П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Вінниця
27 лютого 2017 р. Справа № 802/213/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді:Крапівницької Н.Л.,,
секретаря судового засідання: Демченка А.М.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці
про визнання протиправним та скасування наказу, -
В С Т А Н О В И В:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення .
31.03.2016 між ОСОБА_1 та державним підприємством Вінницький науково - дослідний та проектний інститут землеустрою, а також Подільським державним підприємством, геодезії, картографії та кадастру було припинено договірні відносини про надання юридичних послуг за договорами цивільно-правового характеру.
З 04.04.2016 року позивач перебував на обліку в Ленінському районному центрі зайнятості.
В період з 11.04.2016 р. по 20.06.2016 р. позивачу нараховувалась допомога по безробіттю відповідно до статті 22, та ст. 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці прийнято наказ від 20.07.2016 №115 Про результати розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення гр. ОСОБА_1 та повернення незаконно виплачених коштів ( а. с. 10 ), відповідно до п.3 зобовязано гр. ОСОБА_1 протягом пятнадцяти календарних днів з дня отримання цього наказу, повернути кошти в сумі 2632,76 грн., отримані ним, як допомогу по безробіттю за період з 26 травня 2016 року по 20 червня 2016 року, так як він приховав відомості про те, що з 26 травня 2016 року відповідно до частини 1 ст. 4 Закону України №5067 Про зайнятість населення належав до зайнятого населення.
Вважаючи даний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці від 20.07.2016 року №115 Про результати розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення гр. ОСОБА_1 та повернення незаконно виплачених коштів ( а. с. 10 ).
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала та посилалась на обґрунтованість
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини.
31.03.2016 між ОСОБА_1 та державним підприємством Вінницький науково - дослідний та проектний інститут землеустрою, а також Подільським державним підприємством, геодезії, картографії та кадастру було припинено договірні відносини про надання юридичних послуг за договорами цивільно-правового характеру.
З 04.04.2016 року позивач перебував на обліку в Ленінському районному центрі зайнятості.
В період з 11.04.2016 р. по 20.06.2016 р. позивачу нараховувалась допомога по безробіттю відповідно до статті 22, та ст. 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Позивачем в судовому засіданні наголошено, що 25.05.2016 року він звернувся до керівництва Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці із письмовою заявою в якій зазначив про те, що у звязку із неможливістю працевлаштування, через відсутність підходящої роботи, просив виплатити допомогу по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Письмову заяву та доданий до неї бізнес - план та тему Надання юридичних послуг.
Рішенням Комісії з питань виплати допомоги по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці у формі протоколу від 10.06.2016 року №06 ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності.
Наказом Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці від 10.06.2016 року №101 позивачу відмовлено у виплаті допомоги по безробіттю одноразово.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року, яка набрала законної сили 27 вересня 2016 року, було визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань виплати допомоги по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності Ленінського районного центру зайнятості міста Вінниці у формі протоколу від 10.06.2016 року №06 в частині відмови безробітному ОСОБА_1 у виплаті допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності, а також визнано протиправним та скасовано наказ Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці від 10.06.2016 року №101 Про відмову гр. ОСОБА_1 у виплаті допомоги по безробіттю одноразово.
До цього часу Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці жодного рішення щодо виплати допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності згідно поданої мною заяви від 25.05.2016 року не прийнято.
Проте, суд звертає увагу позивача на те, що дані обставини не стосуються предмету розгляду даної адміністративної справи.
Суд встановив, що наказом Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці від 16.03.2009 року №19 про організацію розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним в Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці передбачено, що доцільність проведення розслідування Визначається резолюцією керівника. Зазначена резолюція є підставою для здійснення перевірки.
04 липня 2016 року до директора центру зайнятості надійшла службова записка провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення ОСОБА_3 про необхідність проведення розслідування. З метою встановлення належності безробітного ОСОБА_1 до зайнятого населення та правомірності перебування на обліку в центрі зайнятості директором було прийняте відповідне рішення, направлені запити до державних органів.
18 липня 2016 року до Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці надійшов лист Національної асоціації адвокатів України від 14.07.2016 № 612/0/2-16 (а. с. 33) та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України про те, що 18.08.2008 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за №603 (а. с. 34). Згідно поданої ним заяви, право на заняття адвокатською діяльністю було поновлено з 26.05.2016 року.
Згідно відповіді управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці від 15.07.2016 року №4136/06-33-1/03 ( а. с. 35 ), адвокат ОСОБА_1 в органах ПФУ зареєстрований з 25.11.2008 року, як особа, що забезпечує себе роботою самостійно.
Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці згідно з п.18 ч. 2 ст.22 Закону України Про зайнятість населення та Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, ДПА України від 13.02.2009 року за №60/62 ( далі - Порядок ) проведено розслідування достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
Суд зауважує, що листом від 14.07.2016 року № 612/0/2-16 Національною асоціацією адвокатів України було повідомлено Ленінський районний центр зайнятості м. Вінниці про те, що станом на 14.07.2016 року відомості стосовно адвоката ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі адвокатів України наявні, у тому числі стосовно поновлення його права на зайняття адвокатською діяльністю з 26.05.2016 року відповідно до поданої ним заяви.
Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення від 19.07.2016 року № 159 (а. с. 11), в якому встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до поданої ним заяви, поновив своє право займатися індивідуальною адвокатською діяльністю та не повідомив про цей факт фахівця центру зайнятості, чим порушив вимоги частини 2 ст. 36 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, і кошти, отримані ним, як допомога по безробіттю, підлягають поверненню з дати поновлення адвокатської діяльності - 26.05.2016 року, відповідно до частини 3 ст. 36 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
На підставі вказаного акта, Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці прийнято наказ від 20.07.2016 №115 Про результати розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення гр. ОСОБА_1 та повернення незаконно виплачених коштів (а. с. 10), відповідно до п. 3 зобовязано ОСОБА_1 протягом пятнадцяти календарних днів з дня отримання цього наказу, повернути кошти в сумі 2632,76 грн., отримані ним, як допомогу по безробіттю за період з 26.05.2016 року по 20.06.2016 року, так як він приховав відомості про те, що з 26.05.2016 року відповідно до частини 1 ст. 4 Закону України Про зайнятість населення належав до зайнятого населення.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - Закон № 1533-ІІІ), Законом України від 05.07.2012 № 5067-VI Про зайнятість населення (далі - Закон № 5067-VI) та Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 198 (далі - Порядок).
Так, ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 5067-VI безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.
Згідно із п. 1 ч.1 ст. 43 Закону № 5067-VI статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону № 5067-VI реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Згідно з ст. 13 Закону №5076, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 року №5076 адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Так, згідно п. 14.1.226 ст. 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Самозайнята особа прирівнюється до найманої особи. Самозайнятість - одна з форм трудової зайнятості, що передбачає самостійну організацію власної трудової діяльності, самостійне розпорядження вигодами від цієї діяльності та несення всіх повязаних із нею ризиків.
Умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю визначені статтею 22 Закону №1533-ІІІ.
Так, частинами 1, 3, 4 ст. 22 Закону №1533-ІІІ передбачено, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, - 180 календарних днів.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 31 № 1533-ІІІ виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Згідно з пп. 1 п. 37 Порядку, реєстрація безробітних припиняється з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Як встановлено судом, 18.07.2016 року до Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці надійшов лист Національної асоціації адвокатів України від 14.07.2016 № 612/0/2-16 (а. с. 33) та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України про те, що 18.08.2008 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за №603 ( а. с. 34 ). Згідно поданої ОСОБА_1 заяви, право на заняття адвокатською діяльністю було поновлено з 26.05.2016 року.
Відповідно до статті 4 Закону України Про зайнятість населення від 05.07.2012 року №5067, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
Згідно з п.4 ч. 2 ст. 44 Закону України Про зайнятість населення зареєстровані безробітні зобовязані інформувати службу зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у ч. 1 ст. 45 Закону №5067.
Відповідно до частини 2, 3 статті 36 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг; сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, виникла ситуація, в якій ОСОБА_1, як адвокат, який має діюче свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, є особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, що відносить таку категорію громадян до зайнятого населення. Наявність діючого свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю є обставиною, яка впливає на умови виплати допомоги по безробіттю і надання соціальних послуг.
В матеріалах справи відсутні докази повідомлення Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниця ОСОБА_1 про поновлення права на заняття адвокатською діяльністю з 26.05.2016 року, що він є діючим адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відтак, ОСОБА_1 безпідставно отримано матеріальне забезпечення на випадок безробіття в період перебування на обліку в Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
З урахуванням вимог ст. 94 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується. Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
В позові ОСОБА_1 до Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці про визнання протиправним і скасування наказу №115 від 20.07.2016 "Про результати розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення ОСОБА_1 та повернення незаконно виплачених коштів" відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя підпис ОСОБА_4
Копія вірна Суддя: Секретар:
Судове рішення № 65225254, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 27.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 802/213/17-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: