Ухвала суду № 65214209, 03.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/237/17 Справа № 201/2998/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Кленцарь В.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2017 року м. Дніпро

03 березня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кленцарь В.Б.

суддів Піскун О.П.,

ОСОБА_2

при секретарі Дьоміної А.А.

за участю:

прокурора Баклана В.В.

захисників ОСОБА_3

ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 лютого 2017 року відносно:

ОСОБА_5, який народився 12 жовтня 1984 року в с. Очеретино Ясинуватського району Донецької області, громадянина України, має на утриманні неповнолітню дитину, працює: помічником чергового СППП №4 Петриківського відділення поліції Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, зареєстрований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Короленківська, буд. 11/3,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

в с т а н о в и л а :

Зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Степанова та обрано ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 квітня 2017 року. Також визначено розмір застави в сумі 128000 гривень.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на наявність обґрунтованої підозри, в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також на те, що існують ризики передбачені п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою ОСОБА_5 обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування своєї скарги, захисник посилається на те що, висновок суду про наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставним і необґрунтованим. Також, на думку апелянта, клопотання слідчого не містить обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, однак слідчий суддя взагалі не досліджував питання про неможливість запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів. Крім того, захисник звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_5 не переховувався від органів досудового розслідування, не чинив спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не намагався незаконно впливати на свідків, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, а також ОСОБА_5 не перешкоджав кримінальному провадженню жодним іншим чином і не намагався вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного та захисників, які, підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши надані матеріали за клопотанням слідчого та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, обґрунтованість підозриОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується доданими до клопотання доказами.

Розглядаючи клопотання слідчого про застосування відносноОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою, слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, оцінивши всі наявні докази, дійшов правильного висновку щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, виходячи з даних про особу підозрюваного та тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, за яке передбачено покарання лише у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтувавши при цьому причини, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Також слідчим суддею, на думку колегії суддів, обґрунтовано, з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, визначено розмір застави достатньої за своїм розміром.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, застосований судом щодо підозрюваного запобіжний захід відповідає вимогам кримінального процесуального закону, тому колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною, обґрунтованою та справедливою і такою що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 376, 404,405 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2017 року відносно ОСОБА_5 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді