Рішення № 65215195, 09.03.2017, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7416/16-ц

Номер провадження 2/404/924/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Муравйової С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1, до ОСОБА_2, про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у період з жовтня 1990 року по травень 2016 року; визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку автомобіля марки ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова) НОМЕР_4.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 у 1987 році познайомилася з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. З 1990 року позивач та ОСОБА_3 постійно проживали разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та мали спільний сімейний бюджет. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить автомобіль ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_2. Вказаний автомобіль був придбаний позивачем та померлим у 2007 році під час спільного проживання та був зареєстрований на останнього. Спадкоємцем ОСОБА_3 є його донька ОСОБА_2, яка, зокрема, звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. В зв'язку з тим, що автомобіль зареєстрований на ім'я померлого, позивач вважає, що її права як співвласника є порушеними, оскільки відповідач зможе отримати у спадщину частку автомобіля, яка за законом належить ОСОБА_1, що й стало причиною звернення позивача до суду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Федоров Захар Федорович в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 27, 55, 103). Причини неявки суду не повідомила, проте подала до суду письмові заперечення (вх. № 2433 від 24.01.2017 року) про відмову в задоволенні позову (а.с. 29-31). В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідно до частини п'ятої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 Цивільного кодексу України. у всіх інших випадках право власності набувається з інших, не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу). Стаття 329 Цивільного кодексу України про визнання права власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує йог право власності. Зі змісту свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8, і який був на той час зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). В такому разі, кредит, який брали під час сумісного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у Публічному акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк» був погашений відповідачем. Зазначає, що рішення суду, що набрало законної сили, яким би було встановило факт проживання позивача з померлим ОСОБА_3 однією сім'єю та встановлено належність їм на праві спільної сумісної власної транспортного засобу ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1 відсутнє. А тому, право власності на вищевказаний транспортний засіб увійшло до складу спадщини після померлого батька відповідача, який був єдиним власником. Крім того, в матеріалах справи належні та допустимі докази, які підтверджують те, що позивач є спадкоємцем, який має право на виділ частки у спадщини після померлого у відповідності до статті 1279 Цивільного кодексу України відсутні. Таким чином, позовні вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ спадкового майна є безпідставним та не ґрунтується на законі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та її адвоката Федорова Захара Федоровича, показання свідків, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Право власності на автомобіль ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1 зареєстроване 10.07.2007 року за ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_5 (а.с. 10).

Згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_6 від 23.05.2016 року, виданого Кіровоградським міським відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_8, про що складено відповідний актовий запис за № 1382 (а.с. 6).

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу, якої, зокрема, увійшов автомобіль ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1.

За змістом статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що визначено статтею 1217 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1261 Цивільного кодексу України встановлено, що у першу чергу права на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Крім того, згідно статті 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, для одержання права на спадкування у зазначених осіб необхідне встановлення двох юридичних фактів: 1) проживання однією сім'єю; 2) на час відкриття спадщини має пройти принаймні п'ять років, протягом яких спадкоємець проживав зі спадкодавцем однією сім'єю. Слід зауважити, що у вищевказаній статті йдеться про проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, відтак умовою закликання до спадкування таких осіб є сплив п'ятирічного строку ще до дати смерті спадкодавця, а не в один день з нею.

Цивільний кодекс України не роз'яснює змісту словосполучення "проживання однією сім'єю". За частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. При цьому стаття 2 Сімейного кодексу України містить відкритий перелік осіб, які належать до членів сім'ї. Однак поняття "проживання однією сім'єю" та "член сім'ї" не є тотожними. Особа може бути близьким родичем спадкодавця, тобто відноситися до членів сім'ї, проте не проживати з ним однією сім'єю.

Суттєвою ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.

За статтею 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно підпункту 4.15. пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

За довідкою № 2999 від 15.11.2016 року, виданою Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація № 3», ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2. Разом з нею проживав без реєстрації її співмешканець ОСОБА_3 з 1990 року (а.с. 7).

Також, на підтвердження своїх вимог позивач посилалась на показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які в судовому засіданні зазначали, що особисто знають позивача та померлого ОСОБА_3, які з 1990 року постійно проживали однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_2, вели спільне господарство. Також зазначили, що їм відомо про наявність у власності співмешканців автомобіля ВАЗ 2107, який постійно стояв під будинку та використовувався ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у потребах сім'ї, зокрема, для відвідування батьків померлого в селі та надання їм допомоги по господарству.

Частина третя статті 10 Цивільного процесуального кодексу України та статті 60 Цивільного процесуального кодексу України покладають на кожну сторону обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення (частина перша та друга статті 212 Цивільного процесуального кодексу України).

Таким чином, позивачем суду надано беззаперечні та переконливі докази її проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, оскільки із показань свідків та пояснень самого позивача вбачається, що у неї та спадкодавця був спільний сімейний бюджет, тобто систематично велось спільне господарство, здійснювались спільні витрати, спрямовані на забезпечення життєдіяльності сім'ї, до якої відносився б і спадкодавець.

Відповідно до частини першої статті 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Частиною другою статті 74 Сімейного кодексу України визначено, що на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глава 8 Сімейного кодексу України щодо права спільної сумісної власності подружжя.

Зокрема, статтею 60 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Разом з тим, судом встановлено, що до приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Потьомкіної І.А. з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька, ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_8, який проживав за адресою: АДРЕСА_2, 08.06.2016 року звернулася ОСОБА_2. Вказана заява була зареєстрована у Книзі обліку та реєстрації спадкових справ під № 28 (а.с. 39).

На запит суду приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Потьомкіною І.А. також повідомлено (вх. № 5423 від 20.02.2017 року, а.с. 56), що 08.06.2016 року була подана ОСОБА_10 заява про відмову від прийняття спадщини на користь доньки померлого - ОСОБА_2, зареєстрована у книзі обліку та реєстрації спадкових справ від № 29. Інші заяви від будь яких осіб до нотаріуса не надходили.

Вищевказані обставини також підтверджуються матеріалами спадкової справи № 12/2016, заведеної приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Потьомкіною І.А. після смерті ОСОБА_3 (а.с. 57-95).

Таким чином, зі змісті позову ОСОБА_1 та документів, що містяться в матеріалах справи вбачається, що предметом спору в даній справі є спадкове майно.

Загальні положення про спадкування визначені главою 84 Цивільного кодексу України, з урахуванням яких при вирішенні спору про право на спадкове майно, доведенню у цих правовідносинах підлягають обставини щодо: належності майна спадкодавцю; права на спадкування за заповітом чи за законом; факту прийняття спадщини; кола спадкоємців, які прийняли спадщину та розмір їх часток у праві власності на спадкове майно.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 подано до суду позов про визнання права власності на майно, яке увійшло до складу спадкової маси, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, оскільки вказаний позивачем відповідач, ОСОБА_2, не може відповідати за позовом про поділ майна подружжя.

Питання про сплату судового збору вирішується відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 60, 74 Сімейного кодексу України; статтями 1216, 1217, 1218, 1261, 1264, 1268 Цивільного кодексу України; статтями 3, 4, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з жовтня 1990 року до ІНФОРМАЦІЯ_8.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6, відома адреса: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_7, відома адреса: АДРЕСА_2) 551,20 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда