Рішення № 65225023, 18.01.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/341/16-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

18 січня 2017 року Печерський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді - Писанця В.А.

при секретарі - Ясеновенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість у розмірі 19,96 тр.ун. золота посилаючись на те, що між ним та ПАТ «КБ «Надра» було укладено договір банківського строкового вкладу в банківських металах «Золотий» від 19 серпня 2014 року НОМЕР_2, відповідно до умов якого він передав на вкладний рахунок наступний банківський метал: золото 999,9 проби загальною вагою 620,83 гр. або 19,96 тр.ун. золота, строк дії вкладу 6 місяців від дати надходження вкладу. Вклад був внесений ОСОБА_1 19 серпня 2014 року в повному розмірі. 16 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до банку з платіжною вимогою. Однак така вимога банком виконана не була. Подальші його вимоги щодо повернення вкладу також були залишені банком без задоволення. Постановою Правління НБУ від 05.02.2015№ 83 ПАТ «КБ «Надра» віднесено до категорії неплатоспроможних, що значно унеможливлює повернення вкладу. Відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» пов'язаними з банком особами є особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку. Згідно офіційної відкритої інформації, розміщеної на сайті НБУ, найбільш опосередкованим власником банку, а відповідно і пов'язаною особою є ОСОБА_2, а тому відповідно до статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» останній повинен нести цивільно-правову відповідальність за доведення банку до неплатоспроможності.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час, місце судового засідання був належним чином повідомлений, незалежно від причин, суд розглядає справу за наявністю у справі доказів у відсутність відповідача. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи ПАТ «КБ «Надра» - Шилець А.Р. в судовому засіданні при вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 19 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий», відповідно до умов якого вкладник передав, а банк прийняв на вкладний рахунок наступний банківський метал: золото 999,9 проби загальною вагою 620,83 гр. або 19,96 тр.ун. золота, строк дії вкладу 6 місяців від дати надходження вкладу.

Квитанцією від 19 серпня 2014 року № б/н підтверджується, що з поточного рахунку НОМЕР_1 перераховано на депозитний рахунок НОМЕР_2 суму 19,96 унцій золота.

16 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «КБ «Надра» з платіжною вимогою про включення ОСОБА_1 до реєстру кредиторів із майновою вимогою у розмірі 19,96 тр.ун. золота.

Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною першою статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Встановлено , що Постановою Правління НБУ від 05.02.2015 № 83 ПАТ «КБ «Надра» віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.06.2015 № 113 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання, з 05.06.2015.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI (надалі також - Закон №4452-VI) та є спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини.

Пунктом шістнадцятим статті 2 Закону №4452-VI, тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту шостого статті 2 Закону №4452-VI, ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними та цей закон є приорітетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Статтею 36 Закону №4452-VI врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Зокрема, згідно пунктів першого та другого частини п'ятої статті 36 Закону №4452-VI, під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку та примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону №4452-VI, з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Статтею 28 Закону №4452-VI встановлено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів закріплено статтею 52 Закону №4452-VI.

У відповідності статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року №2121-ІІІ (надалі також - Закон №2121-ІІІ), юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.

З правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 січня 2015 року у справі № 6-2001цс15, та яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, вбачається, що згідно з пункту шістнадцятого статті 2 Закону №4452-VI тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом шостим статті 2 Закону №2121-ІІІ ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону №4452-VI є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 Закону №4452-VI врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Таким чином, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації відносно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання НБУ банківської ліцензії й переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Чинним законодавством не передбачено задоволення вимог кредиторів поза межами процедури ліквідації банку.

За змістом статті 52 Закону №2121-ІІІ пов'язаними з банком особами, зокрема, є особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку.

Стаття 58 Закону №2121-ІІІ передбачає, що учасники банку відповідають за зобов'язаннями банку згідно із законами України та статутом банку. Власники істотної участі зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку. Пов'язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Частиною першою статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За приписами статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтування вимог позову ОСОБА_1 зводяться до того, що найбільш опосередкованим власником банку, а відповідно і пов'язаною особою є ОСОБА_2, а тому відповідно до статті 58 Закону №2121-ІІІ останній повинен нести цивільно-правову відповідальність за доведення банку до неплатоспроможності, разом з тим, стороною позивача всупереч вищевказаним приписам процесуального закону не доведено, що ОСОБА_2 є найбільш опосередкованим власником ПАТ «КБ «Надра» та саме з його вини банк доведено до стану неплатоспроможності.

Враховуючи те, що ПАТ «КБ «Надра» є неплатоспроможним та перебуває в стані ліквідації, чинним законодавством чітко визначено, що задоволення вимог кредиторів банку в такому випадку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», задоволення вимог кредиторів поза межами процедури ліквідації банку не передбачена, а відповідальність відповідача не доведена, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позову.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 61, 79, 88, 209, 213-215, 224 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.А. Писанець