Ухвала суду № 65224525, 02.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1019/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Гладун Х.А.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Росік Т.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Росік Т.В.,

суддів Лашевича В.М., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання Проаспет К.О.,

з участю:

прокурора Миропольця Д.О.,

слідчого Зубчука Р.В.

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Миропольця Дениса Олександровича на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Зубчука Р.В., погодженого з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Миропольцем Д.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 480 000 грн. з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Первомайський, Первомайського району, Харківської області, громадянина України зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не одруженого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно ухвали слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави мотивовано тим, що за наявності обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2 до вчинення злочинів за викладених у клопотання про застосування запобіжного заходу обставин, органом досудового розслідування та прокурором у судовому засіданні не доведено наявність належних та об'єктивних даних, які б підтверджували, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України. При цьому слідчий суддя врахував пояснення ОСОБА_2, надані ним у судовому засіданні, згідно яких останній постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом з цивільною дружиною ОСОБА_5 В період з 01.02.2017 року по 07.02.2017 року вільно пересувався по м. Харкову, перебував в його межах, на тривалий час нікуди не відлучався, від органів досудового розслідування не переховувався, телефон не вимикав, поштової кореспонденції та повідомлень поштового відділення про надходження на його ім'я рекомендованої поштової кореспонденції від Генеральної прокуратури України не отримував. Крім того, врахувавши, пояснення підозрюваного, згідно яких під час затримання в останнього було вилучено мобільний телефон з сім-карткою номеру НОМЕР_1, а іншого номеру мобільного телефону він не має, слідчий суддя оцінив критично доводи органу досудового розслідування , що ОСОБА_2 умисно переховувався від органів досудового розслідування за межами м. Харкова, вимкнув мобільний телефон та змінив номер телефону.

Також слідчий суддя не прийняв до уваги твердження сторони обвинувачення про те, що підозрюваний може впливати на свідків та потерпілих в кримінальному провадження, посилаючись при цьому на рішення Європейського суду з прав людини, вказав, що даний ризик має вимірюватися наявністю достатніх підтверджуючих даних, які на думку слідчого судді, в кримінальному провадженні відсутні. Поряд з цим зазначив, що органом досудового розслідування не обґрунтовано та не доведено, що слідчі дії, які вчиняються та необхідно вчинити в подальшому, не можливо виконати без тримання підозрюваного під вартою, а сама по собі необхідність вчинення ряду слідчих дій не виправдовує тримання особи під вартою.

Вирішуючи, який запобіжний захід слід застосувати, слідчий суддя врахував тяжкість покарання за інкримінованим підозрюваному кримінальним правопорушенням, вік, стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків та сімейний стан підозрюваного, що останній має постійне місце проживання в м. Харкові, його матеріальний стан, наявність у нього постійного місця роботи, процесуальну поведінку, бажання співпрацювати з органом досудового розслідування. Також при вирішення даного питання, слідчий суддя зазначив, що незважаючи на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, він вперше притягується до кримінальної відповідальності.

За таких обставин, враховуючи характер висунутої підозри, відсутність даних про наявність з боку ОСОБА_2 спроб перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, слідчий суддя прийшов до висновку, що застосування до ОСОБА_2 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_2, про який йдеться в клопотанні слідчого, а відтак відмовив у його задоволенні.

Разом з тим, оцінивши в сукупності усі вищезгадані обставини, прийшов до висновку, що запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Мирополець Д.О. подав апеляційну скаргуз доповненнями, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі не меншому 5 000 000 (п'ять мільйонів) грн. з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. При цьому апелянт стверджує, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, доводячи перед судом необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор зазначає, що він є співрозмірним із тяжкістю кримінального правопорушення, соціальним статусом підозрюваного та його особою, а також зазначає про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що, на думку апелянта, не було прийнято до уваги слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали. Зокрема, підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути кримінальної відповідальності, може впливати на свідків, які викривають його у вчиненні кримінального правопорушення, а також на осіб, які були задіяні в злочинній схемі, проте на даний час слідством не встановлені.

Разом з цим, мотивуючи доводи щодо необхідності застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі не меншому 5 000 000 грн., прокурор зазначає, що визначена судом застава у розмірі 480 000 грн. не здатна забезпечити виконання ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків, оскільки його діями завдано збитків на суму 63 649 299 грн.

Також у наданих до суду доповненнях до апеляційної скарги, прокурор ставить під сумнів обґрунтованість висновку слідчого судді стосовно відсутності даних, які б підтверджували факт переховування ОСОБА_2 від органу досудового розслідування, оскільки під час розшуку підозрюваний, згідно з його поясненнями перебував у місці постійного проживання і нікуди не відлучався. При цьому зазначає, що на момент вручення повідомлення про підозру останній переховувався від органу досудового розслідування, про що слідчому судді на момент розгляду клопотання було достовірно відомо, оскільки ним же в рамках даного кримінального провадження надавався дозвіл на затримання ОСОБА_2 з метою його приводу.

Крім того, в обґрунтування апеляційних доводів прокурор зазначає, що у ОСОБА_2 відсутні міцні соціальні зв'язки у місці його постійного проживання, не встановлено під час розслідування та не повідомлено стороною захисту під час розгляду клопотання інші відомості, що можуть свідчити про сталість у місці постійного проживання. Більш того, як зазначає прокурор, ОСОБА_2 фактично проживає зі свідками у цьому кримінальному провадженні, які разом з ним заснували обслуговуючі кооперативи без мети здійснення статутної діяльності, отримували земельні ділянки, а потім безоплатно виходили зі складу засновників на користь третіх осіб, а відтак на думку апелянта, твердження слідчого судді прямо суперечить матеріалам кримінального провадження, які були надані під час розгляду клопотання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення підозрюваного та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів наданих до апеляційного суду, П'ятим відділом з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014 року за фактом вчинення посадовими особами Харківської міської ради кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України.

03.02.2017 року у зв'язку із невстановленням місця перебування ОСОБА_2, що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру у день його складення, зазначене повідомлення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 та ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений законом.

06.02.2017 року постановою слідчого в особливо важливих справах п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Зубчука Р.В. підозрюваного ОСОБА_2 оголошено в розшук.

06.02.2017 року слідчий в особливо важливих справах п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Зубчук Р.В. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

08.02.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відмовлено у задоволенні клопотання слідчого та до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 480 000 грн. з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_2 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2,чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, помилково прийшов до висновку, що запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_2 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній собі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в заподіянні якого підозрюється особа.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, розмір майнової шкоди, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_2 перебував у розшуку, за місцем постійного проживання не знаходився, на неодноразові виклики органу досудового розслідування не з'являвся. Крім того, колегія суддів враховує доводи сторони обвинувачення, що підозрюваний ОСОБА_2 може здійснювати незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, які викривають його у вчиненні кримінального правопорушення, а також на осіб, які були задіяні у злочинній схемі, проте на даний час слідством не встановлені.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону колегія суддів враховує дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які міститься посилання в апеляційній скарзі. Зокрема звертає увагу, що ОСОБА_2 фактично не має міцних соціальних зв'язків у місці постійного проживання, оскільки із близьких родичів у нього є мати ОСОБА_7 та співмешканка ОСОБА_5, які приймали участь у заснуванні обслуговуючих кооперативів без мети здійснення статутної діяльності, отримували земельні ділянки, а потім безоплатно виходили зі складу засновників на користь третіх осіб.

Також колегія суддів приймає до уваги той факт, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, а відтак приходить до висновку, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать виконання ОСОБА_2 процесуальних обов'язків та не нададуть можливості під час досудового розслідування контролювати місце його перебування. За таких обставин вважає помилковим висновок слідчого судді про те, що прокурором під час розгляду клопотання не доведено обставин які б виправдовували застосування щодо ОСОБА_2 такого винятково суворого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Крім цього, перевіряючи обґрунтованість розміру визначеної слідчим суддею застави, колегія суддів враховує положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини згідно яких уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Таким чином, беручи до уваги наявність вищезазначених ризиків, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення інкримінованого ОСОБА_2, розмір збитків, завданих, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що становить 63 649 299 грн., колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя необґрунтовано прийшов до висновку, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного у даному кримінальному провадженні є застава в розмірі 480 000 грн.

Таким чином, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, тяжкість інкримінованого йому правопорушення та розмір завданих збитків, а тому дійшов помилкового висновку про співмірність наявних в матеріалах провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України обраному запобіжному заходу, про що обґрунтовано зазначає в апеляційній скарзі прокурор.

Як наслідок, слідчий суддя своїм рішенням не забезпечив впевненості у належній процесуальній поведінці ОСОБА_2, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової, якою слід задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі, що на переконання колегії суддів, здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дієво запобігти зазначеним ризикам.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до остаточного висновку, що апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 з одночасним визначенням застави, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Миропольця Дениса Олександровича задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Зубчука Р.В., погодженого з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України МиропольцемД.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 480 000 грн. з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого в особливо важливих справах п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Зубчука Р.В., погодженого з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Миропольцем Д.О. про застосування щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,

Строк дії ухвали визначити до 07 квітня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 400 000 (два мільйони чотириста тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, врахувавши у зазначену суму розмір застави, який складає 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) гривень, внесеної відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2017 року.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ДКСУ в місті Києві, код ЄДРПОУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37310016015850).

Підозрюваний ОСОБА_2, який не тримається під вартою, або інший заставодавець не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти у розмірі, визначеному у цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на зазначений рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем.

У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за умови внесення застави, наступні процесуальні обов'язки:

- прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим.

- здати на зберігання слідчому або іншій уповноваженій особі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити термін дії зазначених обов'язків до 07 квітня 2017 року включно.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва, має бути наданий слідчому в особливо важливих справах п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Зубчуку Р.В. або прокурору першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Миропольцю Д.О.

З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається на користь держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Виконання ухвали та контроль за її виконанням покласти на слідчого в особливо важливих справах п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Зубчука Р.В. та прокурора першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Миропольця Д.О.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____ ________ _____

Т.В. Росік В.М. Лашевич І.О. Рибак