Рішення № 6522522, 16.10.2009, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«16 »жовтня 2009 року Справа №17/120

За ПОЗОВОМ: Агросервісного товариства з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Прогрес”

17035, Чернігівська область, Козелецький район, с. Прогрес

До ВІДПОВІДАЧА: Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації

14000, Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру, 14

Про стягнення 300 грн. заборгованості, розірвання договору платного користування майном та зобов’язання передати автомобіль

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Дьогтяр І.І. –юрисконсульт, довіреність №2 від 11.08.2009р.

Від Відповідача: Корнієнко М.П. –начальник відділу, довіреність №16-05/1364 від 15.06.2009р.

Чучкалов В.І. –головний спеціаліст, довіреність №16-05/2845 від 04.11.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

          Агросервісним товариством з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Прогрес” заявлено позов до Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації про стягнення 300 грн. боргу за договором платного користування майном, розірвання договору платного користування майном від 08 липня 2003 року та зобов’язання передати автомобіль марки DAEWOO Nubira E4СQ550 2003 року випуску, № кузова KLAJF69ZE3K861785. по акту передачі.

          До початку судового засідання 17.09.09р. від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким Відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначивши, що Позивач відмовився внести зміни до договору, а Відповідач, у зв’язку зі зміною назви головного управління у 2005 році, протягом останніх 3 років, маючи кошти, не міг перерахувати їх через органи державного казначейства.

          Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

          08 липня 2003 року між Агросервісним товариством з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Прогрес” (Позивачем) та Головним управлінням сільського господарства і продовольства Чернігівської обласної державної адміністрації (Відповідачем) укладено договір платного користування майном (далі –Договір).

          За умовами п.1.1. Договору Позивач надає Відповідачу в строкове платне користування легковий автомобіль марки DAEWOO Nubira E4СQ550 2003 року випуску № кузова KLAJF69ZE3K861785.

          Згідно п.1.2. Договору вартість транспортного засобу, що передається в платне користування становить 72565,00 грн.

          Відповідно до п.1.4.Договору, легковий автомобіль передається Головному управлінню для використання відповідно до його призначення згідно акту приймання-передачі, що складається на протязі десяти днів з моменту підписання Договору в двох екземплярах. Даний акт є невід’ємною частиною цього Договору.

          За умовами п.п.2.1.-2.2. Договору, Відповідач щорічно сплачує Позивачу плату в розмірі 100 грн. на рік. Плата за користування автомобілем сплачується в грошовій формі. Виплату грошей за користування автомобілем Відповідач зобов’язується здійснювати не пізніше 31 грудня поточного року, в якому проводилось користування автомобілем.

          Згідно п.1.3., п.6.1., п. 6.2. Договору, договір укладено терміном до 1 січня 2004 року. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Дія договору автоматично продовжується терміном на один рік з моменту закінчення даного договору якщо жодна із сторін не заявила під час дії Договору або за сім днів до закінчення терміну його дії про розірвання даного Договору.

          Легковий автомобіль марки DAEWOO Nubira E4СQ550 № кузова KLAJF69ZE3K861785 був придбаний Позивачем у 2003 році, що підтверджується відповідними документами та згідно довідки знаходиться на балансі товариства з липня 2003 року.

          Відповідач, в порушення умов Договору, плату за користування автомобілем не сплатив. Заборгованість Відповідача за період з 01.01.06р. по 01.01.09р. становить 300 грн.

          Відповідно до наданої Позивачем довідки при передачі автомобіля марки DAEWOO Nubira E4СQ550 2003 року випуску, № кузова KLAJF69ZE3K861785 за договором від 08.07.09р. Відповідачу разом з автомобілем були передані технічний паспорт, інструкція з експлуатації автомобіля та сервісна книжка..

У зв’язку з порушенням Відповідачем умов Договору, Позивач просить розірвати укладений 08 липня 2003 року між Агросервісним товариством з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Прогрес” та Головним управлінням агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації договір платного користування майном, стягнути 300 грн. боргу за договором та зобов’язати передати автомобіль марки DAEWOO Nubira E4СQ550 2003 року випуску, № кузова KLAJF69ZE3K861785. по акту передачі.

Відповідно до п.1. розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації №290-ос від 05.07.2005р. «Про реорганізацію окремих структурних підрозділів облдержадміністрації» реорганізоване головне управління сільського господарства і продовольства в головне управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації, що підтверджується наданою Відповідачем копією розпорядження.

Пунктом п.1. розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації №551-ос від 11.11.05р. „Про внесення змін до розпорядження від 05.07.2005р. №290-ос” викладений пункт 1 попереднього розпорядження в такій редакції „Перейменувати головне управління сільського господарства і продовольства в головне управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації”.

Тобто фактично мала місце не реорганізація Управління, а лише його перейменування.

          Таким чином, на даний момент належним Відповідачем є саме головне управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації.

Згідно ч.ч.1,2,6 ст.283 Господарського кодексу України:

„1. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

2. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

6. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.”

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          Згідно ч.1 ст.798 Цивільного кодексу України, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Відповідно до ст.286 Господарського кодексу України:

«1. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

2. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди.

3. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.

4. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.»

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

“Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).”

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи, що Відповідач не надав доказів сплати орендної плати за користування автомобілем за період з 01.01.06р. по 01.01.09р. в розмірі 300 грн., суд доходить висновку, що позов в частині стягнення 300 грн. орендної плати є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно п.1.3. Договору, кожна із сторін вправі відмовитися від виконання умов Договору в будь-який час, попередивши про це в письмовій формі другу сторону за сім днів.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.291 Господарського кодексу України:

1. Одностороння відмова від договору оренди не допускається.

3. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1-4 ст.188 Господарського кодексу України:

„1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.”

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.651 Цивільного кодексу України:

„1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.”

Позивачем надана довідка від 25.09.09р. №16, в якій зазначено, що Відповідач має заборгованість за користування автомобілем марки DAEWOO Nubira E4СQ550 2003 року випуску, № кузова KLAJF69ZE3K861785 в розмірі 299,00 грн. за період з 08.07.2003 року по 08.07.2006 року. Проте, як пояснив в судовому засіданні представник Позивача, враховуючи сплив термінів позовної давності Позивач не стягує орендну плату за період з 08.07.2003 року по 08.07.2006 року.

Відповідачем надані два платіжних доручення про сплату 17.02.04р. та 25.05.05р. по 100грн. за оренду автомобіля.

Таким чином, фактично орендна плата Відповідачем не платиться щонайменше три роки.

          Посилання Відповідача на те, що статтею 783 Цивільного кодексу України не передбачена така підстава розірвання договору найму на вимогу наймодавця, як не сплата орендної плати, судом не приймається, оскільки Цивільний кодекс України, а саме ст.782, не внесення плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд (а не тим більш трьох років) вважає настільки істотним порушенням договору, що на відміну від Господарського кодексу України, дає наймодавцю право взагалі відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі за таких обставин.

Доводи Відповідача, що Позивач відмовився внести зміни до договору, а Відповідач, у зв’язку зі зміною назви головного управління у 2005 році, протягом останніх 3 років, маючи кошти, не міг перерахувати їх через органи державного казначейства, суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

          Представником Відповідача надана копія листа від 20.02.06р. №08-2/21 про надання Позивачу для оформлення додаткової угоди до договору платного користування майном від 08.07.2003 року, в зв`язку з реорганізацією головного управління сільського господарства і продовольства в головне управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації, а також зазначено, що даний лист з доданою до нього додатковою угодою був вручений Позивачу.

          Згідно листа Агросервісного товариства з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Прогрес” №15 від 25.09.09р. Позивач повідомляє, що Відповідач не звертався до Позивача з пропозиціями про внесення змін до договору від 08.07.03р. про платне користування автомобілем марки DAEWOO Nubira E4СQ550 2003 року випуску, № кузова KLAJF69ZE3K861785.

Витребуваних ухвалою суду від 01.10.09р. доказів вручення Позивачу листа Відповідача від 20.02.06р. №08-2/21 про надання Позивачу для оформлення додаткової угоди до договору платного користування майном від 08.07.2003 року, з доданою до нього додатковою угодою, Відповідач не надав.

Витребуваних судом письмових доказів інших звернень з цього приводу, Відповідач також не надав.

Крім того, в даній додатковій угоді не зазначено окремим чином про перейменування сторони по договору внаслідок відповідного розпорядження Чернігівської облдержадміністрації, а фактично йшлося про зміну п.п.1.3., 6.2. Договору, які регулюють термін дії Договору та порядок її продовження.

Також, від Відповідача неодноразово витребовувалися належним чином засвідчені докази вжиття заходів щодо проведення сплати орендної плати за 2006-2008 роки у строки, передбачені п.2.2. вищезазначеного договору.

Таких доказів, Відповідачем суду також не надано.

При цьому, суд враховує, що фактично мала місце не реорганізація Управління, а лише його перейменування.

11 та 12 серпня 2009 року Позивачем були надіслані Відповідачу листи №1 та №3 відповідно про розірвання Договору та передачу автомобіля Позивачу.

          Наказом №1 від 12 серпня 2009 року для передачі автомобіля була створена комісія для прийняття автомобіля 19.08.09р.

Проте, Відповідачем у зазначений термін не було повернуто автомобіль, листом від 17.08.09р. Відповідач повідомив, що кошторисом видатків не передбачено кошти на придбання або оплату іншого автомобіля, Відповідач вважає доцільним повернутись до вирішення питання про розірвання Договору після закінчення бюджетного року.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що не сплачуючи протягом шести років плату за користування автомобілем Відповідач істотно порушив умови договору платного користування, а тому, враховуючи дотримання Позивачем порядку розірвання договору, визначеного ст.188 Господарського кодексу України, позов в частині розірвання договору платного користування майном, укладеного 08 липня 2003 року між сторонами про надання в строкове платне користування легкового автомобілю марки DAEWOO Nubira E4СQ550 2003 року випуску № кузова KLAJF69ZE3K861785, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

          Також суд відмічає наступне.

Згідно ч.ч.1,2 ст.652 Цивільного кодексу України:

„1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за

рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.”

Згідно Протоколу загальних зборів учасників АТОВ „МТС „Прогрес” від 04.08.09р. за №3 на даних зборах прийнято рішення про ліквідацію товариства, стягнення дебіторської заборгованості та повернення техніки з платного користування.

Згідно позову ліквідація товариства стала наслідком тяжкого фінансового стану товариства.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.91 Господарського кодексу України:

«1. Припинення діяльності господарського товариства відбувається шляхом його ліквідації або реорганізації відповідно до статті 59 цього Кодексу.

2. Ліквідація господарського товариства провадиться ліквідаційною комісією, призначеною його вищим органом, а у разі припинення діяльності товариства за рішенням суду –ліквідаційною комісією, сформованою відповідно до рішення суду.

3. З дня утворення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами господарського товариства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її утворення публікує інформацію про ліквідацію господарського товариства і здійснює інші дії відповідно до вимог статей 58-61 цього Кодексу та інших законів.

4. Розрахунки з кредиторами у разі ліквідації господарського товариства здійснюються відповідно до статті 61 цього Кодексу з урахуванням таких особливостей:

·          кошти, що належать господарському товариству, у тому числі від продажу його майна у разі ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством, та іншими кредиторами розподіляються між учасниками товариства в порядку і на умовах, передбачених цим Кодексом, законом про господарські товариства та установчими документами товариства, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію;

·          майно, передане товариству його засновниками або учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди. У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості товариства його кошти не підлягають розподілу між учасниками товариства до вирішення цього спору або до одержання кредиторами відповідних гарантій погашення заборгованості.»

Згідно ч.ч.4,5 ст.60 Господарського кодексу України:

«Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.»

Таким чином, ліквідація господарського товариства передбачає виявлення всіх його активів, стягнення дебіторської заборгованості, повернення та продаж всього наявного майна, за рахунок чого здійснюється погашення всіх боргів, після чого залишок реалізованих коштів розподіляється між учасниками.

Неможливість повернення майна, переданого в користування фактично призведе до неможливості повної ліквідації товариства. Перебування в користуванні майна, яке належить повністю ліквідованому власнику, чинним законодавством не передбачена.

Таким чином, суд доходить висновку, що спірний договір підлягає розірванню і у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Відповідно до ч.5 ст.188 Господарського кодексу України:

„Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.”

Згідно ч.ч.2,3 ст.653 Цивільного кодексу України:

«У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.»

Відповідно до ч.4 ст.291 Господарського кодексу України:

„Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.”

Згідно ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України:

„У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України саме на наймача, в даному випадку Відповідач, покладає обов`язок негайного повернення наймодавцеві речі, яка є об`єктом оренди, а отже саме на Відповідача, як орендаря, покладається обов`язок доведення виконання ним вищевказаних вимог.

Відповідно до п.1.5. Договору, у разі припинення дії Договору повернення автомобіля здійснюється згідно акту приймання-передачі який складається в день припинення дії даного Договору.

Враховуючи, що Відповідач не надав доказів повернення ним спірного автомобіля Позивачу, суд доходить висновку, що позов в частині зобов’язання Відповідача повернути Позивачу автомобіль марки DAEWOO Nubira E4СQ550 2003 року випуску, № кузова KLAJF69ZE3K861785 по акту приймання-передачі є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Доказів своєчасної сплати коштів за користування майном, як і належних та достатніх доказів, що спростовують вищевказані обставини, Відповідач не надав.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні 15.10.09р. представником Відповідача надане письмове клопотання Відповідача наступного змісту.

          У зв`язку з перевіркою органами прокуратури Чернігівської області законності придбання Позивачем автомобіля, Відповідач просить на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України винести ухвалу про зупинення провадження у справі та направлення матеріалів справи до прокуратури області.

          До даного клопотання додана незавірена належним чином, як того вимагає ст.36 ГПК України, копія листа Чернігівської облдержадміністрації від 15.09.09р. до прокуратури Чернігівської області, в якому, зокрема, зазначено що „документи стосовно джерел отримання АТОВ „МТС „Прогрес” коштів, що використані на придбання автомобіля DAEWOO Nubira надано не було.”

          Представник Відповідача пояснив в судовому засіданні, що Відповідач вважає, що Позивач придбав спірний автомобіль за бюджетні кошти, і зазначене, в разі підтвердження, може бути підставою для звернення прокуратури з позовом про визнання цього автомобіля державною власністю.

          Дане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Господарські спори розглядаються господарським судом в межах предмету та підстав заявлених в позові

          Предметом даного спору є оренді правовідносини, що виникли між сторонами згідно договору платного користування майном, укладеного 08 липня 2003 року, і, зокрема, виконання Відповідачем як користувачем (орендарем) своїх зобов`язань по даному Договору.

          Разом з тим, предметом даного спору не є з`ясування питань цільового використання Позивачем бюджетних коштів або джерела коштів, за які куплено орендований автомобіль.

          Крім того, така перевірка вже і так проводиться місяць за безпосереднім зверненням Чернігівської облдержадміністрації..

          При цьому, представник Позивача зазначає, що звернень безпосередньо на товариство органами прокуратури за місяць не було.

          В разі встановлення факту нецільового використання бюджетних коштів це буде підставою для притягнення до відповідальності винних посадових осіб Позивача та повернення з Позивача цих коштів до бюджету, а не визнання автомобіля державною власністю.

          Але й в разі визнання за судовим рішення автомобіля державною власністю, останній передадуть після набрання таким рішенням законної сили до державної власності, проте даний факт, який може бути лише в майбутньому не стосується наявних орендних правовідносин між сторонами.

          Крім того, жодних реальних доказів купівлі спірного автомобілю Позивачем за бюджетні кошти Відповідачем суду не представлено.

          Також з вищевказаного листа облдержадміністрації не зрозуміло, чому Позивач мав відзвітуватися перед Відповідачем за джерела коштів, з яких куплено автомобіль.

          Враховуючи, що до виникнення спору призвели неправильні дії Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути покладені на Відповідача.

          При цьому суд відмічає наступне.

          Позивачем фактично сплачено 728,65 грн. державного мита та 320 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Враховуючи, що Позивачем у позові пред`явлено одну майнову вимогу про стягнення 300грн. та дві немайнові: про розірвання договору та зобов`язання повернути автомобіль, за даний позов Позивач мав сплатити 102грн.+85грн.=187грн. державного мита.

          Згідно Розділу ІІ Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N1258, в редакції станом на момент пред`явлення Позивачем позову та сплати зазначених витрат, їх нормативно визначений розмір становив 236грн.

          На підставі викладеного, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню 187 грн. на відшкодування державного мита та 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись ст.ст.33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір платного користування майном, укладений 08 липня 2003 року між Агросервісним товариством з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Прогрес” та Головним управлінням сільського господарства і продовольства Чернігівської обласної державної адміністрації про надання в строкове платне користування легкового автомобілю марки DAEWOO Nubira E4СQ550 2003 року випуску № кузова KLAJF69ZE3K861785.

3. Зобов’язати Головне управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру, 14, код 00733702) повернути Агросервісному товариству з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Прогрес” (17035, Чернігівська область, Козелецький район, с. Прогрес, код 316795) автомобіль марки DAEWOO Nubira E4СQ550 2003 року випуску, № кузова KLAJF69ZE3K861785 по акту передачі.

          4. Стягнути з Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру, 14, код 00733702) на користь Агросервісного товариства з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Прогрес” (17035, Чернігівська область, Козелецький район, с. Прогрес, р/р 26000187318 в Райффайзен Банк Аваль” м. Чернігів, МФО 380805, код 316795) 300 грн. заборгованості, 187 грн. на відшкодування державного мита та 236грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Кушнір

16.10.09