Ухвала суду № 65220111, 28.02.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/163/16-к Номер провадження 11-кп/786/251/17Головуючий у 1-й інстанції Колотієвський О. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді Гонтар А.А.

суддів: Герасименко В.М., Захожая О.І.

з секретарем судового засідання Журою Н.Л.

з участю

прокурора Пархоменка А.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015170220001188 від 13.12.2015 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 31.10.2016 року ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком ОСОБА_2 засуджено за ч.3 ст.185 КК України на три роки девять місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, до призначеного цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання призначеного вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.07.2016 року та остаточно визначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 завдану злочинами матеріальну шкоду на користь: - Червонознамянської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області в сумі 2923 грн.; - потерпілого ОСОБА_4 в сумі 28800,82 грн. ; - потерпілого ОСОБА_5 в сумі 38500 грн.; - потерпілого ОСОБА_6 в сумі 16000 грн.

Відповідно до ст.100 КПК вирішено долю речових доказів.

Зі змісту апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 вбачається, що він прохає змінити вирок суду та помякшити призначене судом покарання. Свої вимоги обґрунтовує тим, що злочини вчиняв у звязку з тяжкими сімейними обставинами, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та частково добровільно відшкодував завдану потерпілим шкоду.

Інші учасники судового провадження вирок суду не оскаржили.

Вироком суду встановлено, що в нічний час протягом грудня 2015 року, на території с. Маламівка, с. Чечелеве, с. Садки та с. Червона Знамянка Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_7. повторно, шляхом проникнення у житло та інше приміщення, таємно, вчинив крадіжки чужого майна, чим кожному з потерпілих завдав матеріальну шкоду: 10.12.2015 року потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму 33000 грн.; потерпілому ОСОБА_8 на загальну суму 3000 грн.; потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 42190 грн.; потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 38500 грн.; Червонознамянської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області на загальну суму 2923 грн..

Всі крадіжки вчинено аналогічним способом, шляхом віджиму пластикових вікон.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_9 на підтримку поданої апеляційної скарги, заперечення проти її задоволення прокурора Пархоменка А.О., перевіривши вирок суду та матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів не знайшла підстав для її задоволення виходячи з такого.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчинені злочину, за який він засуджений, ґрунтуються на зібраних у справі доказах, які відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України судом першої інстанції не досліджувались та ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані судом за ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених,а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

За змістом ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд призначає покарання з урахуванням ступню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що помякшують та обтяжують покарання.

Як вбачається зі змісту вироку, при визначенні виду та розміру покарання, суд врахував особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, будучи раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, на шлях виправлення не став та знову вчинив тяжкі злочини із проникненням в житло та інше приміщення. Обставиною, що помякшує покарання винного суд визнав щире каяття обвинуваченого, а обставиною, яка його обтяжує рецидив злочинів.

Належним чином обґрунтувавши своє рішення, суд призначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі необхідне та достатнє для його виправлення в межах санкції ч.3 ст.185 КК України. При цьому, призначаючи ОСОБА_2 покарання суд, в тому числі, врахував й таку помякшуючу покарання обставину на яку посилається обвинувачений, а саме на його щире каяття. Щодо решти обставин, на які посилається обвинувачений, суд не вважає, їх такими що помякшують покарання винного. Такі висновки суду колегія суддів вважає правильними.

З урахуванням вище наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для помякшення призначеного ОСОБА_2 покарання.

Оскільки злочини, за які засуджений ОСОБА_7 були вчинені ним до ухвалення вироку Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.07.2016 року, суд правильно призначив ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК України. Таке покарання лише на один місяць більше від покарання, призначеного вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.07.2016 року, а тому колегія суддів не вбачає підстав для його помякшення.

Таким чином, переглянувши вирок суду в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів не знайшла підстав для її задоволення.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили обраний судом 31.10.2016 року, а тому цей строк, у відповідності до вимог ч.5 ст.72 КК України, підлягає зарахуванню у строк відбування покарання, як строк попереднього увязнення.

Керуючись ч.2 ст.376, статтями 404, 405,407, 418 КПК України колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 31.10.2016 року щодо нього без змін.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_2 строк попереднього увязнення з 31.10.2016 року по 28.02.2017 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який утримується під вартою в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

С У Д Д І:

ОСОБА_1 ОСОБА_10 ОСОБА_11