування транспортним податком, суд виходить із наступного.

01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII (далі - Закон №71-VIII), яким шляхом викладення в новій редакції статтю 267 Податкового кодексу України, та введено в Україні новий місцевий податок на майно - транспортний податок.

З 01.01.2016 набрали чинності зміни до Податкового кодексу України в частині елементів оподаткування транспортним податком відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року №909-VIII.

Згідно нової редакції підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України визначений новий об'єкт оподаткування.

Отже, з 01.01.2016 об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 вказаної статті Кодексу.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Пунктом 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Судом встановлено, що Рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 №3/65 внесено зміни до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» та встановлено, згідно пп.3.2 п.3: «визначено об'єкт оподаткування, платників податку, податковий період та інші обов'язкові елементи транспортного податку згідно зі ст.ст. 46-49, 267 Податкового кодексу України».

Суд зазначає, що, що постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2016 року у справі № 200/26369/15-а (2а/200/444/15) скасовано рішення Дніпропетровської міської ради «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 року №5/6 «Про місцеві податки та збори на території міста» від 15.07.2015 року №3/65 з моменту його прийняття. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року зазначена постанова залишена без змін. Отже, на даний час, рішення суду про скасування рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 року №3/65 набрало законної сили.

Законом України від 24.12.2015 року №909-VІІІ установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік на застосовуються вимоги, встановлені пунктом 12.3.4 пункту 12.3 статі 2 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Поряд із цим, основними засадами податкового законодавства є принципи, в яких визначено зміст і спрямованість правового регулювання податкових правовідносин.

Принципи, проголошені у статті 4 Податкового кодексу України повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку.

У свою чергу, принцип стабільності закріплений у підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України має на меті встановлення незмінних умов оподаткування, елементів податків протягом певного часу.

Зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року

За наведених обставин та особливостей правового регулювання, суд дійшов висновку, що застосування контролюючим органом положень нової редакції статті 267 Податкового кодексу України з метою оподаткування транспортним податком не може мати місце у 2016 році, оскільки йдеться не про введення нового податку, а про зміни в елементах оподаткування - об'єкті оподаткування, отже, відповідний закон мав набрати чинності пізніш як за шість місяців до початку 2016 року.

В іншому випадку, таке застосування не відповідало б положенням статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 акцентується увага на тому, що вищевказана конституційна норма допускає зворотну дію в часі лише нормативно-правових актів, які стосуються скасування чи пом'якшення відповідальності за правопорушення фізичних осіб.

Надаючи оцінку наявності об'єкта оподаткування з огляду на середньоринкову вартість автомобіля та об'єм циліндрів двигуна, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було зроблено відповідний розрахунок для визначення вартості автомобіля позивача, вказаний розрахунок не було долучено до матеріалів справи, таким чином, у суду відсутні підстави для беззапереченого висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючий орган правомірно відніс легковий автомобіль PORSCHE CAYENNE до обєкту оподаткування, оскільки прийняв його за відсутності розрахунку середньоринкової вартості автомобіля, який є обов'язковим для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, відповідач не довів, що легковий транспортний засіб - легковий автомобіль PORSCHE CAYENNE, легковий універсал-В, білого кольору, об'єм двигуна 2967 куб.см, номер шасі WP1ZZZ92ZELA41384, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії СХХ369165.

Отже, приймаючи 19.07.2016 оскаржуване податкове повідомлення-рішення №1050-13 та податкову вимогу від 20.12.2016 №887-17, відповідач діяв не на підставі та не в межах повноважень, визначених законом, що є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

У відповідності до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1280 грн.

Керуючись статтями 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправною та скасування податкової вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2016 № 1050-13, яким ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) визначено суму податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" у розмірі 25 000, 00 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.12.2016 № 887-17.

Присудити із Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1280, 00 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 01.03.2017 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_3