ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2017 р. м. Вінниця
Справа № 802/2445/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Кулика Віталія Віталійовича,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) з адміністративним позовом до Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Немирівська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що 30.08.2016 року Немирівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 46687-02, яким ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 25000 грн. Об'єктом оподаткування в даному випадку виступає автомобіль BMW 730D, 2014 року випуску, державний номерний знак АВ 6900 CB, з об'ємом двигуна 2993 см3.
Разом із тим дане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним, посилаючись на норми Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Бюджетного кодексу України, відповідно до яких зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Враховуючи те, що зміни до податкового законодавства щодо зміни елементів транспортного податку були внесені наприкінці 2015 року, позивачка вважає, що контролюючий орган може застосовувати їх та здійснювати відповідні нарахування виключно починаючи з січня 2017 року.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві та усних поясненнях, просив адміністративний позов задовольнити. Додатково наголосив, що податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем без здійснення розрахунку вартості автомобіля, а відтак відсутні докази, які б свідчили, що належний позивачці автомобіль є об"єктом оподаткування згідно з пунктом 267.2.1 пункту 267.2 ст. 267 ПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях від 14 лютого 2017 року (а.с. 42-45). В обґрунтування заперечень зазначив, що контролюючим органом встановлено, що позивачка є власником транспортного засобу, який є об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб, у зв'язку з чим Немирівською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, відповідно до приписів статті 267 ПК України, визначено податкове зобов'язання з транспортного податку за 2016 рік та направлено на адресу ОСОБА_3 відповідне податкове повідомлення-рішення. При цьому, податковий орган виходив з середньоринкової вартості транспортного засобу марки BMW 730D, 2014 року випуску, з об'ємом двигуна 2993 см3, яка була визначена за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, нормативного пробігу легкового автомобіля. З покликанням на норми законодавства вважає, що Немирівською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області правомірно та своєчасно прийнято та направлено позивачці оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а тому відсутні підстави для його скасування, в зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.
ОСОБА_3 на праві власності належить автомобіль марки BMW, модель 730D, 2014 року випуску, об'єм циліндрів двигуна 2993 см3, державний номерний знак АВ 6900 CB, дата реєстрації транспортного засобу - 13 серпня 2015 року, що підтверджується свідоцтвом СХТ 313415 про реєстрацію зазначеного транспортного засобу (а. с. 13).
30 червня 2016 року Немирівською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України винесене податкове повідомлення-рішення № 46687-02, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25000,00 грн. ( а.с. 8 ). В даному випадку позивачці визначено зобов'язання зі сплати транспортного податку за 2016 рік.
Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи його протиправним, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з такого.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.7 статті 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є обєктами оподаткування.
Із положень підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України випливає, що обєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, обєму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (підпункт 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПК України).
Згідно з пунктом 267.4 статті 267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Обчислення суми податку з обєкта/обєктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (підпункт 267.6. 1 пункту 267.6 статті 267 ПК України).
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації обєктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
В свою чергу, методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів якою встановлено механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 (далі - Методика).
Так, відповідно до пункту 2 Методики, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403, де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Пунктом 4 Методики, визначено, що інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством Держзовнішінформ до Мінекономрозвитку.
Відповідно до пункту 12 Методики, коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів.
У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.
Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики).
Із аналізу вищевказаних норм видно, що для визначення об'єкта оподаткування транспортного податку в розпорядженні контролюючого органу має бути інформація про середньоринкову вартість певного автомобіля із врахуванням його марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач та пробігу тощо. При цьому, обєктом оподаткування є транспортний засіб, вартість якого більше 750 розмірів мінімальної заробітної плати та з року випуску минуло не більше 5 років.
Отже, враховуючи наведене, а також те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2016 року визначена у розмірі 1378,00 грн., а тому об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. (750 х 1378,00 грн.) та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).
Як слідує з матеріалів справи та пояснень представника відповідача, податкове зобов'язання зі сплати транспортного податку в сумі 25000,00 грн. було визначене контролюючим органом ОСОБА_3 у зв'язку з належністю останній вказаного вище автомобіля BMW, який у 2016 році є об'єктом оподаткування транспортним податком, оскільки з часу його випуску минуло менш ніж 5 років та середньоринкова вартість якого є більшою за 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
Разом з тим, в ході судового розгляду справи документів на підтвердження наявності у відповідача на дату винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення інформації про середньоринкову вартість такого автомобіля станом на 1 січня податкового (звітного) року, суду не надано.
