Ухвала суду № 65217538, 01.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №610/3865/16-ц Головуючий суддя І інстанції Стригуненко В. М.

Провадження № 22-ц/790/1671/17 Суддя доповідач Овсяннікова А.І.

Категорія: Спори про спадкове право

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Овсяннікової А.І.

суддів - Бездітко В.М., Сащенко І.С.

при секретарі Дашковської Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 28 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову зазначає, що 23 квітня 1998 року померла ОСОБА_3 Після її смерті залишилася земельна частка (пай), що розташована на території Яковенської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

Спадкоємцем ОСОБА_3 був її син ОСОБА_4, прізвище якого різниться із прізвищем спадкодавиці у зв'язку з невірно проведеною транслітерацію прізвищ, бо в написані російською мовою прізвищ розбіжності немає.

Факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується посвідкою про народження,яка з часом затерлась, але можливості її відновити або отримати витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження немає, оскільки інформація щодо актового запису про народження ОСОБА_4 відсутня.

Після смерті ОСОБА_3 її син фактично прийняв зазначену спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

07 вересня 2008 року ОСОБА_4 помер. На час смерті вона проживала разом з ним.

ОСОБА_2- дружина ОСОБА_4 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталась, спадщину не приймала, адже хоча й була зареєстрована з померлим, але постійно на час смерті з ним не проживала, на спадщину не претендує.

Вона звернулась до Чугуївської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, але у видачі свідоцтва відмовлено у зв'язку з тим, що на дане спадкове майно відсутні правовстановлювальні документи

Оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №0085915 було втрачено за невідомих обставин.

Просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3, померлою 23 квітня 1998 року та ОСОБА_4, померлим 07 вересня 2008 року, як між матір'ю та сином;

встановити факт прийняття спадщини померлим ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3;

встановити факт її постійного проживання на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на момент його смерті 07 вересня 2008 року;

визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 5,87 га, яка належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) КСП ім. Ватутіна, що успадкував ОСОБА_4, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 07 вересня 2008 року.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 28 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Зазначає, що судом необґрунтовано відмовлено у визнанні позову відповідачем і продовжено судовий розгляд, оскільки її позов не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Вказує, що судом безпідставно відмовлено у встановленні факту родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , як між сином та матір'ю та не досліджувалося питання щодо встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3

На час смерті ОСОБА_4 вона проживала разом з ним, що підтверджується довідкою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку єдиного житлового комплексу «Центр», а тому є такою що прийняла спадщину.

Нею надано докази щодо звернення до нотаріальної контори, однак їй було відмовлено в оформленні права на спадщину, що свідчить про неможливість оформити спадкові права інших способом, аніж шляхом звернення до суду.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що позов предявлено до неналежного відповідача.

Згідно відповіді відділу держгеокадастру в Книзі реєстрації сертифікатів на право власності на земельну частку(пай) КСП ім. Ватутіна ОСОБА_3 отримала сертифікат на земельну частку(пай), серія ХР №0085915 зареєстрований за №367 від 01 квітня 1997 року; розмір земельної частки становить 5,87 умовних кадастрових гектарів.

Вказуючи, що ОСОБА_3 є її бабкою та матірю її батька ОСОБА_5 позивачка надає ксерокопію посвідки про народження, яка взагалі нечитаєма.

Інших доказів на підтвердження факту родинних відносин позивачкою не представлено.

Не представлено позивачкою і жодного доказу щодо прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті ОСОБА_3

В свідоцтві про смерть ОСОБА_3 зазначено, що вона померла в с. Вовчий Яр Балаклійського району, тоді як ОСОБА_5 проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Чи приймав він спадщину після смерті ОСОБА_3, якщо приймав, то яким чином, чим це підтверджується, чи є інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3, чи звертався хтось з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивачем не представлено.

Предявляючи позов до ОСОБА_2 позивач зазначає, що саме вона є належним відповідачем по справі.

Відповідно до вимог ст. 1268, 1269, 1272 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

ОСОБА_1 зазначає, що саме вона прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_5Т, оскільки фактично проживала з ним на час смерті і тому до нотконтори не зверталася.

При цьому зазначає, що її мати відповідачка по справі дружина ОСОБА_5- спадщину не прийняла, оскільки хоча і зареєстрована разом з ОСОБА_5, однак з ним не проживала.

ОСОБА_2 не заперечувала проти таких обставин, вказуючи, що дійсно з чоловіком не проживала та спадщину після його смерті не приймала.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 відповідачами у такій справі про визнання права на спадщину є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За таких обставин ОСОБА_2 не є належним відповідачем по справі.

Рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права; підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 28 грудня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: