Рішення № 65224508, 28.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 757/9061/16-ц головуючий у 1-й інстанції: Москаленко К.О.

апеляційне провадження №22-ц/796/2617/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Головачова Я.В.

суддів: Поливач Л.Д., Шахової О.В.

при секретарі: Горак Ю.М.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання поруки припиненою, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 2 квітня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк " (далі - ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 11325912000, згідно з яким позичальник отримав кредит у розмірі 250000 доларів США зі сплатою 11,9 % річних строком до 1 квітня 2038 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 2 квітня 2008 року між нею та банком укладено договір поруки.

8 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги до позичальників ПАТ "УкрСиббанк", які виникають з кредитних та забезпечувальних договорів, у зв'язку із заміною кредитора на ПАТ "Дельта Банк".

У липні 2015 року позивачу стало відомо, що 18 квітня 2008 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до умов якої сторони погодили змінити розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами понад встановлений кредитним договором строк. Крім того, додатковою угодою було внесено відповідні зміни до порядку повернення кредиту. Так, в період з січня 2009 року по червень 2009 року позичальник мав сплачувати лише відсотки за кредитом, а в період з травня 2037 року по квітень 2038 року було збільшено щомісячний платіж в частині повернення основної суми кредиту з 694,45 доларів США до 1041,68 доларів США. Вказані зміни до кредитного договору призвели до збільшення сукупної вартості кредиту.

Враховуючи, що внаслідок укладення додаткової угоди № 1 від 30 грудня 2008 року було збільшено обсяг відповідальності поручителя, а на зміни забезпечених порукою зобов'язань вона згоди не давала, позивач, керуючись ч. 1 ст. 559 ЦК України, просила визнати припинено поруку, що діяла за договором поруки №193375 від 2 квітня 2008 року, укладеним між нею та ПАТ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк" з 30 грудня 2008 року.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок укладення додаткової угоди №1 від 30 грудня 2008 року до кредитного договору, оскільки сума процентів за користування кредитом після укладення додаткової угоди була збільшена до 468308,78 доларів США, в той час як сума процентів згідно первісних умов кредитного договору становила 453929,50 доларів США. Викладені обставини підтверджуються графіками платежів, визначення сукупної вартості кредиту, які є додатками до кредитного договору № 11325912000 від 2 квітня 2008 року та додаткової угоди №1 від 30 грудня 2008 року. За змістом договору поруки від 2 квітня 2008 року кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Оскільки позивач не надавала згоди на збільшення обсягу відповідальності за кредитним договором, договір поруки на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України є припиненим.

Представник ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" КадироваВ.В. - Павленко О.В. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

Інші особи в суд апеляційної інстанції не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що зміна розміру процентної ставки, згідно Додаткової угоди №1 від 30 грудня 2008 року до 23,8 % річних, яка застосовується на прострочену суму боргу, була передбачена самим кредитним договором, а тому згода поручителя не вимагається. Крім того, відстрочення погашення основного боргу терміном на 6 місяців без продовження строку дії кредитного договору не призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування грошовими коштами, а тому не збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна з огляду на наступне.

Судом установлено, що 2 квітня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 11325912000, згідно з яким позичальник отримав кредит у розмірі 250000 доларів США строком не пізніше 1 квітня 2038 року.

За умовами п. 1.3.1 кредитного договору за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 11,9 % річних.

Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов договору.

За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі від ставки вказаної в п. 1.3.1 Нарахування вищевказаної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу, а саме з наступного дня після дня не сплати або неповної сплати платежу встановленого у договору. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості.

На підставі п. 1.2.2 договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до договору (якщо сторонами визначено графік погашення та укладено Додаток №1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 1 квітня 2038 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін.

У відповідності до п. 3.4.5 кредитного договору сукупна вартість кредиту визначається "Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту" (Додаток №2). Графік розрахований на дату підписання договору. У випадку виникнення будь-яких змін за ініціативою сторони та/або сторонами та/або на підставі законодавства України та/або умов договору, графік може бути змінений шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди.

З Додатку №1 "Графік погашення кредиту" та Додатку №2 "Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту" вбачається, що у період дії кредитного договору позичальник щомісяця зобов'язаний здійснювати платіж на погашення основної суми кредиту у розмірі 694,45 доларів США та процентів за користування кредитом, у встановленому графіком розмірі.

У Додатку №2 встановлено, що загальний розмір грошових коштів, внесених позичальником на погашення основної суми кредиту, складає 250000 доларів США, а загальний розмір сплачених процентів за користування кредитом становить 453929,50 доларів США.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 2 квітня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладено договір поруки №193375, за яким поручитель зобов'язалась солідарно відповідати перед кредитором за всіма зобов'язаннями ОСОБА_3 за кредитним договором від 2 квітня 2008 року.

30 грудня 2008 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 11325912000 від 2 квітня 2008 року, відповідно до умов якої сторони домовились викласти п. 1.3.1 договору в редакції, згідно якої за користування кредитними коштами за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 11,9% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору. Сторони також домовились викласти п. 1.3.2 в редакції, у відповідності до якого за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 23,8%, такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.

Згідно п. 1.1 додаткової угоди Додаток №1 до договору викладено у редакції, що додається до додаткової угоди.

На підставі п. 5 Додаткової угоди ця угода є невід'ємною частиною договору, складена українською мовою у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін, невід'ємною частиною договору цієї додаткової угоди є також "Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту" (Додаток №2).

З "Графіку погашення кредиту" та "Графіку платежів, визначення сукупної вартості кредиту", які є невід'ємною частиною Додаткової угоди №1 від 30 грудня 2008 року, вбачається, що у період з січня 2009 року по червень 2009 року сторони погодили сплату позичальником лише нарахованих відсотків. В зазначений період позичальник не здійснює погашення основної суми кредиту, натомість у період з травня 2037 року по березень 2038 року сума платежу на погашення основної суми кредиту є більшою, за визначеною у попередньому графіку платежів, та складає 1041,68 доларів США, а у квітні 2038 року - 1039,62 доларів США.

У Додатку №2 "Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту" встановлено, що загальний розмір сум сплачений позичальником на погашення основної суми кредиту складає 250000 доларів США, а загальний розмір сплачених позичальником процентів за користування кредитом становить 468308,78 доларів США.

Згідно п. 2 додаткової угоди позичальник зобов'язався не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати укладення цієї додаткової угоди докласти всіх необхідних дії та укласти або забезпечити укладення (якщо забезпечення за договором надає третя особа) відповідних договорів про внесення змін та/або додаткових угод до усіх договорів забезпечення, які були та/або будуть укладені у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором щодо надання згоди осіб, які передали забезпечення за договором, на зміну зобов'язання, обумовленою підписанням цієї додаткової угоди.

8 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги до позичальників ПАТ "УкрСиббанк", які виникають з кредитних та забезпечувальних договорів, у зв'язку із заміною кредитора на ПАТ "Дельта Банк".

Згідно з ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За змістом указаних норм матеріального права поручитель, хоча і пов'язаний з боржником певними зобов'язальними відносинами, є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки № 193375 від 2 квітня 2008 року кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Під "згодою поручителя" сторони розуміють візування поручителем змін до Основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.

Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Пунктом 1.3.3 кредитного договору визначено, що нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочій день поточного місяця методом "факт/360" відповідно до вимог чинного законодавства України. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику та не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договору.

Таким чином, за умовами Додаткової угоди № 1 до кредитного договору позичальник у період з січня 2009 року по червень 2009 року не сплачував грошові кошти на погашення основної суми кредиту, а тому розмір тіла кредиту не змінювався.

Враховуючи визначений у п. 1.3.3 кредитного договору порядок нарахування процентів, проценти у вказаний період нараховувались на основну суму кредиту, яка не зменшувалась на протязі шести місяців, що призвело до збільшення загальної суми процентів, що підлягають сплаті за умовами кредитного договору, та збільшення сукупної вартості кредиту.

При порівнянні графіку платежів, визначення сукупної вартості кредиту, який є додатком до кредитного договору та графіку платежів, визначення сукупної вартості кредиту, який є додатком до додаткової угоди вбачається, що загальний розмір процентів, який підлягає сплаті позичальником на виконання умов кредитного договору, збільшився з 453929,50 доларів США до 468308,78 доларів США.

Викладені обставини спростовують твердження відповідача про те, що, оскільки за умовами додаткової угоди термін кредиту не змінювався, збільшення обсягу відповідальності поручителя не відбулося.

Внесення змін до кредитного договору про зміну зобов'язання, забезпеченого порукою, без згоди поручителя, а саме: укладення між ПАТ "УкрСиббанк" та позичальником додаткової угоди №1 від 30 грудня 2008 року, призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Твердження представника банку про пропущення позивачем строку позовної давності також є необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Отже, порука за правилами ч. 1 ст. 559 ЦК України припиняється у день внесення змін до основного договору без згоди поручителя, якщо ці зміни збільшують обсяг його відповідальності, а звернення поручителя до суду із позовом про припинення договору поруки є його правом для підтвердження факту, що вже відбувся, і до цих вимог строк позовної давності не застосовується.

Якщо договір поруки припинився (у тому числі й на підставі непред'явлення кредитором відповідної вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання), інститут позовної давності застосовано бути не може, тому що всі права та обов'язки сторін за цим договором слід вважати припиненими.

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року № 6-170цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення й ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подачу позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір у загальному розмірі 1157 грн. 52 коп., що підтверджується квитанціями №5591 від 17 березня 2016 року та №7530 від 29 грудня 2016 року (а. с. 36, 121).

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 1157 грн. 52 коп.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати припиненою поруку за договором поруки №193375 від 2 квітня 2008 року, укладеним між публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", та ОСОБА_1.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1157 грн. 52 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий Я.В. Головачов

Судді: Л.Д. Поливач

О.В.Шахова