Вирок № 65216208, 09.03.2017, Близнюківський районний суд Харківської області

№ 612/114/17

1 -кп /612/28/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в в складі:

головуючого - судді Мороза О.І.,

за участю : прокурора Ваховського Я.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

при секретарі Коняєвій Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12017220730000020, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 січня 2017 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Новодонецьке Добропільського району Донецької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:

24.03.2010 Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Звільнення від відбування покарання з випробуванням 10.08.2011 Добропільським міськрайонним судом Донецької області скасоване, ОСОБА_1 направлено для відбування покарання в місця позбавлення волі терміном на 3 роки. 13.12.2013 звільнений Артеміським міським судом з Артемівського СІЗО на підставі ст.81 КПК України умовно достроково з невідбутим терміном 10 місяців 26 днів.

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 11 січня 2017 року, близько 18 год. 30 хв., з метою позичити гроші, прибув до домоволодіння ОСОБА_2, яке розташоване за адресою АДРЕСА_3 в якому вона і проживає.

Через відкриту хвіртку він зайшов у двір та постукав у вікно. Оскільки ніхто не відповів - він зайшов в приміщення будинку де і виявив ОСОБА_2 На його прохання позичити гроші та йому відмовила. В подальшому, маючи умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_1, з корисливого мотиву, з метою збагачення, повторно, знаходячись в приміщенні кухні, яка розташована в цьому будинку, відкрито в присутності потерпілої викрав цифровий ефірний приймач марки Trimaxмодель TR2012- HD, пульт дистанційного управління та адаптеру мережі живлення до нього, які належать ОСОБА_2 Викрадене ОСОБА_1 сховав під светром але ці дії були помічені потерпілою яка вимагала викрадене повернути на місце але ОСОБА_1, усвідомлюючи, що його дії носять відритий для потерпілої характер, утримуючи при собі викрадене майно, покинув місце вчинення злочину і в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №376 від 31.01. 2017, ринкова вартість викраденого цифрового ефірного приймача марки Trimaxмодель TR2012- HD з пультом дистанційного управління та адаптеру мережі живлення до нього, станом на 11.01. 2017, становить 430 гривень 00 коп.

У судовому засіданні ОСОБА_1, винним себе у вчиненні інкременованого йому злочину визнав повністю, кваліфікацію не оспорює. Пояснив про обставини вчинення злочину так як вони викладені у обвинувальному акті. Зокрема вказав, що у потерпілої ОСОБА_2 раніше вдома він бував неодноразово. 11 січня 2017 року, близько 18 год. 30 хв. він навідався до неї з метою позичити гроші на проїзд додому оскільки доїхати автостопом не сподівався. Через незачинену хвіртку, а потім незамкнені двері, він зайшов у будинок. Перед цим стукав з двору у вікно але ніхто не відповів. У будинку ОСОБА_2 він був деякий час. Пив згушене молоко, чай яким його пригостила ОСОБА_2 Його прохання про позичку 50 гривень ОСОБА_2 не задовольнила оскільки сказала що грошей не знайшла. Біля телевізора він побачив цифровий приймач у комплекті і вирішив їх викрасти. Викрадене помістив під светр зі сторони спини. ОСОБА_2 помітила крадіжку і стала вимагати все повернути але він це не зробив. З викраденим майном покинув будинок і привіз викрадене додому яке потім було його цивільною дружиною продане. В подальшому працівники поліції виявили місце знаходження викраденого і воно було повернене потерпілій. У скоєному розкаюється. Пояснив що належні висновки для себе зробив.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. А тому суд обмежується допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів щодо його особи, експертиз, речових доказів.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого повністю доведеною.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинений повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують його покарання.

Відповідно до ч.4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст.67 КК України обставин які обтяжують покарання не встановлено.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України. 24.03.2010 засуджений Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Звільнення від відбування покарання з випробуванням 10.08.2011 Добропільським міськрайонним судом Донецької області було скасоване і ОСОБА_1 направлено для відбування покарання в місця позбавлення волі терміном на 3 роки. 13.12.2013 ОСОБА_1, звільнений Артеміським міським судом з Артемівського СІЗО на підставі ст.81 КПК України умовно достроково з невідбутим терміном 10 місяців 26 днів.Він не одружений. Дітей не має. За місцем фактичного проживання характеризується позитивно. На обліку у лікаря-нарколога та лікаря - психіатра не перебуває. Постійної роботи не має. На військовому обліку не перебуває(а.п. 52-56, 59-64,67,68).

Суд, враховуючи наведене, дані про особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним злочину, наявність обставин які пом'якшують і відсутність обставин які обтяжують покарання, приходить до висновку, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_1 буде покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 121 КК України.

При цьому суд враховує думку потерпілої яка у своїй письмовій заяві вказала, що матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_1 не має, по мірі покарання покладається на суд.

Також суд знаходить, що обставини, які помякшують покарання обвинуваченому, в своїй сукупності не є виключними та істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, не знижують суспільну небезпеку правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, встановлені у санкції ч.2 ст. 186 КК України, що виключає застосування до обвинуваченого положень статті 69 КК України - призначення більш мякого покарання, ніж передбаченого законом.

Також суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе без відбування покарання, звільняючи його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України.

За вищевикладених обставин та враховуючи, що під час досудового та судового слідства ОСОБА_1 не порушував обов'язки, покладені на нього при обранні . запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, має намір працевлаштуватися, цей запобіжний захід підлягає скасуванню. В обранні більш м'якого запобіжного заходу необхідності не вбачається (а.п. 82-84).

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України (а.с.104,105, 108,109,112,113).

Цивільний позов не заявлений.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (а.п. 30).

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три ) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання..

Обраний щодо ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 09 лютого 2017 року запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, скасувати.

Речові докази :

- два фрагменти дерев'яної палиці, які зберігаються в камері зберігання Лозівського ВП ГУНП в Харківській області (кримінальне провадження №12017220730000020, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 січня 2017, номер книги обліку речових доказів - 1334, порядковий номер - 000178) як такі що не мають цінності - знищити;

- ефірний приймач марки Trimaxмодель TR2012- HD, пульт дистанційного управління та адаптеру мережі живлення до нього, а також книгу - посібник користувача до нього, передані потерпілій ОСОБА_2 під зберігальну розписку, залишити їй як власниці.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Артемівським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області 25 травня 2013 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, уродженця смт. Новодонецьке Добропільського району Донецької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №376 від 31 січня 2017 року в сумі 351 (триста п'ятдесят одна ) грн. 84 коп.

Призначення платежу: експертні послуги. Установа банку - УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова. Код доходів - 24060300, р/р 31419544700005. Код банку-37999680. МФО 851011. Отримувач платежу - Держава.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право копію вироку суду отримати в суді.

Суддя О.І.Мороз