Рішення № 6521087, 20.10.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2009 р. Справа № 18/173

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче торгівельне підприємство "НЕП"

До відповідача ФОП ОСОБА_1

про стягнення в сумі 60 436 грн. 86 коп.

Суддя Гудак А.В.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

В засіданні були присутні:

Від позивача : Соколов В.С. дов. б/н від. 05.10.09р.

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ТзОВ Виробниче торгівельне підприємство «НЕП» звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 60436 грн. 86 коп.

В судовому засіданні 20.10.09р. позовні вимоги підтвердив зі стягненням судових витрат: державне мито 604,36 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Представник відповідача в судове засідання 20.10.09р. не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 5159166 від 02.10.09р. ( а.с. 28 ) відповідачу 06.10.09р., про причини неявки суд не повідомлено.

Крім того, відповідач не подав суду документи: свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця; відзив з документальним обґрунтуванням, витребувані ухвалою суду від 02.10.09р.

Враховуючи те, що відповідачу надавалося достатньо часу для подачі своїх заперечень на позов і відповідач наданим йому правом не скористався, господарський суд вважає можливим розгляд справи № 18/173 без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем - ТзОВ Виробниче торгівельне підприємство “НЕП” (Постачальник ) та відповідачем Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 ( Покупець ) укладено Договір поставки № 149 від 27.07.09 р. ( а.с. 8-12 ).

Згідно п.1.1 Договору поставки постачальник зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних ( товарно-транспортних або товарних ), що виписуються на кожну партію товару.

Як свідчать матеріали справи, в період з 30.07.09р. по 11.08.09р. позивач поставив відповідачу товар - на суму 142057,47 грн., а відповідач отримав поставлений товар, що підтверджено накладними: № РНР-001606 від 30.07.09р. на суму 15161,11 грн. (а.с.13), № Р-001628 від 01.08.09р. на суму 15355,96 грн. (а.с.14), № РНР-001649 від 03.08.09р. на суму 15005,69 грн. (а.с.15), № РНР-001725 від 11.08.09р. на суму 30459,36 грн. (а.с.16), № РНР-001688 від 07.08.09р. на суму 13257,64 грн. (а.с.18), № РНР-001709 від 09.08.09р. на суму 29977,50 грн. (а.с.17), №РНР-001670 від 05.08.09р. на суму 22840,21 грн. (а.с.19).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково оплачено вартість товару сумі 81620,61 грн., залишок неоплаченого боргу становить 60436,86 грн., що підтверджено Актом звірки від 31.08.09р. (а.с.12), який підписаний обома сторонами і скріплений печатками.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача була направлена вимога № 164ід 09.09.09р. про стягнення заборгованості в сумі 60436,86 грн., яка залишена відповідачем без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав вимогу позивача 21.09.09р., що підтверджено копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.22).

Таким чином, відповідач повинен був виконати грошове зобовязання щодо оплати товару не пізніше 22.09.09р. ( з урахуванням перебігу пяти денного терміну поштового пробігу ). Докази оплати відповідачем заборгованості в сумі 60436,86 грн., в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Стягненню з відповідача підлягає заборгованість в сумі 60436,86 грн. , яка підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються відшкодування на користь позивача витрат по сплаті держмита за подання позовної заяви у сумі 604,36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь ТзОВ Виробниче торгівельне підприємство “НЕП” (вул. Л.Костенко,27, с. Лука, Житомирського р-ну, Житомирської обл., код ЄДРПОУ 33231411) борг в сумі 60436( шістдесят тисяч чотириста тридцять шість) грн. 86 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 604,36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Гудак А.В.