Крім того, як видно з наданої відповідачем інформації з АІС "Податковий блок", вона не містить жодних відомостей відносно середньоринкової вартості автомобіля, наявність якої є необхідною для встановлення належності автомобіля до об'єкту оподаткування згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України. Не надано суду й розрахунку вартості автомобіля, здійсненого у відповідності до Методики, що вимагається податковим законодавством. Дані обставини не заперечуються і самим відповідачем, якому на момент винесення оскаржуваного рішення середньоринкова вартість транспортного засобу відома не була.
Представник відповідача в судовому засіданні також не зміг надати чітких пояснень щодо документів та критеріїв, на підставі яких визначалась середньоринкова вартість належного позивачу транспортного засобу.
В той же час не заперечував, що на адресу податкового органу від Мінекономрозвитку не надходила інформація щодо середньоринкової вартості автомобіля, належного позивачці, яка була б розрахована відповідно до Методики.
Таким чином, встановлені в ході розгляду справи фактичні обставини свідчать про необґрунтованість висновків податкового органу щодо включення належного ОСОБА_3Й автомобіля BMW 730D, 2014 року випуску, державний номерний знак АВ 6900 CB, з об'ємом двигуна 2993 см.куб. до об'єктів оподаткування, а тому контролюючим органом неправомірно нараховано позивачці транспортний податок з фізичних осіб.
Поряд з наведеним, надаючи оцінку спірним правовідносинам суд, окрім вищезазначеного, бере до уваги те, що 10 липня 2015 року Тульчинською міською радою прийнято рішення за №1564 «Про встановлення та порядок справляння місцевих податків і зборів на території м. Тульчина на 2016 рік»» та затверджено Положення про порядок справляння місцевих податків і зборів на території м. Тульчина. Зокрема наведеним рішенням Тульчинської міської ради та Положенням з 01 січня 2016 року затверджено перелік місцевих податків, в тому числі і транспортний податок, ставка якого встановлена з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, який використовувався до 5 років і має об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Отже, з урахуванням вищезазначених технічних характеристик транспортного засобу, що на праві власності належить позивачці, останній у 2015 році не підпадав під об'єкт оподаткування транспортним податком, оскільки об'єм циліндрів двигуна даного автомобіля є меншим за 3000 см. куб.
Втім, 28 січня 2016 року Тульчинською міською радою прийнято рішення за №41 «Про внесення змін до Положення про порядок справляння місцевих податків і зборів на території м. Тульчина на 2016 рік, затвердженого рішення 64 сесії Тульчинської міської ради 6 скликання від 10 липня 2015 року №1564 «Про встановлення та порядок справляння місцевих податків і зборів на території м. Тульчина на 2016 рік»».
Згідно з таким рішенням Тульчинської міської ради з 01 січня 2016 року об'єктом оподаткування транспортним податком визначено легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті. Ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.
Статтею 3 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, які складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Відповідно до пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Отже, виходячи з встановлених обставин справи в даних правовідносинах 2016 - це плановий період, а 2017 рік - вже бюджетний період.
Тобто, враховуючи, що належний позивачу автомобіль у 2015 році не належав до об'єктів оподаткування транспортним податком, та може належати при дотриманні всіх умов до таких об'єктів лише після прийняття Тульчинською міською радою рішення від 28 січня 2016 року за №41, суд доходить висновку, що обов'язок щодо сплати такого податку у позивача може виникнути лише в наступному бюджетному періоді, тобто у 2017 році, що також свідчить про протиправність нарахування позивачу транспортного податку, та як наслідок, прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
При вирішені цього спору суд також враховує положення частини третьої статті 2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з приписів вказаної норми процесуального законодавства, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, резюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Натомість субєктом владних повноважень не надано доказів та не доведено, що належний на праві власності позивачу автомобіль є обєктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб в 2016 році.
Відтак, оскаржуване рішення не відповідає критеріям переліченим у статті 2 КАС України, є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується вимогами ч. 1 ст. 94 КАС України та присуджує на користь позивача понесені нею витрати щодо сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області №46687-02 від 30 червня 2016 року.
Стягнути на користь ОСОБА_3 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) понесені судові витрати (судовий збір) в сумі 552,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна
Судове рішення № 65225237, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 01.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 802/2445/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: