Ухвала суду № 65223971, 26.02.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2017 Справа №607/2549/17

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І., при секретарі судового засідання Борисевич І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1, погодженого прокурором відділу прокуратур Тернопільської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований там же, житель ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, українець, на вихованні має одну неповнолітню дитину, дочка ІНФОРМАЦІЯ_4, інвалід 3 групи (серцево-судинні захворювання), раніше притягувався до кримінальної відповідальності Бережанським районним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 129 КК України -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю: прокурора Кашлюк І.В., слідчого Колеснік К.М., захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СУ ГУПН в Тернопільській області Колеснік К.М., в межах кримінального провадження №12017210070000062 від 23.02.2017р., звернулася із клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, якому 25.02.2017р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке мотивуються наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, 22.02.2017р. у ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, виник злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна.

Діючи умисно, ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_6, перебуваючи у місті Львові, сіли в автомобіль марки «Сітроен» та направились в м. Тернопіль, де за попередньою змовою мали зустрітись із ОСОБА_2, який повідомив ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про громадянку ОСОБА_7, а саме щодо якої можливо вчинити викрадення її особистого майна.

22.02.2017р. о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приїхали в м. Тернопіль, де біля магазину «Львів» зустрілись із ОСОБА_2, який також сів до них у автомобіль та вони всі разом поїхали м. Хоростків, Гусятинського району.

З метою реалізації задуманого, 22 лютого 2017 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 рухаючись на автомобілі марки «Сітроен», під керуванням ОСОБА_6 приїхали в м. Хоростків, Гусятинського району та зупинились неподалік житлового будинку ОСОБА_7, що по вул. Висока, 2.

Реалізовуючи свій злочинний намір, 22 лютого 2017 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вийшли з автомобіля та пішли до господарства ОСОБА_7 Зайшовши в будинок ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ховаючи обличчя, користувались масками типу «балаклава», застосували насильство, яке не є небезпечним для життя і здоровя потерпілого, що виразилось у звязування її рук та ніг, та нанесенням двох ударів долонею по обличчі, чим спричинили тілесні ушкодження та відкрито викрали майно ОСОБА_7, а саме: 1) грошові кошти, а саме: 13000 Євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 22 лютого 2017 року становило 370 431,10 гривень; 1500 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 22 лютого 2017 року становило 40 563,75 гривень; 3900 гривень; 2) алкогольні напої: пляшка коньяку закарпатського «Айпетрі», вартістю 130 гривень; пляшка лікеру «Амаретті», вартістю 240 гривень; пляшка вермуту «Мартіні», вартістю 300 гривень; 3) мобільні телефони: торгової марки «Самсунг», вартістю 400 гривень; торгової марки «Phillips», вартістю 500 гривень; 4) годинник на шию позолочений з пластинами, вартістю 1000 гривень.

Із викраденим майном ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з місця вчинення злочину втекли, чим спричинили ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 417464,85 гривень.

24 лютого 2017 року в 23 год. за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України на підставі ст. 208 КПК України був затриманий ОСОБА_2, якому 25.02.2017р. повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

У клопотанні зазначено, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-- заявою про вчинення злочину ОСОБА_7 від 22.02.2017р.;

-- протоколом огляду місця події, житлового будинку потерпілої від 23.02.2017р.;

-- протоколами допиту потерпілої від 23.02.2017 та 25.02.2017р.;

-- протоколом огляду місця події, квартири, де проживає ОСОБА_5 від 24.02.2017р.;

-- протоколом огляду місця події, автомобіля ОСОБА_8 дружини ОСОБА_5 від 24.02.2017р.;

-- протоколом обшуку в ОСОБА_2 за адресою в м. Тернопіль вул. 15 Квітня, 35/23 від 24.02.2017р.;

-- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 24.02.2017р.;

-- протоколом огляду предметів від 25.02.2017р.;

-- протоколом огляду предметів від 25.02.2017р.

Слідчий у клопотанні зазначає і підтримується в судовому засіданні прокурором, що відповідно до ст. 177 КПК України підставою для застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке при обставинах його вчинення вчинено із застосуванням насильства, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впивати на потерпілу, свідків та інших підозрюваних з метою схилення їх до дачі неправдивих показів, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що в подальшому негативно вплине на повне і обєктивне проведення досудового розслідування.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_2 притягується до відповідальності за вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до від 7 до 10 років, а також встановлено обставини, які виправдовують тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 та підтверджують наявність зазначених ризиків, зокрема те, що ОСОБА_2 знає потерпілу, а саме, знає фактичне її місце проживання та перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілу, шляхом її залякування.

З врахуванням характеру тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_2 у випадку визнання підозрюваного винним у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється, характеру правопорушення, є підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду.

Зібраними в провадженні матеріалами, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2 встановлено, що він немає постійного заробітку, що свідчить про слабку міцність соціальних звязків підозрюваного в місці його проживання.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обовязків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання наявним ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочини із застосуванням насильства, що свідчить про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 буде продовжувати свою злочинну діяльність і це вказує на його підвищену суспільну небезпечність.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обовязків та його належну поведінку, шляхом застосування більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Також, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин із застосуванням насильства, прокурор просить при вирішенні клопотання не визначати розмір застави.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, з наведених у ньому підстав, підозрюваного та захисника, які просять відмовити у задоволенні клопотання прокурора через недоведеність обґрунтованої підозри, а також наявних ризиків, для запобігання яких застосовується запобіжний захід, або ж застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, враховуючи його сімейний стан, періодичні скарги на погіршення стану здоровя, наявність інвалідності ІІІ групи у підозрюваного, приходжу до висновку, що клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 необхідно задовольнити, відмовивши при цьому у задоволенні підозрюваного і захисника про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних звязків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан; вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, санкція якого встановлює позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Даний злочини є тяжкими та вчинений ОСОБА_2 із застосуванням насильства. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_2 вказаного злочину підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами, що свідчить при обставинах вчинення злочину про підвищену його суспільну небезпеку як особи, яка може вчинити інші кримінальне правопорушення.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_2 та його поведінки, обставин вчинення злочину, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, як це клопочуть захисник і підозрюваний, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, зможе переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні та інших підозрюваних, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що в подальшому негативно вплине на повне і обєктивне проведення досудового розслідування.

Крім цього, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який вчинений із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Таким чином, при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину ч. 4 ст. 186 КК України, який був вчинений із застосуванням насильства, вчинення даного злочину особою, яка вважається такою, що не судима, приймаючи до уваги наявність місця реєстрації та постійного місця проживання, перебування на вихованні неповнолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_5, стан здоровя та обєктивні обставини кримінального провадження, приходжу до висновку про можливість визначити розмір застави у кримінальному провадженні із покладенням на підозрюваного обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обовязків та забезпечать уникнення встановлених при розгляді клопотання ризиків у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 182, 183, 184, 193, 194, 196, ч. 2 ст. 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1, погодженого прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Датою закінчення строку дії ухвали вважати 00 год. 00 хв. 21 квітня 2017 року.

Визначити ОСОБА_2 розмір застави у сумі 100 000 грн. (сто тисяч гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, ОСОБА_10: Державна казначейська служба, призначення платежу застава за «Удудяка Сергія Дмитровича» у кримінальному провадженні №12017210070000062 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 лютого 2017 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_2, 03 липня 1973 народження, строком до 21 квітня 2017 року наступні обов'язки:

-- зявлятися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження;

-- не відлучатися із м. Тернополя, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-- утриматися від спілкування із підозрюваними ОСОБА_5 та ОСОБА_6, свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

-- здати на зберігання старшому слідчому СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 паспорт для виїзду на кордон (за наявності).

Роз'яснити ОСОБА_2, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом пяти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебува є під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя

Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_11