Ухвала суду № 65224548, 06.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 березня 2017 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Усика Г.І.

суддів - Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

при секретарі - Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі ДП «Київське обласне дорожнє управління»), ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія». третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17.04.2015 р. з вини ОСОБА_2, який керуючи автомобілем «Краз», реєстраційний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ДП «Київське обласне дорожнє управління» (з яким третя особа перебуває у трудових відносинах) не впевнився в безпеці руху та не витримав безпечну дистанцію, внаслідок чого було пошкоджено належний йому на праві власності автомобіль «Мерседес Бенц», реєстраційний знак НОМЕР_2 та автомобіль «Шкода Октавія», реєстраційний 11 2794.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.05.2015 р. визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпП.

Згідно висновку експертного дослідження № 19/15-106 від 25.05.2015 р., вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, станом на момент проведення експертного дослідження становить 1 503 616,13 грн.

Справа № 752/12076/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/3144/2017Головуючий у суді першої інстанції: Шумко А.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І.Посилаючись на наведене та з урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність ДП «Київське обласне дорожнє управління» була застрахована у ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія», але страхове відшкодування йому не виплачено, просив стягнути з ДП «Київське обласне дорожнє управління» на відшкодування матеріального збитку 1 454 616,13 грн. та за проведення експертного дослідження - 1 015,20 грн., а з ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» стягнути страхове відшкодування у розмірі 49 000,00 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09.12.2016 р. позов задоволено.

Стягнуто з ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 49 000,00 грн.

Стягнуто з ДП «Київське обласне дорожнє управління» на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріального збитку 1 454 616,13 грн., витрати на проведення експертного дослідження - 1 015,20 грн. та судовий збір у розмірі 3 534, 88 грн.

В апеляційній скарзі представник ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Зазначав, що суд першої інстанції не урахував, що висновок експерта № 03/08 від 19.08.2016 р. виконано з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. № 142/5/2092 (Методика), зокрема експертом використана програма «Karvert value», що не входить до переліку рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням при проведенні авто товарознавчої експертизи. Крім того експерт не зазначив яким чином відповідно до зазначеної програми ураховувався строк експлуатації транспортного засобу та здійснювалося подальше визначення його ціни, що викликає сумнів у об'єктивності такого визначення та свідчить про порушення п.п. 7.4 Методики щодо визначення середньої ринкової ціни КТЗ.

Вказував на те, що відповідно до п. 8.5.11 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів пріоритетними є дані про вартість складових частин, який поставляє виробник КТЗ у мережу своїх офіційних дилерів у регіоні. Окрім того, в ремонтній калькуляції певні запасні частини експертом помічені зірочкою (*), тобто введені вручну, що може свідчити про невідповідність таких запчастин дійсній ринковій ціні.

В судовому засіданні представник ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та представник третьої особи ОСОБА_2 просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Представник ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що її доводи безпідставні, а рішення суду є законним та обґрунтованим.

Представник ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належно.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.04.2015 р. на розі вулиць Заболотного та Червонопрапорна в м. Києві з вини третьої особи ОСОБА_2, який керував автомобілем «Краз» реєстраційний знак НОМЕР_1, що належить ДП «Київське обласне дорожнє управління» (з яким третя особа перебуває у трудових відносинах) сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено автомобіль «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 та автомобіль «Шкода Октавія», реєстраційний номер 11 2794.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.05.2015 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно висновку експертного дослідження № 19/15-106 від 25.05.2015 р., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_2, що сталася внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17.04.2015 р., станом на момент проведення експертного дослідження становить 1 503 616,13 грн. За проведення цього дослідження позивачем сплачено 1 015,20 грн.

Відповідно до висновку № 03/08 від 19.08.2016 р. судової автотоварознавчої експертизи, призначеної за клопотанням представника відповідача - ДП «Київське обласне дорожнє управління», вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Мерседес Бенц» д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок пошкодження цього автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 17.04.2015 р., на момент дослідження, складає 1 563 070,26 грн.

Автомобіль «Краз» д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності відповідачу - ДП «Київське обласне дорожнє управління», з яким винна особа ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Краз» реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахована згідно полісу АІ № 2626817 від 31 травня 2014 р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія», з лімітом відповідальності за заподіяну майнову шкоду в розмірі 50 000 грн., франшиза 1 000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки автомобіль позивача пошкоджено з вини ОСОБА_2, який перебуває у трудових відносинах з ДП «Київське обласне дорожнє управління», як власником джерела підвищеної небезпеки, то з вказаного відповідача в порядку ч. 1 ст. 1172, ст. 1194 ЦК України на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 1 454 616,13 грн., як різниця між заподіяною йому шкодою у розмірі 1 503 616,13 грн. та розміром страхового відшкодування у розмірі 49 000,00 грн., що підлягає стягненню з ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія».

Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом ст. 29 зазначеного Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Судом встановлено, що ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» не здійснила виплату страхового відшкодування, а тому суд обґрунтовано стягнув з зазначеного відповідача на користь позивача страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, у розмірі 49 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди ОСОБА_1 надав висновок експертного дослідження № 19/15-106 від 25.05.2015 р., проведеного експертом Держаного Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу (КТЗ) «Mercedes-Benz GL 350 4Matic BlueTec», реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17.04.2015 р., станом на момент проведення експертного дослідження складає 1 502 616,13 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.05.2016 р. за клопотанням представника ДП «Київське обласне дорожнє управління» у справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи від 19.08.2016 р. №03/08, проведеної судовим експертом Новоселецьким В.А., вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Мерседес Бенц» д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок пошкодження цього автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 17.04.2015 р., на момент дослідження складає 1 563 070,26 грн.

Перевіряючи доводи представника ДП «Київське обласне дорожнє управління» про те, що висновок судової автотоварознавчої експертизи від 19.08.2016 р. № 03/08 виконано з порушенням методики проведення такої експертизи, оскільки при здійсненні експертизи, в тому числі для визначення середньої ринкової ціни КТЗ експерт використав програму «Karvert value», що не входить до переліку рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням, що використовуються відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. № 142/5/2092 (Методика), колегія суддів ураховує наступне.

З висновку судової автотоварознавчої експертизи від 19.08.2016 р. №03/08 убачається, що експерт під час проведення дослідження використовував такі нормативні та довідкові джерела інформації:

1. Національний стандарт № 1 «Загальні принципи оцінки майна та майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440.

2. Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395 ( у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159).

3. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз, затверджена наказом МЮ України № 53/5 від 08.10.1998 р. (у редакції наказу МЮ України від 26.12.2012 р. № 1950/50).

4. «Бюлетень Автотоварознавця». Періодичний довідник. випуск № 90. ІЮЦ СЕУ України, 2016 р.

5. Програмний комплекс «AUDATEX», 2016 р. Німеччина.

6. ДаніІнтернет-сайта - http:/www.mercedec-catalog.by - розшифровка ідентифікаційного номера.

7. ДаніІнтернет-сайта - http:/www.karvert.com.

8. Цивільну справу № 752/12076/15-ц.

При визначенні ринкової вартості КТЗ експертом урахувалися дослідження ідентифікаційних даних та технічного стану автомобіля, його укомплектованість, фактичний технічний стан, термін експлуатації, величину пробігу, умови в яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон'юктури ринку регіону, з дотриманням вимог п. 7.2 Методики щодо цінових даних, викладених у вітчизняній довідковій літературі «Бюллетень автотоварознавця» та проведення розрахунків на основі цін на ідентичні транспорті засоби.

З урахуванням наведеного твердження представника ДП «Київське обласне дорожнє управління» про те, що для визначення середньої ринкової ціни КТЗ експертом була використана програма «Karvert value», що не входить до переліку рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням та, що експерт не зазначив яким чином відповідно до зазначеної програми ураховувався строк експлуатації КТЗ та здійснювалося подальше визначення його ціни, є безпідставними.

Також непереконливими є посилання в апеляційній скарзі на те, що в ремонтній калькуляції певні запасні частини експертом помічені зірочкою (*), тобто введені вручну, що на думку представника ДП «Київське обласне дорожнє управління» може свідчити про невідповідність таких запчастин дійсній ринковій ціні, оскілки такі твердження не ґрунтуються на відповідних доказах, а є лише його припущенням.

Клопотання про призначення у справі повторної судової експертизи щодо визначення розміру заподіяної позивачеві майнової шкоди, внаслідок пошкодження належного йому на праві власності автомобіля, представник ДП «Київське обласне дорожнє управління» в суді першої інстанції не заявляв, і не подавав такого клопотання до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки представник ДП «Київське обласне дорожнє управління» не навів переконливих доказів, які б ставили під сумнів правильність висновку судової автотоварознавчої експертизи від 19.08.2016 р. № 03/08, суд першої інстанції обґрунтовано покладався на зазначений висновок, з урахуванням розміру заявлених позивачем позовних вимог.

Також колегія суддів відхиляє посилання представника ДП «Київське обласне дорожнє управління» на те, що суд першої інстанції безпідставно включив до витрат позивача вартість експертного дослідження від 25.05.2015 р. № 19/15-106 у розмірі 1015,20 грн.

Оскільки зазначені витрати були понесені позивачем у зв'язку з пошкодженням його транспортного засобу з вини працівника відповідача, ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог зобов'язаний був надати відповідні докази, в тому числі й щодо розміру заподіяної йому шкоди. Виходячи з визначеного у експертному дослідженні від 25.05.2015 р. № 19/15-106 розміру матеріального збитку в сумі 1 503 616,13 грн., він і заявив позовні вимоги, які в добровільному порядку відмовилося відшкодувати ДП «Київське обласне дорожнє управління», і які були задоволені судом.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга ДП «Київське обласне дорожнє управління» не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відхилити, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: Судді: