Рішення № 6521068, 04.08.2009, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

04.08.2009р.                                                                                          Справа №14/103

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», юридична адреса: вул. Ямська, 28-а, м. Київ, 03038; фактична адреса: вул. М. Стельмаха, 3, м. Київ, 03040

          до Селянського фермерського господарства «Україна», с. Слободо-Петрівка, Гребінківського району, Полтавської області, 37432

          про стягнення 397968,16 гривень

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

          Представники:

          від позивача: Мельниченко О.В.. (див. протокол судового засідання)

          від відповідача: Іванюта С.І. –голова господарства;

Куліков С.Ю., дов. б/н від 22.06.2009 р.

          Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 30.07.2009 р. до 04.08.2009 р. в порядку статті 77 ГПК України для надання можливості відповідачу виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі та наступних ухвал суду, а також можливості подати витребувані документи та матеріали, необхідні для правильного вирішення господарського спору.

          За згодою представників сторін в судовому засіданні 04.08.2009 року було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

          Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення 397968 грн. 16 коп., в т. ч. курсова різниця - 200427 грн. 21 коп. відповідно до додатку № 1 до договору № 114-01-2008 купівлі продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25 березня 2008 року та в порядку ст. 524, ч. 2 ст. 533, ст. 632 ЦК України пеня - 52105, 95 грн. відповідно до п. 8.2 договору; 3 % річних - 6507 грн. 26 коп., збитки від інфляції –42307 грн. 65 коп., штраф - 80320,09 грн. відповідно до п. 8.4 договору, 16300 грн. –адвокатські витрати.

Оскільки за приписами ч. 1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців з дня отримання позовної заяви, представники сторін подали суду на підставі ст. 22, п. 4 ст. 69 ГПК Україниклопотання про продовження терміну розгляду справи у більш тривалим термін. Суд клопотання прийняв, розглянув по суті і задовольнив, залучивши до матеріалів справи.

13.07.2009 р. представник позивача О.М. Грищенко на адресу суду надіслав супровідний лист № 484 від 22 червня 2009 р. (вхід. № 08897 канцелярії суду) про долучення до матеріалів справи наступних документів: оригінал довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві про включення ТОВ «Тридент Агро»до ЄДРПОУ; оригінал довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві про в включення до ЄДРПОУ СФГ «Україна»; розрахунок стягуваної суми /вих. № 483 від 22.06.2009 р./; оригінал довідки про те, що Грищенко О.М. є помічником адвоката Бонтлаб В.В. в розумінні статті 8 Закону України «Про адвокатуру»; оригінал довіреності б/н від 10.02.2009 р., копія витягу із ЄДРПОУ про знаходження ТОВ «Тридента Агро»; копії довідок банку про встановлення НБУ офіційного курсу долара США станом на: 04.12.2008 р.; 05.12.2008 р.; 17.04.2009 р.; 24.04.2009 р. Суд вказані матеріали залучив до матеріалів справи.

Позивач та його представник у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримують і прохають суд задовольнити їх у повному обсязі.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву (вхід. № 09197 від 21.07.2009 р. канцелярії суду) вказує на те, що дійсно отримав від позивача товар на загальну суму 413216,48 грн. та здійснив оплату за товар 02.09.2008 року згідно додатку № 4 до договору № 114-01-2008, укладеного 02.09.2008 року на суму 11616 грн. та видаткової накладної від 8 вересня 2008 року на суму 11616 грн., що підтверджується банківською випискою. 04.12.2008 року відповідач перерахував позивачу 20000 грн., а 05.12.2008 р. ще 31600,48 грн. відповідно до додатку № 2 до договору та видаткової накладної від 24 квітня 2008 року на суму 83785 грн., що підтверджується банківськими виписками. 17.04.2009 року відповідач перерахував позивачу 250000 грн. за отриманий товар відповідно до додатку № 2 та № 3 до договору та видаткової накладної від 24 квітня 2008 року і видаткової накладної від 30 квітня 2008 року, інших видаткових накладних. 24 квітня 2009 року позивачу було перераховано ще 100000 грн. за отриманий товар відповідно до видаткових накладних. Відповідач заперечує проти сплати 3 % річних від простроченої суми в розмірі 6507,26 грн., оскільки договором встановлений інший розмір процентів (подвійний розмір облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу), а у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України 3 % річних не стягується. Також відповідач заперечує щодо стягнення 200427,21 грн. курсової різниці згідно Договору та примітки до додатків цього договору. Додаток № 4 був укладений 02 вересня 2008 року на поставку Віта вакс 200 фф 260 л. на суму 11616 грн. До 15 вересня 2008 року ця сума була перерахована позивачу. Розрахунок позивачем робився із всієї суми заборгованості. Відповідач додатки укладав лише на суму 119221 грн., із яких ще в грудні 2008 року була погашена на суму 51600,48 грн. і остаточно 17 квітня 2009 року. Щодо стягнення витрат на послуги адвоката Бонтлаб В.В., то вони не підлягають стягненню, оскільки з тексту договору вбачається, що він узгоджувався начальником юридичного відділу Бонтлаб В.В. - працівником товариства (позивача у справі) і ці витрати не повинні стягуватися як послуги адвоката.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін суд встановив,

що 25 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»та СФГ «Україна»був укладений Договір №114-01-2008 купівлі - продажу на умовах відстрочення платежу. Відповідно до умов даного Договору сторони визначали умови купівлі-продажу засобів захисту рослин.

Відповідно до п. 2.1 Договору, асортимент Товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі Товару, ціна визначаються в додатках та/або накладних документах відпуску Товару, що є невід’ємною частиною Договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.

Згідно з п. 2.2. даного Договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід’ємною частиною.

Пунктом 3.1. Договору сторони узгодили, що товар може передаватися ПОКУПЦЮ партіями.

Відповідно до вищевказаних пунктів Договору, додатків до нього та видаткової накладної, виписаної в період дії даного договору, Відповідачу було поставлено Товар на загальну суму 413216 (чотириста тринадцять тисяч двісті шістнадцять) гривень 48 копійок, що підтверджується: видатковими накладними № РН-КИ00385 від 24.04.2008 року на суму 83785,00 гривень (довіреності суворої форми звітності серії ЯОФ № 340866 від 24.04.2008 р.); № РН-КИ00384 від 30.04.2008 року на суму 37556,70 гривень (довіреності суворої форми звітності серії ЯОФ №340868 від 30.04.2008 р.; № РН-КИ00603 від 01.05.2008 року на суму 1139,36 гривень (довіреності суворої форми звітності серії ЯОФ № 340884 від 01.05.2008 р.); № РН-КИ00616 від 15.05.08 року на суму 41800,00 гривень (довіреності суворої форми звітності серії ЯОФ № 340876 від 15.05.2008 р.); № РН-КИ00677 від 26.05.2008 року на суму 159003,23 гривні (згідно довіреності суворої форми звітності серії ЯОФ №340877 від 24.05.2008 р.); № РН-КИ00740 від 04.06.2008 року на суму 67924,99 гривні (згідно довіреності суворої форми звітності серії ЯОФ № 340878 від 27.05.2008 р.); № РН-КИ00767 від 06.06.2008 року на суму 7991,20 гривня (довіреності суворої форми звітності серії НБК № 140803 від 06.06.2008 р.); № РН-КИ00885 від 30.07.2008 року на суму 2400,00 гривень (довіреності суворої форми звітності серії ЯОФ № 340814 від 30.07.2008 р.); № РН-КИ00992 від 08.09.2008 року на суму 11616,00 гривень (довіреності суворої форми звітності серії ЯОФ № 340897 від 08.09.2008 р.).

Позивач вказує, що свої обов’язки за Договором виконав у повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від Відповідача на адресу Позивача не надходило.

Пунктами 5.1-5.3 договору № 114-01-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25 березня 2008 року сторони узгодили, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору. Товар оплачується на розрахунковий рахунок покупця в національній валюті. Пунктом 5.3. цього ж Договору сторонами узгоджено, що оплата Товару проводиться наступним чином: 100% від вартості товару оплачується ПОКУПЦЕМ в строк до 15 вересня 2008 року.

Покупець –відповідач у справі СФГ «Україна»зобов’язалось /п. 6.1. Договору/: прийняти товар на умовах, визначених договором; нести ризик випадкового знищення та/або пошкодження товару з моменту прийняття товару; провести оплату за Товар в строк і на умовах вказаних в ст. 5 цього Договору.

          Відповідач у визначений строк частково оплатив поставлений Товар, у розмірі 11616,00 гривень, що підтверджується банківською випискою від 02.09.2008 року.

Заборгованість СФГ “Україна” перед ТОВ "Тридента Агро" згідно умов Договору № 114-01-2008 від 25 березня 2008 року станом на 15 вересня 2008 року становила 401600 (чотириста одна тисяча шістсот) гривень 48 копійок.

