Рішення № 6521075, 04.08.2009, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

04.08.2009р.                                                                                          Справа №14/107

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», юридична адреса: вул. Ямська, 28-а, м. Київ, 03038; фактична адреса: вул. М. Стельмаха, 3, м. Київ, 03040

до Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Березоволуцьке», Гадяцького району, Полтавської області, село Березова Лука ,37342

про стягнення 52222,46 гривень

С у д д я Іваницький Олексій Тихонович

          Представники:

          від позивача: Мельниченко О.В. (див. протокол судового засідання)

          від відповідача: Савченко А.Г. дов. № 9 від 03.02.2009 р. (див. протокол судового засідання)

          Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 30.07.2009 р. до 04.08.2009 р. в порядку статті 77 ГПК України для надання можливості представникам сторін виконати вимоги попередніх ухвали суду та подати витребувані документі і матеріали необхідні для правильного вирішення господарського спору.

          Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення 52222,46 гривень, в т. ч. сума основного боргу за договором № 112-08-08П купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 20.08.2008 р., курсова різниця в сумі 14543,31 гривень, пеня в сумі 3592,63 гривень, 3 % річних в сумі 449,28 гривень, індекс інфляції в сумі 2719,24 гривень, штраф в сумі 3798,00 гривень та 1800,00 гривень витрат на послуги адвоката.

          30.07.2009р. ухвалою заступника голови господарського суду області С.М. Білоусова у справі в зв’язку з закінченням двохмісячного строку розгляду господарського спору відповідно до ч.1 ст. 69 ГПК України та необхідністю витребування та подання додаткових доказів і матеріалів строк вирішення спору відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України був продовжений у більш тривалий термін –на один місяць.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 04.08.2009 року було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Позивач та його представник у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримують і прохають суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні просить суд відмовити позивачу з мотивів і підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 29.07.2009 р. № 43/9/9 (вхід. № 09620 від 30.07.2009 р. канцелярії суду).

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін суд встановив, що 20 серпня 2008 року між ТОВ «Тридента Агро», м. Київ та СПОП «Березоволуцьке», с. Березова Лука був укладений договір № 112-08-08П купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу.

Відповідно до умов даного Договору сторони визначали умови купівлі-продажу засобів захисту рослин, асортимент Товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі Товару, ціну яка визначаються в додатках та/або накладних документах відпуску Товару, що є невід’ємною частиною Договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна /див. п. 2.1 Договору/.

Згідно з п. 2.2. даного Договору всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід’ємною частиною.

Пункт 3.1. Договору сторони узгодили, що Товар може передаватися ПОКУПЦЮ партіями.

Відповідно до Договору, та додатку № 1 до нього і видаткової накладної, виписаної в період дії даного договору, Відповідачу було поставлено Товар на загальну суму 25320 (двадцять п’ять тисяч триста двадцять) гривень 00 копійок, що підтверджується видатковою накладною № РН-ПО00506 від 20.08.2008 року та довіреності суворої форми звітності серії ЯПГ № 872205 від 20.08.2008 року.

Пунктом 5.1. даного Договору сторони узгодили, що ПОКУПЕЦЬ здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору.

          Оплата Товару проводиться відповідно до пункту 5.3 Договору наступним чином:

§          50% від вартості Товару оплачується ПОКУПЦЕМ протягом трьох робочих днів з моменту поставки товару;

§ 50% від вартості Товару оплачується ПОКУПЦЕМ в строк до 15 жовтня 2008 року.

Позивач виконав свої обов’язки за Договором у повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від Відповідача на адресу Позивача не надходило.

СПОП «БЕРЕЗОВОЛУЦЬКЕ» в порушення п. 6.1. Договору, взяті на себе зобов’язання перед ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» провести оплату за Товар в строк та на умовах, вказаних в ст. 5 цього Договору, не виконало. На день подання позову заборгованість СПОП «БЕРЕЗОВОЛУЦЬКЕ» перед ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» згідно Договору № 112-08-08П купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу від 20 серпня 2008 року становить 25320 (двадцять п’ять тисяч триста двадцять) гривень 00 копійок.

          12.06.2009р. відповідачем сплачено основну суми заборгованості у розмірі 25320,00 грн. Позивач в заяві № 500 від 04.08.2009 р. підтверджує факт перерахування відповідачем 12.06.2009 р. основної суми заборгованості у розмірі 25320,00 грн. і просить господарський суд припинити провадження у справі в цій частині сплаченої суми основної заборгованості. Суд заяву прийняв до розгляду і задовольнив її. Провадження у сумі 25320,00 грн. підлягає припиненню у відповідності до приписів статей 22, 78 ГПК України.

Згідно наданого позивачем тексту договору поставки № 21- П від 27 лютого 2007 року укладеного між постачальником ТОВ «Август-Україна»та покупцем ТОВ «Тридента Агро», предметом якого є продукція виробничо - технічного призначення, визначена в специфікації (додаток № 1), а ціна товару (ціна договору) вказана в додатку № 1 сторонами встановлена в гривнях. Сам додаток № 1 специфікація який є невід’ємною частиною договору (п.1.2) суду поданий не був; світлокопія рішення господарського суду м. Києва від 15.04.2009 р. у справі № 22/118 за позовом ТОВ «Август-Україна»до ТОВ «Тридента Агро»про стягнення заборгованості та штрафних санкцій 1029811,36 грн. за поставлений товар, 225583,60 грн. як 3% річних з простроченої суми, 1459544,79 грн. інфляційних збитків, 4219607, 93 грн. в якості компенсації знецінення грошової одиниці України по відношенню до долара США.

Факти, встановлені рішенням рішення господарського суду від 15.06.2009 р. у справі № 22/118 за позовом ТОВ «Август-Україна»до ТОВ «Тридента Агро», в якій брали інші сторони, ніж у справі № 14/99 за позовом ТОВ «Тридента Агро» до Сільськогосподарського приватно - орендного підприємства «Березоволуцьке», повинні бути доведені у відповідності до приписів статті 33 ГПК України знову оскільки приписи частини першої та другої статті 35 ГПК України визначають, що не потребують доказування, обставини визнанні господарським судом загальновідомими. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть ті самі сторони.

Згідно із ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.

Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності та в межах норм цивільного та господарського законодавства України, Відповідачу згідно із умовами Договору надавалася відстрочка щодо оплати вартості товару. Кінцевою датою проведення розрахунку за отриманий Товар є 15 жовтня 2008 року.

Проте, Відповідач на власний розсуд та ризик до настання вказаної дати, оплати товару в повному обсязі не здійснив.

У розумінні ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Графа 6 додатків до Договору вказує на наявність курсу долара США на день підписання даного Договору та Додатку № 1 до нього – 4,84 грн./дол. США

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як вказано в примітці до даних Додатків, в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу:

S = ( А1/ А2) * В,

де S- ціна на момент оплати;

В- ціна на момент підписання;

А2- курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору;

А1- курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.

За інформацією, що міститься на офіційному сайті НБУ та відповідно підтверджується довідкою банку, офіційний курс долара США до гривні на день звернення до суду, тобто станом на 18 травня 2009 року –на день коли зобов’язання щодо оплати вартості товару не виконане, становить 7,62 грн.

Звідси, 7,62 грн./дол.. / 4,84 грн./дол.. * 25 320,00 грн. (ціна, що непогашена на момент звернення до суду-18.05.2009р.) = 39 863,31 гривні.

Виходячи із вищенаведеного, розмір курсової різниці становить 14 543 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сорок три) гривні 31 копійка ( 39 863,31 –25 320,00 = 14 543,31 гривні).

          Згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ч.4 статті 231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 8.3. Договору встановлює, що Сторони, відповідно до статті 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним Договором.

Відповідно до ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

На день подання позовної заяви законом не встановлено іншого строку нарахування штрафних санкцій, тому виходячи із норм ч.6 статті 232 ГК України строк нарахування штрафних санкцій може бути продовжено у письмовому договорі між сторонами.

          У підпункті 2 п.8.3. Договору зазначено “крім цього, сторони, відповідно до п. 6

статті 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку”.

Згідно п. 8.2. Договору, за прострочення виконання зобов’язання ПОКУПЕЦЬ зобов’язаний сплатити на користь ПРОДАВЦЯ пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

          Сума нарахованих пені згідно з розрахунком (додаток №1 до позовної заяви) становить 3 592 (три тисячі п’ятсот дев’яносто дві) гривні 63 копійки.

          Відповідно до п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Сума нарахованих 3% річних (додаток №2 до позовної заяви) становить 449 (чотириста сорок дев'ять) гривень 28 копійок.

Відповідно до листа ВСУ від 03.04.1997 року нарахування індексу інфляції здійснюється із листопада 2008 року по квітень 2009 року, а отже її розмір (додаток №3 до позовної заяви) складає 2 719 (дві тисячі сімсот дев’ятнадцять) гривень 24 копійки.

Відповідно до п. 9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 №02-5/293„Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань ” , відсотки за користування чужими коштами є платою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання.

          Стягнення вищенаведенихвідсотків передбачено, зокрема, п. 67 Положення про поставки продукції та п. 57 Положення про поставки товарів.

Відповідно до п. 8.4. Договору за несплату або несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує штраф у розмірі 15% від вартості неоплаченого Товару.

Позивач при нарахуванні суми штрафу 3798 (три тисячі сімсот дев’яносто вісім) гривень 00 копійок, виходить із наступних розрахунків (загальна вартість неоплаченого Товару 25 320,00 грн. Х 15% = 3798,00 грн.).

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

В даному випадку позивач вважає, що враховуючи те, що відповідно до договору №96/04/09 від 23 квітня 2009 року про надання юридичних послуг та виконання юридичних, працівник ТОВ «Незалежна юридична компанія»- Бонтлаб Василь Васильович здійснював підготовку по написанню та поданні позовної заяви про стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов’язань та відшкодування адвокатських витрат, та в майбутньому безпосередню буде брати участь в судових засіданнях, надавати заяви, клопотання, пояснення, тобто здійснювати необхідний комплекс юридичних дій пов’язаних зі стягненням з СПОП «Березоволуцьке»боргу та нарахованих пені, 3% річних, індексу інфляції, штрафу за Договором №112-08-08П купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 20 серпня 2008 року.

          Бонтлаб Василь Васильович є адвокатом, про що свідчать свідоцтво та посвідчення адвоката, а основним видом діяльності ТОВ «Незалежна юридична компанія»є адвокатська діяльність про що свідчить КВЕД 74.11.1., зазначений в довідці ЄДРПОУ товариства.

Таким чином, витрати, які поніс Позивач сплативши за юридичні послуги в розмірі 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень 00 копійок, згідно договору №96/04/09 від 23 квітня 2008 року ТОВ «Незалежна юридична компанія »є адвокатськими витратами відповідно до ст. 44 ГПК України, а згідно ст. 49 ГПК –стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони адвокатські витрати.

Сплата даних адвокатських витрат підтверджується платіжним дорученням, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Таке твердження позивача і його представника в судовому засіданні є хибним, оскільки з тексту договору №96/04/09 про надання правової допомоги від 23 квітня 2008 року ( в розділі 7 «юридичні адреси та платіжні реквізити сторін»вбачається, що від замовника ТОВ «Тридента Агро»підписав генеральний директор А.В. Цимбал, а від виконавця генеральний директор О.М. Гри-щенко і цей договір скріплено печатками цих товариств.

Згідно наказу № 5 ( по особовому складу ) від 08.01.2008 р. генерального директора ТОВ «Незалежна юридична компанія»вбачається, що Бонтлаб Василь Васильович прийнятий на посаду заступника генерального директора –директора департаменту корпоративного права за сумісництвом з посадовим окладом згідно штатного розкладу з 08.01.2008р. згідно заяви В.В. Бонтлаб від 08.01.23008р. Крім світлокопії наказу позивачем не подано в якості доказу жодного доказу який би підтверджував, що В.В. Бонтлаб дійсно працює за сумісництвом.

          Позивачем також не подано доказів які б підтверджували, що В.В. Бонтлаб, як адвокат, відповідно до умов пунктів 1.1-1.4 договору №№96/04/09 від 23 квітня 2008 року надавав юридичні послуги за цим договором, і саме він виконував юридичні роботи вказані в акті прийому-передачі документів ( матеріалів) від 23 квітня 2009р. за підписом генерального директора А.В. Цимбал, а від виконавця генеральним директор О.М. Грищенко і цей договір скріплено печатками цих товариств .Акт здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг за договором № 96/04/09 про надання правової допомоги від 23 квітня 2008 року взагалі не подано суду.

          Не подано позивачем також для огляду в судовому процесі складом суду трудової книжки В.В. Бонтлаб, як адвокат та належним чином засвідченої її світлокопії для матеріалів справи, докази нарахування та оплати його праці в цьому товаристві, інші докази у відповідності до приписів статей 32-34,36,38 ГПК України.

В тексті світлокопії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3280 від 24 квітня 2008 року та посвідчені адвоката / без реєстраційного номеру та дати / Бонтлаб Василя Васильовича вбачається, що він має право займатися адвокатською діяльністю № 3280 від 24 квітня 2008 року на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24 квітня 2008р. № 19-4-19.

В платіжному доручені № 1875 від 29 квітня 2009 року вказано, що платник ТОВ «Тридента Агро», код 25591321 через банк платника ВАТ «Укрексімбанк»у м. Києві код банку 0003222313 дебет рахунок 26004010042965 сплатив одержувачу ТОВ «Незалежна юридична компанія»код 35571320 через банк одержувача АБ «ІНГ банк Україна»у м. Києві код банку 000300539 16300 грн. на кредит рахунок 26006003112000 призначення платежу: оплата за надання юридичних послуг згідно договора № 96/04/09 від 23.04.09р. у т.ч. ПДВ 300,00 грн. (Світлокопія п/д посвідчена штампами № 294 Укрсімбанк м. Київ, відсутня виписка банківських установ по цій операції за 29.04.09 р. щодо зняття коштів з рахунку платника та зарахування цієї суми на рахунок одержувача..

          Таким чином позивач не довів суду, що виконавець / адвокат Бонтлаб В.В. / виконав саме вищенаведені юридичні роботи за договором № 96/04/09 від 23 квітня 2009 року і на його рахунок здійснена оплата за надання юридичних послуг саме за цим договором.

В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

          Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь - яким представникам – фізичним чи юридичним особам.

Оскільки за договором № 96/04/09 від 23 квітня 2009 року юридичні послуги надавались юридичною особою – ТОВ «Незалежна юридична компанія», вимоги в частині стягнення 1800,00 грн. адвокатських витрат задоволенню не підлягають.

          Оскільки факт перерахування грошей за договором № 124-08-08П від 20.08.2008р. за поставку засобів захисту рослин був здійснений 12.06.09р., а доказів оплати їх у іноземній валюті позивачем взагалі не надано, то відповідно відсутнє значення складової А1.

Враховуючи відсутність однієї складової із зазначеної формули, що тягне невірність її результату, суд дійшов до висновку про відмову в стягненні 14543,31 грн. курсової різниці, нарахованої відповідно до додатку № 1 до Договору № 124-08-08П від 20.08.2008 р.

          Стаття625 ЦК України визначає обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

В ході розгляду справи судом встановлено, що Позивачем платіжними дорученнями № 1873 від 29.04.2009 р. та № 2090 від 22.05.2009 р. сплачено державне мито в сумі 530,00 гривень, що є більшим від того, яке необхідно було сплатити при подачі позовної заяви (загальна сума позовних вимог склала 49396,61 гривень). П.п. а) п. 2 ч. 1 ст. 3 Декрету КМУ “Про державне мито”від 21.01.1993 р. № 7-93 визначено, що із заяв майнового характеру сума позову складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1% від суми позову складає 522,22 гривень). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 зазначеного вище Декрету КМУ сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, тому позивачу підлягає поверненню надлишково сплачене державне мито в сумі 7,78 гривень.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          На підставі викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача пеню в сумі 3592,63 гривень, 3 % річних в сумі 449,28 гривень, збитків від інфляції в сумі 2719,24 гривень, суми сплаченого державного мита в розмірі 67,61 гривень та 40,46 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу 25320,00 гривень припинити. Відмовити позивачу в частині стягнення курсової різниці в розмірі 14543,31 гривень, штрафу в сумі 3798,00 гривень та 1800,00 гривень витрат на послуги адвоката. Повернути позивачу надлишково сплачене державне мито в сумі 7,78 гривень.

          Відповідно до викладеного вище, матеріалів справи та керуючись статями 4 – 47, 22, 32-34, 36, 38, 43, 44, 49, ч. 3 ст. 69, ст. 78, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу 25320,00 гривень.

3. Відмовити у стягненні курсової різниці в сумі 14543,31 гривень курсової різниці.

          4. Відмовити у стягненні штрафу в сумі 3798,00 гривень.

          5. Відмовити у стягненні витрат на послуги адвоката в сумі 1800,00 гривень.

          6. Стягнути з Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Березоволуцьке», Гадяцький район, Полтавської області, село Березова Лука ,37342 (п/р 26004100003902 в ПОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 331605, код ЄДРПОУ 03771577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», юридична адреса: вул. Ямська, 28-а, м. Київ, 03038; фактична адреса: вул. М. Стельмаха, 3, м. Київ, 03040 (п/р 26004010042965 в ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 25591321) пеню в сумі 3592,63 гривень, 3 % річних в сумі 449,28 гривень, збитків від інфляції в сумі 2719,24 гривень, суми сплаченого державного мита в розмірі 67,61 гривень та 40,46 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          7. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», юридична адреса: вул. Ямська, 28-а, м. Київ, 03038; фактична адреса: вул. М. Стельмаха, 3, м. Київ, 03040 (п/р 26004010042965 в ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 25591321) із Державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 7,78 гривень.

           Видати відповідну довідку.

          Суддя                                                                       Іваницький О.Т.