Ухвала суду № 65220809, 10.03.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа №617/279/17

Провадження №1-кп/635/512/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2017 року Харківський районний суд Харківської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Бобко Т.В.,

суддів Назаренка О.В., Караченцева І.В.,

прокурора Максюка О.Л.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

секретар судових засідань ОСОБА_4,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 201, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В ході проведення підготовчого судового засідання прокурором Харківської області Максюк О.Л. заявлене клопотання про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_3, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на свідків та експертів та продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. В обґрунтування клопотання про продовження строків тримання під вартою посилався на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, має соціальні та економічні звязки з особами, з якими йому інкримінуються вчинення зазначених злочинів та які на цей час не затримані, неодноразово виїжджав на територію Російської Федерації, що свідчить про можливість обвинуваченого залишити територію України та продовжити злочинну діяльність.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти продовження строку тримання під вартою з тих підстав, що він не скоював інкримінованих йому злочинів, справа відносно нього сфальсифікована, а також пояснив, що він має постійне місце проживання на території Харківської області та сімю, у тому числі неповнолітніх дітей, просив обрати йому запобіжний захід не повязаний з триманням під вартою.

Захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні заперечували проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, посилаючись на відсутність доказів, які б підтверджували наявність зазначених прокурором ризиків, також ОСОБА_3 звертався із заявою щодо вчинення відносно нього службовими особами СБУ та ДПС України злочинних дій, яка внесена до ЄРДР, крім того захисник ОСОБА_1 зазначив, що виїзд обвинуваченого на територію Російської Федерації повязаний із заробітками.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, колегія суддів виходить з наступного.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18 червня 2016 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 серпня 2016 року з визначенням суми застави у розмірі 110240 гривень. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2016 року строк тримання під вартою ОСОБА_3 продовжено до 12 жовтня 2016 року. 28 вересня 2016 року ОСОБА_3 звільнений з Харківської установи виконання покарань №27 у звязку зі сплатою застави у сумі 110240 гривень. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2016 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26 листопада 2016 року без визначення застави. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2016 року строк тримання під вартою ОСОБА_3 продовжено до 16 грудня 2016 року. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2016 року строк тримання під вартою ОСОБА_3 продовжено до 15 лютого 2017 року. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2017 року строк тримання під вартою ОСОБА_3 продовжено до 16 березня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується 16 березня 2017 року.

Під час обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом було встановлено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, суду та вчинення іншого кримінальне правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

При цьому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_3 злочинів, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч. 2ст. 258 КК Українипередбачає покарання у виді від семи до дванадцяти років позбавлення волі. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Разом з тим, наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який посилається прокурор, останнім у судовому засіданні належним чином не доведено.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких та тяжких злочинів, суспільну небезпечність злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, які викладені в ухвалі про обрання запобіжного заходу та наявність ризиків, які колегія судів вважає доведеними, виходячи з обставин вчинення злочинів, інкримінованих обвинуваченому, у тому числі виїзд останнього під час вчинення злочинів, які йому інкримінуються, за межі території України, що свідчить про можливість переховування обвинуваченого від суду та продовження кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Із зазначених підстав суд приходить до висновку про продовження існування ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та виправдовують тримання особи під вартою.

Обставини, на які посилаються захисники та обвинувачений щодо невинуватості останнього в скоєні злочинів, які йому інкримінуються, можуть бути перевірені тільки під час розгляду справи на стадії судового розгляду.

ОСОБА_3 висунуто обвинувачення в тому числі у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 2 ст. 258 КК України. Відповідно до ч. 5 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобовязання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 109-1141, 258-2585, 260-261 КК України. Таким чином вимоги закону виключають можливість застосування до обвинуваченого більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 199, 315КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою без визначення застави в Державній установі «Харківська установа виконання покарань №27» на 60 днів - до 08 травня 2017 року.

Встановити строк дії ухвали до 08 травня 2017 року.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Т.В. Бобко

Суддя О.В.Назаренко

ОСОБА_5