Ухвала суду № 65225191, 09.03.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 320/84/17-ц Головуючий у 1-й інстанції: Сметаніна А.В.

Провадження № 22-ц/778/1176/17 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Трофимової Д.А.

Суддів: Крилової О.В.

Дзярука М.П.

При секретарі: Бєловій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини - польова пошта В0131 на ухвалу судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 січня 2017 року у справі за позовом Військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини - польова пошта В0131 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих державі,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 року Військовий прокурор Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини - польова пошта В0131 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих державі.

Ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 січня 2017 року позовну заяву повернуто позивачу для подання до належного суду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою судді, Військовий прокурор Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини - польова пошта В0131 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення суддею норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд виходив із того, що місцезнаходженням позивачів, в інтересах яких звернувся військовий прокурор, є: Міністерства оборони України - 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6; Військової частини - польова пошта В0131 - 87500, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Бойка, 170. Місцем проживання відповідача ОСОБА_3, згідно позовної заяви, є: АДРЕСА_1. Отже, вказана справа не підсудна Мелітопольському міськрайонному суду Запорізької області. Доказів того, що місцем завдання шкоди є територія с. Обільне Мелітопольського району Запорізької області, ні позовна заява, ні матеріали, які додані до неї, не містять.

При цьому суддя керувався вимогами ст. 115 ЦПК України, за якими, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

Проте, такий висновок судді не ґрунтується ані на матеріалах справи, ані на вимогах процесуального закону.

Територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції (статті 108-114 ЦПК України).

Згідно ч. 3 ст. 110 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди.

Як роз'яснено в п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК). Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Згідно ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 жовтня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України та призначено йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 58 КК України замість покарання у вигляді 2 років позбавлення волі остаточно призначено ОСОБА_3 до відбуття покарання у вигляді 2 років службового обмеження з відрахуванням в дохід держави у розмірі 15% із суми грошового забезпечення засудженого (а.с. 6).

Крім іншого, як видно з відповіді командира військової частини - польова пошта В0131 Військовому прокурору Запорізького гарнізону № 1745 від 13.12.2015р., місце дислокації військової частини - польова пошта В0131 є військове містечко с. Обільне Мелітопольського району Запорізької області (а.с. 21).

Отже, прокурором пред'явлено позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, за місцем завдання шкоди - Мелітопольський район Запорізької області.

Проте суддя, не взявши до уваги ці відомості, в порушення вимог ч. 3 ст. 110 ЦПК України вважав справу непідсудною Мелітопольському міськрайонному суду Запорізької області та необґрунтовано застосувавши ст. 115 ЦПК України повернув вищевказану позовну заяву.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала постановлена без дотримання норм процесуального права, є обґрунтованими, а тому вона підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, відповідно до абз. 3 п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК України.

Таким чином, питання про розподіл суми судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги прокурора на оскаржувану ухвалу, має бути здійснено судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини - польова пошта В0131 задовольнити частково.

Ухвалу судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 січня 2017 року у цій справі скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: