Рішення № 6521179, 26.10.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2009 р. справа № 5020-7/143-6/034-5/708 За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю „Ілуліссат”           (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 26)

до відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю

          „Дистриб’юторська компанія Еллада”

          (99011, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15)

третя особа,          Товариство з обмеженою відповідальністю „Джоанна-Україна”

яка не заявляє          (м. Київ, вул. Артема, 37, офіс № 41)

самостійних вимог

на предмет спору,

на стороні позивача:

третя особа,          Товариство з обмеженою відповідальністю

яка не заявляє          „Акваріус Сістем Менеджмент”

самостійних вимог          (м. Київ, вул. Молодогвардейська, 11)

на предмет спору,

на стороні відповідача:

про          стягнення заборгованості в сумі 1088205,48 грн., з яких: 1000000,00 грн. –основний борг, 88205,48 грн. – штрафні санкції, -

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

                                        „Дистриб’юторська компанія Еллада”

                              (99011, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15)

до                               Товариства з обмеженою відповідальністю „Ілуліссат”

                              (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 26),

                              Товариства з обмеженою відповідальністю „Джоанна-Україна”

                              (04053 м. Київ, вул. Артема, 37, офіс № 41)

про визнання правочину недійсним

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач за первісним позовом: (ТОВ "Ілуліссат") - Попович Ігор Ярославович - представник, довіреність № б/н від 20.09.2009;

Відповідач за первісним позовом: (ТОВ "ДК "Еллада") - Назіна Вікторія Олександрівна - юрисконсульт, довіреність № 5 від 05.01.2009;

Відповідач за зустрічним позовом: (ТОВ „Джоанна-Україна”) –не з’явився;

Третя особа: (ТОВ "Акваріус Сістем Менеджмент") - не з’явився.

Суть спору:

08.04.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю „Ілуліссат” (далі –позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дистриб’юторська компанія Еллада” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1088205,48 грн., з яких: 1000000,00 грн. –основний борг, 88205,48 грн. –штрафні санкції.

Ухвалою суду від 10.04.2008 порушено провадження по справі, в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Джоанна-Україна”.

Ухвалою суду від 22.04.2008 в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Акваріус Сістем Менеджмент” та відкладено розгляд справи на 12.05.2008.

02.06.2008 розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 51 у зв’язку з переводом судді Ілюхіної Г.П. до Севастопольського апеляційного адміністративного суду справу № 5020-7/143 передано до провадження судді Лазарева С.Г.

Ухвалою суду від 05.06.2008 справу прийнято до провадження суддею С.Г. Лазаревим.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01.08.2008 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2008 року12.09.2008 рішення господарського суду міста Севастополя від 01.08.2008 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2008 рішення господарського суду м. Севастополя від 01.08.2008 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.09.2008 скасовані, справа направлена на новий судовий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою суду від 27.12.2008 справа прийнята до провадження суддею І.В. Євдокімовим.

У процесі розгляду справи № 5020-7/143-6/034-5/708, позивач - ТОВ „Дистриб’юторська компанія Еллада”, звернувся із зустрічним позовом до відповідачів - ТОВ „Ілуліссат”, ТОВ „Джоанна-Україна” про визнання договору відступлення права вимоги № 14/02/08/1 від 14.12.2008 укладеного між ТОВ „Ілуліссат”, ТОВ „Джоанна-Україна” недійсним, якому був наданий № 5020-5/082.

Представник відповідача - ТОВ „Ілуіссат” у судовому засіданні надав відзив на зустрічний позов.

У судовому засіданні, що відбулося 03.04.2009, представник ТОВ „Дистриб’юторська компанія Еллада” звернувся до суду з клопотанням про об’єднання зустрічного позову ТОВ „Дистриб’юторська компанія Еллада” у одне провадження з первісним, з тих підстав, що позовна заява ТОВ „Дистриб’юторська компанія Еллада” по справі № 5020-5/082, була подана саме як зустрічна.

Ухвалою суду від 03.04.2009 суд об’єднав справу № 5020-7/143-6/034-5/708 за позовом ТОВ „Ілуліссат” до ТОВ „Дистриб’юторська компанія Еллада” про стягнення заборгованості в сумі 1088205,48 грн. та справу № 5020-5/082 за зустрічним позовом ТОВ „Дистриб’юторська компанія Еллада” до ТОВ „Ілуліссат”, ТОВ „Джоанна-Україна” про визнання правочину недійсним, в одну справу, та надав їй № 5020-7/143-6/034-5/708.

Представники відповідача за зустрічним позовом - ТОВ „Джоанна-Україна” та третьої особи в судове засідання 14.05.2009 не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.

У зв’язку з необхідністю вивчення наданих представниками сторін документів, суд визнав необхідним відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 14.05.2009 розгляд справи був відкладений на 27.05.2009.

Не погодившись із вказаною ухвалою ТОВ „Дистриб’юторська компанія Еллада” оскаржило її у Севастопольський апеляційний господарський суд.

Ухвалою суду від 22.05.2009 провадження по справі зупинено до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ „Дистриб’юторська компанія Еллада” на ухвалу суду від 14.05.2009 по вказаній справі і повернення матеріалів справи до господарського суду м. Севастополя.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.06.2009 апеляційне провадження з перегляду ухвали господарського суду м. Севастополя від 14.05.2009 припинено.

Ухвалою Вищого господарського суду Україні від 30.07.2009 у прийнятті касаційної скарги ТОВ „Дистриб’юторська компанія Еллада” на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.06.2009 відмовлено.

          Ухвалою суду від 02.10.2009 провадження по справі поновлено, розгляд призначений на 26.10.2009.

У процесі розгляду справи ТОВ „Ілуіссат” уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 12837778,55 грн., з яких: 1000000,00 грн. –основна заборгованість, 248683,00 грн. –збитки від інфляції, 35095,55 грн. –3% річних, а також просить визнати недійсним договір уступки права вимоги від 03.12.2007 укладений між ТОВ „Джоанна-Україна” та ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” (за договором від 15.11.2007 № 15/11/07/1 про надання фінансової допомоги, укладеним між ТОВ „Джоанна-Україна” та ТОВ „Дистриб’юторська компанія Еллада”).

Представники відповідача - ТОВ „Джоанна-Україна” та третьої особи в судове засідання не звились, про причини неявки суд не повідомили.

          Представникам сторін у судовому засіданні були роз'яснені їхні процесуальні права й обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

          Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд -

в с т а н о в и в:

15.11.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Дистриб’юторська компанія Еллада” (далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Джоанна-Україна” укладено договір № 15/11/07/1 про безвідсоткову зворотну фінансову допомогу (т.1, арк.с. 10).

Відповідно до пункту 1 вказаного договору, ТОВ „Джоанна-Україна” передало у власність відповідача грошові кошти на безвідсотковій основі (надалі іменується „фінансова допомога”), а відповідач зобов’язався повернути фінансову допомогу.

Згідно з пунктом 2 договору № 15/11/07/1 від 15.11.2007, розмір фінансової допомоги склав 1000000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 договору № 15/11/07/1 від 15.11.2007 фінансова допомога надається шляхом переведення безготівкових коштів відповідачеві протягом п’яти робочих днів.

Строк повернення фінансової допомоги визначено не пізніше 20 календарних днів з моменту підписання договору (пункт 5 договору №15/1107/1 від 15.11.2007).

Пунктами 7-10 договору № 15/11/07/1 від 15.11.2007 передбачено відповідальність за порушення умов договору.

Пунктом 13 договору № 15/11/07/1 від 15.11.2007 встановлено, що договір набирає чинності з моменту передання фінансової допомоги ТОВ „Джоанна-Україна” відповідачеві.

Факт отримання відповідачем фінансової допомоги у розмірі 1000000,00 грн. підтверджується випискою по рахунку 2600931539301 від 15.11.2007 (т.1, арк. с. 11).

Відповідно до умов договору № 15/11/07/1 від 15.11.2007 строком повернення фінансової допомоги є 05.12.2007.

20.12.2007 ТОВ „Джоанна-Україна” звернулось до відповідача з претензією про виконання умов договору №15/11/07/1 від 15.11.2007 (т.1, арк.с. 12-13).

14.02.2008 між ТОВ „Джоанна-Україна” та позивачем укладено договір №14/02/08/1 про уступку вимоги відповідно до договору №15/11/071 від 15.11.2007 (т. 1, арк.с. 14).

Відповідно до пункту 1.1. договору №14/02/08/1 від 14.02.2008 ТОВ „Джоанна-Україна” передає, а позивач приймає право вимоги.

03.03.2008 позивач звернувся до відповідача з претензією виконати умови договору №14/02/08/1 від 14.02.2008 до 11.03.2008 (т.1, а.с.17-18).

Позивач вважає, що відповідач порушив свої зобов’язання, просить суд позов задовольнити, стягнути з відповідача 1000000,00 грн. основного боргу, та посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в розмірі 248683,00 грн. та 3% річних в розмірі 35095,55 грн., також позивач просить суд визнати недійсним договір уступки права вимоги від 03.12.2007 укладений між ТОВ „Джоанна-Україна” та ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” (за договором від 15.11.2007 № 15/11/07/1 про надання фінансової допомоги, укладеним між ТОВ „Джоанна-Україна” та ТОВ „Дистриб’юторська компанія Еллада”) (т. 4 , а.с. 1 –заява про уточнення позовних вимог).

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає первісний позов таким, що не підлягає задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів, ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Як встановлено судом, 15.11.2007 між ТОВ Джоана-Україна та відповідачем укладено договір №15/1107/1 про безвідсоткову зворотну фінансову допомогу (т.1, арк.с. 10).

Вимогу суду надати оригінал договору № 15/1107/1 від 15.11.2007 про безвідсоткову зворотну фінансову допомогу сторони не виконали, оригінали договору суду не надали.

Як вбачається з пояснень представників відповідача та ТОВ „Джоанна-Україна”, факт укладення договору № 15/1107/1 від 15.11.2007 мав місце, оскільки зазначений договір укладено за допомогою засобів факсимільного зв’язку, що відповідає статті 181 Господарського кодексу України, статтям 207, 208 Цивільного кодексу України (т.1, арк.с. 42, 143-145, т.2 арк.с. 46).

На виконання договору № 15/1107/1 від 15.11.2007 ТОВ „Джоанна-Україна” перерахувало на рахунок відповідача безвідсоткову зворотну фінансову допомогу у розмірі 1000000,00 грн. про що свідчить виписка філії АКБ „Південний” від 15.11.2007 (т.1, арк. с. 11).

Відповідно до умов договору № 15/11/07/1 від 15.11.2007 строком повернення безвідсоткової зворотної фінансової допомоги є 05.12.2007 (пункт 5 договору №15/11/07/1 від 15.11.2007).

У судових засіданнях представник ТОВ „Дистриб’юторська компанія Еллада” пояснив, що підприємство отримало лист ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” стосовно того, що між ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” та ТОВ „Джоанна-Україна” 03.12.2007 укладено договір уступки права вимоги на суму 1000000,00 грн., яку необхідно перерахувати у строк до 31.12.2007 грн. на зазначений у листі рахунок (т.1, арк.с. 46).

24.12.2007 факсом, а 25.12.2007 поштою він отримав від ТОВ „Джоанна-Україна” договір від 03.12.2007 про відступлення вимоги укладений між ТОВ „Джоанна-Україна” та ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент”.

Відповідач спростовує твердження позивача про те, що 22.12.2007 ТОВ „Джоанна-Україна” звернулось до нього з претензією виконати умови договору №15/11/07/1 від 15.11.2007. Копія фіскального чеку від 22.12.2007 та поштове повідомлення від 25.12.2007 свідчить про те, що ТОВ „Джоанна-Україна” на адресу відповідача надіслано копію договору від 03.12.2007 про уступку права вимоги укладеного між ТОВ „Джоанна-Україна” та ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” (т.1, арк.с. 12, 13, 42, т.2, арк.с. 81).

Суд погоджується із запереченням відповідача, так як ні представник позивача, ні представники ТОВ „Джоанна-Україна” не надали суду опису вкладення у поштове відправлення від 22.12.2007.

Відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На виконання умов договору від 03.12.2007 відповідач відповідно до виписки по рахунку №26005021326 від 26.12.2007 та виписки по особовому рахунку № 26009945036032 від 25.12.2007 перерахував ТОВ„Акваріус Сістем Менеджмент” у повному суму боргу у розмірі 1000 000,00 грн. (т.1, арк.с. 47-48).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Директор ТОВ „Джоанна-Україна” Єрмак В.К. (т.1, арк.с. 81) та представник ТОВ „Джоанна-Україна” (т.1, арк.с. 143-146) стверджують, що договір від 03.12.2007 про відступлення вимоги укладений між ТОВ „Джоанна-Україна” та ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” ніколи не підписувався і його не існує.

Директор ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” Білий В.П. пояснив, що до нього звернувся з проханням директор ТОВ „Джоанна-Україна” Єрмак В.К заключити договір про відступлення права вимоги боргу 1000000,00 грн у відповідача. На той та на теперішній час між ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” та ТОВ „Джоанна-Україна” існували та існують комерційні відносини, про що свідчить акт взаєморозрахунків (т.2, арк.с. 126).

03.12.2007 на адресу ТОВ „Джоанна-Україна” була надіслана факсова копія договору уступки вимоги з підписом та печаткою ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент”. Того ж дня ТОВ „Джоанна-Україна” направила ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” факсову копію даного договору підписану та з печаткою від імені ТОВ „Джоанна-Україна”.

06.12.2007 ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” два примірники договору про уступку вимоги були підписані, завірені печаткою товариства та направлені на адресу: м. Київ, вул. Артема, 37, офіс № 41 ТОВ „Джоанна-Україна” кур’єрською службою ТОВ „Скайнет Ворлдвайт Експрес”, що підтверджується накладною (т.1, арк.с. 92).

Однак, ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” підписаний ТОВ „Джоанна-Україна” примірник направленого договору не отримало.

На виконання вимоги суду щодо надання оригіналу договору від 03.12.2007 про уступки вимоги ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” звернулась із запитом до кур’єрської служби ТОВ „Скайнет Ворлдвайт Експрес” щодо доставки вищезазначених примірників договору, на що отримала відповідь, що документи у процесі доставки втрачено (арк.с. 91).

Крім того, директор ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” Білий В.П. пояснив, що по теперішній час директор ТОВ „Джоанна-Україна” Єрмак В.К. до нього про повернення отриманої суми в розмірі 1000000,00 грн. не звертався та те, що ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” готове повернути зазначену суму ТОВ „Джоанна-Україна”.

Кошти, які отримані ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” від відповідача знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку підприємства.

До пояснень головного бухгалтера ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” Корчагіної І.Ю. (т.1. арк.с. 147), а також інших документів, які підписані нею та надані суду представником позивача та представником ТОВ „Джоанна-Україна” (т.1, арк.с. 148-151) директор ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” Білий В.П. поставився критично та пояснив, що Корчагіна І.Ю. на підприємстві не працює з 07.03.2008 та право підписувати акти звірки взаєморозрахунків має тільки він (т.2, арк.с. 30-34).

Стосовно пояснень директора ТОВ „Джоанна-Україна” Єрмака В.К. (т.1, арк.с. 81) та представника ТОВ „Джоана-Україна” (т.1, арк.с. 143-146) щодо укладення договору про відступлення права вимоги від 03.12.2007 директор ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” Білий В.П. пояснив, що вони не відповідають дійсності.

Таким чином, з наведених вище доказів у суду є підстави вважати, що відповідно до статті 181 Господарського кодексу України, статтей 207, 208 Цивільного кодексу України 03.12.2007 ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” шляхом факсимільного зв’язку уклав договір з ТОВ "Джоанна-Україна" про уступки вимоги, відповідно до якого ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” має право вимоги з відповідача суми фінансової допомоги у розмірі 1000000,00 грн.

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Оскільки новий кредитор несе ризик негативних наслідків у вигляді припинення зобов’язання у зв’язку з наданням боржником виконання первісному кредиторові обов’язок повідомлення боржника про здійснення заміни кредитора покладається на нового кредитора.

Суд вважає, що ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” листом від 03.12.2007 №03/12/07-3 обов’язок повідомлення боржника про заміну нового кредитора виконано.

Відповідно частини першої статті 517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Із пояснень директора ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” Білого В.П. слідує, що право вимоги обумовлене проханням директора ТОВ „Джоанна-Україна” Єрмака В.К., тому, крім договору від 03.12.2007 більше ніяких документів немає.

Докази переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні, відповідно до частини другої статті 517 Цивільного кодексу України, відповідач отримав від ТОВ „Джоанна-Україна” у вигляді копії договору від 03.12.2007 про що свідчить копія фіскального чеку від 22.12.2007 та поштове повідомлення від 25.12.2007.

Згідно до статті 519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

14.02.2008 між ТОВ „Джоанна-Україна” та позивачем укладено договір №14/02/08/1 про відступлення права вимоги відповідно до договору №15/11/071 від 15.11.2007.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент укладення вищезазначеного договору відповідач зобов’язання за договором № 15/11/071 від 15.11.2007 та за договором від 03.12.2007 виконав (т. 1, а.с. 47-48 витяги про здіснення платежів).

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, нести відповідальність перед позивачем має ТОВ „Джоанна-Україна”.

В ході судового розгляду судом, також, встановлено, що позивач відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №169028 зареєстрований 04.02.2008.

На запит суду ТОВ „Джоанна-Україна” та позивач надали декларації з податку на прибуток, баланс та декларацію з податку на додану вартість (т.2, арк.с. 82-89, 101-127).

В декларації з податку на прибуток позивача за перший квартал 2008 року, яка надана Державною податковою інспекцією у Печерському району м. Києва вх.№102922 від 18.04.2008 наявність заборгованості ТОВ „Джоанна-Україна” перед позивачем як підстави про уступку права вимоги, не відображено.

Декларація з податку на прибуток позивача за перше півріччя 2008 року (т.2, арк.с. 82) судом до уваги не приймається, оскільки відсутня належна відмітка отримання декларації Державною податковою інспекцією. Баланс позивача за перший квартал та перше півріччя 2008 року, також, цих відомостей не відображає.

Відповідно до пояснення директора ТОВ „Джоанна-Україна” (т.2, арк.с. 100) підприємство за період з лютого 2008 року по червень 2008 року ніяких звітів до контролюючих органів не надавало.

Таким чином, вищеперелічені факти свідчать про відсутність будь-яких зобов’язань ТОВ „Джоанна-Україна” та позивача, які являлись підставою про уступку права вимоги.

Вимогу позивача про визнання недійсним договору уступки права вимоги від 03.12.2007 укладений між ТОВ „Джоанна-Україна” та ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” (за договором від 15.11.2007 № 15/11/07/1 про надання фінансової допомоги, укладеним між ТОВ „Джоанна-Україна” та ТОВ „Дистриб’юторська компанія Еллада”), суд вважає такою, що також не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2009 по справі № 44/269 за позовом ТОВ „Ілуліссат” до ТОВ „Джоанна-Україна” та ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” про визнання недійсним договору уступки права вимоги від 03.12.2007 укладений між ТОВ „Джоанна-Україна” та ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент” (за договором від 15.11.2007 № 15/11/07/1 про надання фінансової допомоги, укладеним між ТОВ „Джоанна-Україна” та ТОВ „Дистриб’юторська компанія Еллада”, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2009, рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2009 по справі № 44/269 залишено без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позову і у цієї частині.

Позовні вимоги за зустрічним позовом суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст угоди не може суперечити актам цивільного законодавства, угода повинна бути спрямована на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного Суду України № 02-5/111, 12.03.1999 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинний установити наявність тих обставин, з якими закон зв'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; дотримання установленої форми угоди; правоздатність сторін по угодах; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони й інших обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ „Ілуліссат” та ТОВ „Джоанна-Україна” був укладений Договори уступки права вимоги № 14/02/08/1 від 14.02.2008 на суму 1 000 000,00 грн.

Дана операція була першою і єдиною операцією здійсненої ТОВ „Ілуліссат” з моменту реєстрації підприємства, яке мало місце 04.02.2008, згідно довідки Єдиного державного реєстру підприємств і організацій АБ №169028 і балансу підприємства.

Крім цього, основним предметом даної операції була передача права вимоги за Договором №15/11/07/1 від 15.11.2007, укладеного між ТОВ „Джоанна-Україна” і ТОВ «ДК «Еллада», проте на даний період, не дивлячись на неодноразові вимоги суду, даний договір для огляду так і не був наданий.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності угоди є недотримання в момент здійснення угоди стороною вимог, установлених частинами 1-3,5 і 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Проте, у спірному договорі відсутня головна ознака правочину, а саме: дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.п. 11.3.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

У разі передачі документів, які підтверджують право вимоги боргу первинним кредитором (продавцем) третій особі (в даному випадку мав місце Акт прийому-передачі оригіналів документів від 16.02.2008), така операція для продавця (первинного кредитора) розглядається як заключна операція (друга подія) згідно пп. 11.3.1 ст. 11 Закону. Тобто прирівнюється до операції зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 1.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, матеріальний актив - основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів, а оскільки відповідно до п. 1.6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, будь-який матеріальний актив може бути товаром, кредитор (ТОВ «Джоанна - Україна»), поступаючись правом вимоги боргу і одержуючи компенсацію, здійснює продаж активу (своєї дебіторської заборгованості). З урахуванням вимог п. 1.31 Закону про оподаткування прибутку уступка права вимоги з подальшою компенсацією її вартості вважається операцією з продажу товару.

Таким чином, у ТОВ «Джоанна - Україна»повинен бути включений до складу валових доходів дохід, отриманий за договором уступки права вимоги у розмірі 1000000,00 грн. і повинен бути сплачений податок у розмірі 25% в дохід держави, а саме 250 000,00грн.

Проте згідно листа вих. б/н від 28.07.2008 ТОВ «Джоанна - Україна»ні податкова звітність, ні оплата самих податків підприємством не здійснювалася. Твердження директора підприємства ТОВ «Джоанна - Україна»про те, що їм було прийнято рішення не подавати податкову звітність - грубо порушує податкове законодавство і підтверджує те, що дана операція не була направлена на реальне настання наслідків, обумовлених нею.

          Що стосується відображення у бухгалтерському звіті ТОВ „Ілуліссат”, то відповідно до п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, безповоротна фінансова допомога - це: сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Суми умовно нарахованих відсотків включаються у валовий дохід платника податку на підставі п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Нараховуються ці відсотки таким чином - «суму неповерненої на кінець звітного періоду поворотної фінансової допомоги помножити на кількість днів користування і на облікову ставку Нацбанку України і розділити на 365 днів». Нараховані суми відсотків відображаються в рядку 01.6 декларації з податку на прибуток підприємства.

Таким чином, у ТОВ «Іллулісат»повинна бути нарахований сума відсотків, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги яку вони придбали у ТОВ «Джоанна - Україна», а саме - в декларації на прибуток за 1 квартал 2008 року - 1 000 000,00*(13 днів лютого (оскільки Акт 16.02.) + 31 день березня)* 10%:365 днів = 12 054,79 грн. і повинен бути сплачений податок у розмірі 25% в дохід держави, а саме 3 013,69 грн. В декларації на прибуток за 2 квартал 2008 р. - 1 000 000,00*(30 днів квітня + 31 день травня + 30 днів червня)*10%:365 днів = 24 931,50 грн. і повинен бути сплачений податок у розмірі 25% в дохід держави, а саме 6 232,87 грн.

Проте дані суми в деклараціях ТОВ «Іллулісат»не проходять, що також підтверджує, що дана операція не була направлена на реальне настання наслідків, обумовлених нею.

Крім того, у зв'язку із заявою ТОВ «Іллулісат»про те, що уступка вимоги між ТОВ «Джоанна - Україна»і ТОВ «Іллулісат»була окремою операцією і не була направлена на погашення будь-якої дебіторської заборгованості, тобто фактично мала місце операція по продажу боргу, то, такий договір є не звичайною заміною сторони у зобов'язанні, регульовану розділом 47 Цивільного кодексу України, а факторинг, правила здійснення якого висловлені на чолі 73 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з п. 1.10 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” факторинг - операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.

Вказане також міститься у статті 1079 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Таким чином, новий кредитор повинен мати статус фінансової установи, що повинне підтверджуватися відповідною ліцензією.

Оскільки ліцензії відповідачі не мають, то згідно ч. 1 ст. 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

          Таким чином, зустрічні позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2.          Зустрічний позов задовольнити повністю.

3.          Визнати недійсним договір відступлення права вимоги № 14/02/08/1 від 14.12.2008 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ілуліссат”(01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 26, код ЄДРПОУ 35692185) та , Товариством з обмеженою відповідальністю „Джоанна-Україна” (04053 м. Київ, вул. Артема, 37, офіс № 41, код ЄДРПОУ 35031294).

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ілуліссат”(01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 26, код ЄДРПОУ 35692185) на користь суб’єктом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дистриб’юторська компанія Еллада” (99011, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15, код ЄДРПОУ 25131016) витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Джоанна-Україна” (04053 м. Київ, вул. Артема, 37, офіс № 41, код ЄДРПОУ 35031294) на користь суб’єктом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дистриб’юторська компанія Еллада” (99011, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15, код ЄДРПОУ 25131016) витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

30.10.2009

Розсилка:

1.          ТОВ „Ілуліссат”(01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 26)

2.          ТОВ „Дистриб’юторська компанія Еллада”          (99011, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15)

3.          ТОВ „Джоанна-Україна”(м. Київ, вул. Артема, 37, офіс № 41)

4.          ТОВ „Акваріус Сістем Менеджмент”           (м. Київ, вул. Молодогвардейська, 11)

5.          Справа