Ухвала суду № 65215709, 28.02.2017, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 28.02.2017

ЄУ № 420/107/16-ц

Провадження №2-р/420/2/17

У Х В А Л А

28 лютого 2017 року смт. Новопсков

Луганської області

Суддя Новопсковського районного суду Луганської області Потапенко Р.Р., одержавши матеріали цивільної справи за заявою керівника Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області ОСОБА_1 про розяснення рішення суду,

встановив:

До Новопсковського районного суду Луганської області надійшла заява керівника Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області ОСОБА_1, відповідача у цивільній справі ЄУ №420/107/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Нижньовільхівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Станично-Луганського району Луганської області, Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про розяснення рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 01.06.2016.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що 01.06.2016 Новопсковським районним судом Луганської області було прийнято рішення у вищезазначеній цивільній справі, в ході виконання якого в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 13879,50 грн. у позивача зявилися заперечення щодо суми стягнення. Відповідач (боржник) виконав рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у липні 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням №152 від 22.07.2016 та зведеною відомістю для зарахування на контррахунки від 25.07.2016. Сума заборгованості у розмірі 11034,29 грн. перерахована позивачу (стягувачу) на картку (з відрахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору). Позивач вважає виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не повним та наполягає у перерахуванні йому суми заборгованості у розмірі 13879,50 грн., так як в резолютивній частині рішення не вказано про належність оподаткування цієї суми.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, а тому в силуст.221 ЦПК Українисуд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 01 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Нижньовільхівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Станично Луганського району Луганської області, Відділу освіти Станично Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю та стягнуто з Відділу освіти Станично Луганської РДА Луганської області на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 13879,50 грн. (а.с. 5-11).

Як вбачається із заяви про розяснення судового рішення та доданих до неї документів, на виконання вищезазначеного рішення суду Відділом освіти Станично Луганської РДА Луганської області нараховано ОСОБА_2 13879,50 грн., з яких утримано військовий збір 1,5% у сумі 208,19 грн., профспілковий збір 1% у сумі 138,79 грн. та податок з доходу фізичних осіб 18% у сумі 2498,31 грн., що підтверджується довідками №107 та №108, виданими Відділом освіти Станично Луганської РДА Луганської області від 08.02.2017 (а.с.12), а також платіжним дорученням №151 від 22.07.2016 (а.с.14) та зведеною відомістю для зарахування на картрахунки від 25.07.2016 (а.с.15). Отже, з урахуванням вищезазначених утримань ОСОБА_2 виплачено 11034 грн. 21 коп.

Статтею 221 ЦПК України передбачено, що якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, приватного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Відповідно до абзацу 5 пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Як вбачається з резолютивної частини рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 01.06.2016, при визначенні сум, стягнутих з Відділу освіти Станично Луганської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_2 не було зазначено про те, що вони вказані без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Разом з тим, порядок виконання судових рішень визначений спеціальним законом -Законом України "Про виконавче провадження" (далі Закон), в редакції, яка діяла на час відкриття виконавчого провадження.

Зокрема ч.8ст.65 цього Закону передбачалось, що у разі виконання судового рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи боржник є податковим агентом, який виконує судове рішення, з відрахуванням податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із сум, що належать до виплати стягувачу.

Таким чином, питання щодо відрахування податків і зборів з грошових сум, стягнутих за рішенням суду з роботодавця на користь працівника в трудових спорах, здійснюється саме на стадії виконавчого провадження згідно з положеннями спеціального Закону.

Розділ ІV Податкового кодексу України (далі Кодекс), вказує, що суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, нараховані за рішенням суду, є базою оподаткування податків, та зборів (податок на доходи фізичних осіб, та військовий збір), які утримуються з суми нарахованого середнього заробітку.

Крім того, п. 171.1 ст. 171 та п.п. 1.5 п. 1.6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податків та зборів із заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку, у тому числі на підставі рішення суду.

Отже, роботодавець має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду. Отже, при виконанні рішення суду у цій частині на суми стягнення поширюють дію норми щодо оподаткування доходів фізичних осіб і інших відрахувань, що не є предметом позову та не підлягало дослідженню в судовому засіданні й обгрунтуванню у тексті судового рішення.

Відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, застосовуючи норми чинного законодавства про оплату праці та податкового законодавства.

Крім того, у пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що відповідно до статті 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

Відповідно, з огляду на те, що дані правовідносини врегульовані нормами чинного законодавства у повному обсязі й не потребують додаткового роз'яснення, судове рішення на даний час фактично виконане, суд вважає, що правових підстав для роз'яснення рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 01.06.2016 у справі ЄУ №420/107/16-ц немає, а заява керівника Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області ОСОБА_1 про розяснення судового рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.209-210, 221,293 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви керівника Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської областіОСОБА_1 про розяснення рішення суду відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області протягом п'яти днів з дня її проголошення через Новопсковський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: