Рішення № 6521366, 20.10.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.09           Справа № 11/280-09. за позовом Роменського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

“Сумигаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Суми

до відповідача Приватного підприємства “Виробнича фірма “Будпродукт””, м. Ромни

про стягнення заборгованості в сумі 21 866 грн. 06 коп.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

Від позивача – Сіденко Л.В. довіреність № 30/225 від 24.12.2009 р.

Від відповідача – не прибув

Прокурор – Яковенко В.В.

За участю секретаря судового засідання Литвиненко О.А.

Суть спору: Прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача 21 866 грн. 06 коп. заборгованості, з яких: 21518 грн. 92 коп. боргу відповідно до договору № 21/137/П-2009 на постачання природного газу від 01.06.2009 р. та договору про надання послуг з транспортування природного газу № 21/137//Т-2009 від 01.06.2009р., 213 грн. 04 коп. пені за період з 05.07.2009 р. по 20.07.2009 р., 107 грн. 60 коп. інфляційних збитків за червень 2009 р. , 26 грн. 50 коп. 3% річних за період з 05.07.2009 р. по 20.07.2009 р., а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи ухвалами суду, зокрема, ухвалою господарського суду Сумської області від 29.09.09 р., яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом від 30.09.09 р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не подав, тому відповідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача та прокурор заявили клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представнику позивача та прокурору роз’яснено вимоги ст. ст. 20, 22 ГПК України, щодо їх процесуальних прав та обов’язків.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази що мають значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

Згідно з постановою Кабінету міністрів України № 1729 від 27.12.2001 р. «Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом» між позивачем та відповідачем, укладено договір № 21/137/П-2009 на постачання природного газу від 01.06.2009 р. з укладанням додаткової угоди до договору від 23.06.2009 р., та договір № 21/137/Т-2009 про надання послуг з транспортування природного газу від 01.06.2009 р. Відповідно вищезазначених договорів, газо збутова організація зобов‘язазується постачати, а покупець (відповідач) прийняти й оплатити поставлені обсяги природного газу у встановленому цим договором порядку. Газорозподільна організація зобов‘язується протранспортувати, а замовник прийняти поставлені обсяги природного газу та своєчасно оплатити послуги з його транспортування у встановленому договором порядку (п.1.1 договорів).

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор посилається на те, що у червні 2009 року відповідачу поставлено та протранспортовано природного газу 15,366 тис.метрів куб. на загальну суму 40 971 грн. 13 коп. Таким чином, загальна сума поставленого та протранспортованого природного газу складає 40 971 грн. 13 коп.

Разом з тим прокурор зазначив, що за вищевказаний період від відповідача надійшло коштів на загальну суму 19 452 грн. 21 коп. Тобто, станом на 20.07.2009 року заборгованість ПП «ВФ «Будпродукт» за постачання природного газу складає 21 518 грн. 92 коп.

Факт отримання послуг та наявності вказаної заборгованості у відповідача підтверджується актом прийому-передачі об‘ємів природного газу від 30.06.2009 року, який підписаний повноважними представниками сторін та копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.9).

Відповідно до п. 4.3 зазначеного договору на постачання природного газу оплата за природний газ, який постачається, здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Газозбутової організації в розмірі: 50% від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, 50% - не пізніше 1 числа місяця поставки газу.

Відповідно до п. 5.1, 5.4 договору на надання послуг з транспортування природного газу визначено, що оплата послуг за транспортування газу, який постачається, здійснюється покупцем щодекадно шляхом перерахування на розрахунковий рахунок газозбутовій організації в розмірі 70% від обсягів заявленого місячного споживання газу, не пізніше 10, 20 числа звітного місяця, п. 5.4 договору – остаточний розрахунок проводиться до 5 числа наступного за звітним місяцем.

Оскільки відповідач станом на 20.07.2009 р. за отримані послуги з позивачем не розрахувався, прокурор був вимушений звернутися до суду із позовною заявою про стягнення боргу.

Таким чином, на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу по вищевказаним договорам складає 21 518 грн. 92 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 21 518 грн. 92 коп. боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно зі ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Також за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору про надання послуг з транспортування природного газу № 21/137/Т від 01.06.2009 р. прокурор просить стягнути з відповідача згідно п. 4.3, 5.1, 5.4, ч. 4 п. 6.1 договору та п. 5.3 договору на постачання природного газу 26 грн. 50 коп. – 3% річних за період з 05.07.2009 р. по 20.07.2009 р. та 107 грн. 60 коп. – інфляційних збитків за червень 2009 р.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 107 грн. 60 коп. інфляційних збитків та 26 грн. 50 коп. – 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також прокурором заявлені вимоги по стягненню пені відповідно до п. 5.3 вказаного договору в розмірі 213 грн. 04 коп. за період з 05.07.2009 р. по 20.07.2009 р.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в загальній сумі 213 грн. 04 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині, також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Вироробнича фірма «Будпродукт» (42001, Сумська область, м. Ромни, вул. Горького, б. 152А, 8, код 32191436) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (40030, м. Суми, вул. Огарьова, 21, код 03352432) 21 518 грн. 92 коп. боргу, 213 грн. 04 коп. пені, 107 грн. 60 коп. інфляційних збитків, 26 грн. 50 коп. 3% річних.

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Вироробнича фірма «Будпродукт» (42001, Сумська область, м. Ромни, вул. Горького, б. 152А, 8, код 32191436) в доход державного бюджету м. Суми (№ р/р 31115095600002 одержувач - Держбюджет м. Суми код ЕДРПОУ - 23636315 банк одержувача - ГУДКУ у Сумській області МФО 837013) 218 грн. 66 коп. витрат по держмиту.

4.          Стягнути з Приватного підприємства «Вироробнича фірма «Будпродукт» (42001, Сумська область, м. Ромни, вул. Горького, б. 152А, 8, код 32191436) в доход держбюджету м. Суми (№ р/р 31215259700002 одержувач - Держбюджет м. Суми код ЕДРПОУ - 23636315 банк одержувача - ГУДКУ у Сумській області МФО 837013) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                 Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписаний 22.10.2009 р.