Рішення № 65222146, 10.03.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/453/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2017 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Світлик О.М.,

при секретарі судового засідання Гайданці Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи його тим, що 09.11.1991 року він уклав шлюб із ОСОБА_2, який зареєстрований у відділі записів актів громадянського стану Ужгородського міськвиконкому Закарпатської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 856 та видано свідоцтво про укладення шлюбу від 09.11.1991 року серії НОМЕР_1.

Вказує, що протягом певного часу вони вели спільне господарство та будували міцні сімейні відносини. Однак, сімейне життя між ними поступово стало погіршуватися, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин.

Зазначає, що вони не проживають разом і не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних стосунків. Їх шлюб фактично перестав існувати, як сім'я вони рахуються лише формально, подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам кожного з них.

Також зазначає, що примирення між ними неможливе і він має намір створити нову сім'ю без формальної участі в її складі відповідача. Неповнолітніх дітей від шлюбу немає, однак відповідач не погоджується розірвати шлюб в порядку ст. 106 СК України, з'являтися до органів державної реєстрації актів цивільного стану не бажає. Спору про поділ майна, що є їхньою спільною власністю, немає.

На підставі вищевикладеного просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачем.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подавши заяву від 10.03.2017 року, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та керуючись ст. ст. 27, 31 ЦПК України просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, однак, представником відповідачки ОСОБА_3, уповноваженим довіреністю від 09.12.2016 року з правом повністю або частково визнавати позов, подав заяву про визнання позову від 10.03.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

За положеннями ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам сторін по справі, в свою чергу, не суперечить правам та інтересам інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Так, як вбачається з матеріалів справи, сторони уклали шлюб 09.11.1991 року у відділі записів актів громадянського стану Ужгородського міськвиконкому Закарпатської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 09.11.1991 року був зроблений відповідний актовий запис за № 856, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданим 09.11.1991 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

За ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Згідно з положеннями ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що подружнє життя між позивачем та відповідачем не склалось, на даний момент шлюб між ними є лише формальним, сторони не проживають разом і не ведуть спільного господарства, про що свідчить зміст позовної заяви. Спільних неповнолітніх дітей, що могло б хоч якось зв'язувати сторони вони не мають.

Враховуючи наведене, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім'я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам сторін, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб підлягає розірванню.

Суд також вважає, що у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір в розмірі 640 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 31, 60, 61, 88, 174, 209, 212-215, 223, 294, 296 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112, 115 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, укладений 09 листопада 1991 року та зареєстрований відділом записів актів громадянського стану Ужгородського міськвиконкому Закарпатської області за актовим записом № 856, свідоцтво про шлюб від 09.11.1991 року серії НОМЕР_1 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 4 ст.115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Головуюча О.М. Світлик