Ухвала суду № 65214353, 17.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/151/17 Справа № 183/2031/16 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Слоквенко Г.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Слоквенко Г.П.,

суддів Піскун О.П.,Крот С.І.

за участю секретаря Старовойтов Є.В.

заявника ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у віддкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу заявника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2017 року про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою було задоволено клопотання слідчого СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, та накладено арешт на автомобіль НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 заборонено відчужувати, використовувати та розпоряджатися будь-якій особі, автомобілем марки «Toyota Prado», чорного кольору, державний номер НОМЕР_2 VIN JTEBI2918750554548.

В обґрунтування свого рішення суд вказав, що слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, що згідно ст.ст.167,170 КПК України вилучені речі, цінності можуть бути предметами та засобами кримінального правопорушення. і окрім того, у разі не накладення арешту на вказане майно, можуть бути втрачені сліди кримінального правопорушення, що може перешкодити кримінальному провадженню, так як тільки у випадку накладення арешту на майно, заборони його використання володільцем, може бути виконане завдання щодо забезпечення зберіження слідів кримінального правопорушення.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 став власником автомобіля 23 березня 2016 року. Право власності перейшло внаслідок використання довіреності, щодо якої проведено експертизу та визнано, що підпис в довіреності виконаний не ОСОБА_4, яка і звернулася до поліції з заявою про вчинення злочину.

На вказане судове рішення слідчого судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду 07 лютого 2017 року про накладення арешту на майно, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволені клопотання слідчого.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвала суду необгрунтована, прийнята з порушенням вимог закону та без врахування всіх обставин кримінального провадження. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, слідчий порушив вимоги закону до процедури накладення арешту майна. Слідчий суддя проявив упередженість при розгляді клопотання та не обґрунтував чому автомобіль не підлягає поверненню, хоча не має ніякого значення як речовий доказ.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволені клопотання слідчого, думку представника потерпілої ОСОБА_3, яка вважала ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, пояснення слідчого, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала суду є законною та обгрунтованою з наступних підстав.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, про незаконність ухвали суду першої інстанції, та істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Апеляційним переглядом встановлено, що слідчий СВ Новомосковського ВП ГУНП у Дніпропетровській області 02 лютого 20176 року звернувся до Новомосковського міськрайонного суду з клопотанням про накладення арешту.

Розглянувши клопотання слідчого, слідчий суддя, у відповідності до вимог ст. 163 КПК України, заслухав думку слідчого, який наполягав на задоволенні клопотання в повному обсязі, дослідив матеріали кримінального провадження та дійшов до обґрунтованого висновку щодо задоволення вимог клопотання слідчого про арешт майна - автомобіля НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2, з метою забезпечення збереження речового доказу.

Так, з ухвали слідчого судді вбачається, що підставою для звернення слідчого з відповідним клопотанням до суду стало те, що до Новомосковського відділу поліії надійшла заява про вчинене кримінальне правпорушення від ОСОБА_4 Згідно якої невідома особа, незаконно, шахрайським шляхом, переоформила її автомобіль «Toyota Prado» 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_4. Постановою старшого слідчого Чайковського С.П. від 26 квітня 2016 року автомобіль «Toyota Prado» 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_4 буловизнано в якості речового доказу.

За данним фактом 29 березня 2016 року було розпочато кримінальне провадження №12016040350001168, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, в ході проведення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, вважає, що суд першої інстанції, правильно дійшов до висновку про задоволення клопотання слідчого, оскільки суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 став власником автомобіля «Toyota Prado» 23 березня 2016 року, а ОСОБА_4 була власником автомобіля з 21 по 23 березня 2016 року і право власності перейшло внаслідок використовування довіреності, що якої проведено експертизу та визнано, що підпис в довіреності виконаний не ОСОБА_4

Крім того слід зазначити, що відповідно до ст.170 КПК України ... арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Арешт може бути накладеним на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Посилання заявника на те, що автомобіль був вилучений ще у квітні місяці 2016 року, не може бути підставою для скасування ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2017 року, оскільки зазначене майно було визнано речовим доказом, а питання про арешт майна виникло 02 лютого 2017 року, з заявленням слідчим клопотання про його арешт.

Таким чином, дослідивши матеріали за клопотанням, колегія суддів вважає, що як слідчим, так і слідчим суддею були дотримані вимоги ст.ст. 170,171,173,214 КПК України при його внесенні та розгляді.

Колегія суддів також вважає, що клопотання про арешт майна, із мотивів викладених як у клопотанні, так і в ухвалі слідчого судді ґрунтується на положеннях вказаних вище норм Кримінального процесуального кодексу України.

Обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам як судового, так і кримінального провадження є висновок слідчого судді про те, що дані, викладені у матеріалах дають підстави для висновку, що вказаний автомобіль має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, і існує можливість використання як доказу цього автомобіля, та неможливо іншими способами довести вказані обставини, які передбачається довести за допомогою цієї інформації.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість ухвали суду від 07 лютого 2017 року.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, яку подав ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, оскільки слідчим суддею постановлено судове рішення, яке законне та обґрунтоване, а тому підстав для його скасування, не має.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.376,405,407,419,422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2017 року залишити без змін.

Судді: