Ухвала суду № 65217318, 07.03.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1328/17

Провадження по справі № 2/635/1449/2017

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 березня 2017 року смт Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерної компанії «Харківобленерго», в особі Люботинського районного відділення енергозбуту до ОСОБА_1 про стягнення донарахувань по акту внаслідок порушення «Правил користування електричною енергією для населення», -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму донарахувань по акту у розмірі 222594,67 гривень, судові витрати у розмірі 3339,00 гривень, витрати за проведення трасологічного дослідження в розмірі 5284,80 гривень, а також витрати за проведення електротехнічного дослідження в розмірі 3963, 60 гривень.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України з наступних підстав.

Як вбачається з п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, в позовній заяві вказується ціна позову щодо вимог майнового характеру та зазначається докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підставі для звільнення від доказування.

Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується (п.1 ч.1 ст.80 ЦПК України).

Окрім того, в пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі, з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК України).

В даній позовній заяві позивачем не зазначено ціну позову, що є порушення положень ст.119 ЦПК України.

Більш того, згідно вимог п. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з пунктом 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», документ про сплату судового збору надається до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

При цьому, позивачем в позовній заяві зазначено, що за подачу даного позову ним сплачено судовий збір у розмірі 3339,00 гривень, який відповідно він просить стягнути з відповідача, проте квитанції надано не було.

У звязку з чим, вважаю за необхідне вказати, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позову майнового характеру фізичною особою або фізичною собою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640,00 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8000,00 грн.)

Відтак, розмір судового збору, що має бути сплачений за подачу позову майнового характеру має відповідати вимогам ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог викладених у ст.ст. 119-121 ЦПК України, підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви терміном на пять днів з дня отримання ухвали.

З урахування викладеного, згідно ч.1 ст. 121 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву Акціонерної компанії «Харківобленерго», в особі Люботинського районного відділення енергозбуту до ОСОБА_1 про стягнення донарахувань по акту внаслідок порушення «Правил користування електричною енергією для населення» - залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити позивачу, що якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Ухвала може бути оскаржена лише до розміру судових витрат в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -