Ухвала суду № 65220138, 09.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/1994/16-ц Номер провадження 22-ц/786/797/17Головуючий у 1-й інстанції Марущак Р. М. Доповідач ап. інст. Бондаревська С.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Кривчун Т.О., Пилипчук Л.І.

при секретарі: Радько О.М. за участю представника позивача - Сенкевича В.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" про тлумачення змісту правочину, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом звільнення земельної ділянки, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - відділ Держгеокадастру у Глобинському районі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ТОВ ІПК "Полтавазернопродукт" про визнання договору оренди припиненим та усунення перешкод у здійсненні права власності на майно шляхом звільнення земельної ділянки.

У січні 2017 року, до початку розгляду справи по суті, позивач подала заяву про зміну предмета позову, в якій просила: - постановити рішення про тлумачення змісту абзацу 1 пункту 8 Договору оренди землі, укладеного 9 січня 2012 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем виробничим підрозділом Агрофірма «Степове» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», зареєстрований у відділі Держкомзему у Глобинському районі 23 травня 2012 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23 травня 2012 року за № 532060004003070, виклавши в такій редакції: «Договір укладено на 5 (п'ять) років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою) з початком строку дії з дати 09 січня 2012 року, але в будь-якому випадку діє до моменту збирання врожаю орендарем».

Усунути перешкоди у здійсненні права власності на майно шляхом звільнення товариством з обмеженою відповідальністю інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» (код СДРПОУ 31059651) земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області та посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 та передачі її власнику.

Судові витрати покласти на відповідача.

В обгрунтування своїх позовних вимог вказувала, що09 січня 2012 року між нею (позивачем), як орендодавцем, та Виробничим підрозділом Агрофірма «Степове» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», як орендарем, строком на п'ять років було укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, та належить їй на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2.

Відповідно до п. 36 умов договору, дія договору припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено. Орендар використовував земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва протягом п'яти сільськогосподарських років, а саме: у 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роках, зібрав врожай у 2016 році. Таким чином, вважає, що всі умови використання земельної ділянки сторонами виконано. Також вказувала, що бажає самостійно обробляти власну земельну ділянку, проте, її пропозиція про повернення земельної ділянки, викладена в листі-повідомленні (з доданими до нього проектом додаткової угоди про дострокове розірвання договору й актом прийому-передачі земельної ділянки), орендарем відхилена. Відповідач вважає, що договір діє протягом 5 років з дати його державної реєстрації, тобто з 23 травня 2012 року, а не з дати його укладення, а тому не є припиненим.

Враховуючи, що сторони не змогли однаково витлумачити умови Договору, щодо сроку його дії, позивач звернулася до суду з вимогою постановити рішення про тлумачення змісту правочину, а саме абзацу 1 пункту 8.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2017 року у задоволенні вказаного позову ОСОБА_3 ?? відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржила його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з"ясування судом та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати оскаржуване нею рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що відповідно до державного акта на право власності на землю НОМЕР_2 позивач є власником земельної ділянки площею 4,44 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподар-ського виробництва, розташованої на території Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області. 09 січня 2012 року між ОСОБА_3, як орендодавцем, та Виробничим підрозділом Агрофірма «Степове» Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт», як орендарем, було укладено Договір оренди вказаної земельної ділянки. При підписанні договору від імені відповідача, як юридичної особи, на підставі нотаріально посвідченої довіреності, діяв директор названого виробничого підрозділу ОСОБА_4

В п. 8 даного договору визначено, що договір укладено на п'ять років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою), але в будь-якому випадку він діє до моменту закінчення збирання врожаю орендарем.

Пунктом 44 договору оренди земельної ділянки передбачено, що цей договір набирає чинності після його державної реєстрації. 23 травня 2012 року договір оренди зареєстровано у відділі Держкомзему в Глобинському районі, про що є відповідна відмітка на договорі.

Відповідно до акту приймання-передачі від 25 травня 2012 року земельна ділянка була передана орендодавцем у строкове платне користування орендарю. Також судом встановлено, що на даний час між сторонами виник спір. Позивач рахує строк дії договору з моменту його підписання - 9 січня 2012 року і вважає вказаний договір оренди припиненим внаслідок закінчення п'ятирічного строку, на який його було укладено, вимагає повернення земельної ділянки. Відповідач обчислює строк дії договору з моменту його державної реєстрації - 23 травня 2012 року, вважає договір не припиненим, а тому не повертає земельну ділянку позивачу. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що укла-лений сторонами договір оренди землі №275 зареєстровано в реєстрі 23 травня 2012 року, та саме з цього моменту слід обраховувати термін його дії. Отже строк дії договору оренди не закінчився (не припинився), він є чинним, тому на даний час відсутні підстави для звільнення земельної ділянки орендарем і передачі її власникові, та підстави для тлумачення судом п. 8 договору таким чином, як про це прохає позивач.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За змістом ч. ч. 2, 3, 4ст. 213 ЦК України тлумачення змісту правочину може бути здійснено судом на вимогу однієї або обох його сторін. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. При цьому, якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з"ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за вказаними у частині третій цієї норми правилами, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За нормами ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року, з наступними змінами та доповненнями.

Згідно положень ст. ст. 18, 20 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Зазначеним вимогам Закону відповідають також узгоджені сторонами умови договору оренди земельної ділянки, викладені в п. 44 договору, якими зокрема визначено, що цей договір набирає чинності після його державної реєстрації.

Звідси вірним є висновок суду про те, що строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Такий висновок суду узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в Постанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777 цс 16, згідно якої набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

За змістом ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного суду України, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 ЦПК України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Твердження апелянта про те, що строк дії договору слід рахувати з дати його підписання не узгоджуються з цитованими вище нормами закону, наведеною правовою позицією Верховного Суду України, суперечать ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оренду землі», в редакції Закону №2469-VІ від 08 липня 2010 року, чинного на час укладення договору оренди землі між сторонами, згідно якої право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Виходячи з вищевикладеного, врахувавши, що строк дії спірного договору не закінчився, (не припинився), він є чинним, -суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсудність підстав як для звільнення земельної ділянки орендарем і передачі її власникові, так і щодо тлумачення п. 8 вказаного договору, -обгрунтовано відмовивши позивачеві у задоволенні зазначених позовних вимог.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Бондаревська С.М.

Судді: /підписи/ Кривчун Т.О.

Пилипчук Л.І.

З оригіналом згідно:

Суддя: Бондаревська С.М.