Вказана вище заборгованість була погашена в повному обсязі Відповідачем після настання строку оплати відповідно до п. 5.3. даного Договору у розмірі 401 600,48 грн., що підтверджується наступними банківськими виписками:

§          банківська виписка від 04.12.2008 року на суму 20000,00 гривень.

§          банківська виписка від 05.12.2008 року на суму 31600,48 гривень.

§          банківська виписка від 17.04.2009 року на суму 250000,00 гривень.

§          банківська виписка від 24.04.2009 року на суму 100000,00 гривень.

          Згідно з частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки одна сторона (продавець) зобов'язується передати товар у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України та з урахуванням вимог частини 2 статті 712 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором.

          Приписами статей 6, 627 ЦК України та з урахуванням вимог частини 2 статті 712 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (див. приписи статей 6, 509-510,610-615, 623-625 ЦК України).

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

          Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

          Підстави припинення зобов’язання визначені приписами статей 598 - 601, 604-609 ЦК України, а саме: зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором, або законом: припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін лише у випадках, встановлених договором, або законом; за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами: виконанням зобов’язання, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явленням вимоги; за заявою однієї із сторін.

          Припинення зобов’язання можливе за домовленістю сторін; при заміні первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація); внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Зобов’язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі; неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає; смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконано іншою особо.; смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов’язаним з особою кредитора.; ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативного-правовими актами виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладаються на іншу юридичну особу, зокрема за зобов’язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

Відповідно до приписів статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; оплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (див. приписи статті 612 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

У разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторони від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

          Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до приписів статті 549 ЦК України неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання або неналежного виконання зобов’язання.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

          Згідно пунктами 8.1. та 8.2 Договір №114-01-2008 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 25 березня 2008 року сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України, а пунктом 8.2. вищевказаного договору уточнили, що за прострочення виконання зобов’язання ПОКУПЕЦЬ зобов’язаний сплатити на користь ПРОДАВЦЯ пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

Пункт 8.3. вищевказаного Договору передбачає, що Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним Договором.

Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.

Виходячи із цього, нарахування пені, 3 % річних та інфляційних витрат здійснюється за період із 16 вересня 2008 року (наступного дня після того, коли зобов’язання щодо оплати вартості товару мало бути виконане) по 24 квітня 2008 року (день фактичного та повного погашення боргу).

Сума нарахованої пені згідно з розрахунком (додаток №1 до позовної заяви) становить 52105 (п’ятдесят дві тисячі сто п’ять) гривень 95 копійок.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Сума нарахованих 3 % річних (додаток № 2 до позовної заяви) становить 6507 (шість тисяч п’ятсот сім) гривень 26 копійок.

Відповідно до листа ВСУ від 03.04.1997 року нарахування індексу інфляції здійснюється із жовтня 2008 року по квітень 2009 року, а отже її розмір (додаток № 3 до позовної заяви) складає 42307 (сорок дві тисячі триста сім) гривень 65 копійок.

Пунктом 9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 «Про деякі питання практикизастосуваннямайнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань», визначено, що відсотки за користування чужими коштами є платою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання. Стягнення цих відсотківпередбачено, також пунктом 67Положенняпро поставки продукції та пунктом 57 Положення про поставки товарів.

          Відповідно до п. 8.4. вищевказаного Договору за несплату або несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого Товару.

          За розрахунками позивача станом на 15.09.2008 р. сума штрафу становить 80320 (вісімдесят тисяч триста двадцять) гривень 09 копійок, виходячи із наступних розрахунків: (Загальна вартість неоплаченого Товару 401600,48 грн. Х 20 % = 80320,09 грн.)

          Позивачем заявлено до стягнення 200427 (двісті тисяч чотириста двадцять сім) гривень 21 копійка курсової різниці згідно Договору № 114-01-2008 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 25 березня 2008 року та в порядку статей 524, 533 /ч. 2/,632 ЦК України, розрахованої відповідно до додатку № 1 до договору № 114-01-2008 від 25.03.2008 р.

В додатку № 1 до укладеного між сторонами договору зазначено п’ять найменувань товару, а саме: Вітавакс - 400л., по ціні 53 грн. за одиницю = 21200 грн.; конфідор - 40 л., по ціні 314 грн. за одиницю = 12560 грн.; гезагард - 800 л. по ціні 53 грн. за одиницю = 42400 грн., оскар –240л. по ціні 29 грн. за одиницю = 6960 грн.; проділ максі - 50 кг. по ціні 898 грн. = 44900 грн. Всього на загальну суму 128020,00 грн. і курс на день підписання договору за один долар США складав 5,05 грн.

Позивач вважає, що за інформацією, що міститься на офіційному сайті НБУ та відповідно підтверджується довідками АБ «ІНГ Банк Україна», офіційний курс долара США до гривні на дату укладання даного договору (25.03.2008 року) нижче, ніж офіційний курс долара США до гривні на фактичні дати проведення розрахунку за товар, тобто на 04.12.2008 р., 05.12.2008 р., 17.04.2009 р., 24.04.2009 р., відповідно становить 5,05 грн./дол. США, –7,38 грн./дол. США, - 7,36 грн./дол. США, - 7,38 грн./дол. США, - 7,70 грн./дол. США

Звідси 7,38 грн./дол. / 5,05 грн./дол. * 401 600,48 грн. (ціна, що непогашена на 04.12.2008 року) = 586893,37 грн.

Розмір курсової різниці станом на 04 грудня 2008 року становить 185292 (сто вісімдесят п’ять тисяч двісті дев’яносто дві) гривні 89 копійок:

586 893,37 –401 600,48 = 185292,89

7,36 грн./дол. / 7,38 грн./дол. * 381 600,48 грн. (ціна, що непогашена на 05.12.2008 року) = 380566,33 грн.

Розмір курсової різниці станом на 05 грудня 2008 року є меншим порівняно із 04.12.2008 року на 1034 (одна тисяча тридцять чотири) гривні 15 копійок:

380 566,33 –381 600,48 = - 1034,15

7,70 грн./дол. / 7,36 грн./дол. * 350 000,00 грн. (ціна, що непогашена на 24.04.2009р.) = 366 168,47 грн.

Розмір курсової різниці станом на 04 грудня 2008 року становить 16 168 (шістнадцять тисяч сто шістдесят вісім) гривень 47 копійок:

366 168,47 –350 000,00 = 16 168,47

          Таким чином, виходячи із вищенаведеного, загальний розмір курсової різниці становить 200427 (двісті тисяч чотириста двадцять сім) гривень 21 копійка:

(185 292,89 + 16 168,47) –1 034,15 = 200 427,21 грн.

          В примітці додатку № 1 до Договору № 114-01-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25 березня 2008 року вказано, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S = (А1/А2)*В, де

S –ціна на момент проплати,

В –ціна на момент підписання,

А2 –курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору;

А1 –курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.

Відповідач у відзиві заперечує щодо стягнення 200427, 21 грн. курсової різниці згідно Договору та примітки до додатків цього договору. Додаток № 4 Договору № 114-01-2008 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 25 березня 2008 року був укладений 02 вересня 2008 року на поставку Вітаванс 200 фф 260 л. на суму 11616 грн.(див. а.с. 21). До 15 вересня 2008 року ця сума була перерахована позивачу. Розрахунок позивачем робився із всієї суми заборгованості.

          Суд встановив, що господарство (відповідач у справі) та позивач (у справі) до Договору № 114-01-2008 від 25 березня 2008 року купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу укладали лише додаток № 1 (а.с. 20) від 25 березня 2008 року на загальну суму 128020,00 грн., а інший додаток № 4 до Договору № 114-01-2008 купівлі-продажу від 20 березня 2008 року на поставку Вітавакс 200 фф - 200 л. по ціні 58,08 грн. загальна сума з ПДВ - 11616 грн. був укладений 02 вересня 2008 року (див. а.с. 21). Згідно банківської виписки (ідентифікаційний код МФО 320650) від 02.09.2008 р. (див. а.с.42) через філію ГУ ПІБ в Донецькій обл. м. Донецьк КРСП ДФ ТОВ «Тридент Агро»04.04. 332-9202 380805 260067083 21061081 призначення платежу: за Вутавак згідно рахунку 114-01 від 02.09.08р. в т.ч. ПДВ 1936 ,00 грн. сплатила 11616,00 грн. На цьому ж аркуші банківської виписки рядком нижче через Райфазенбанк «Аваль»у м. Києві КРСП - СФГ Україна 04.04 185-9202 331661 26001000807003 03770365 сплатило кошти в сумі 12380,70 грн. призначення платежу: за ядохімікати по накладной РН- КИ 00325 від 17.04.08р. в т.ч. ПДВ 1081,00 грн. (див. а.с.42). В грудні 2008 року відповідачем було погашено борг на сума 51600,48 грн.

          17 квітня 2009 року СФГ «Україна»21061081 через Райфазенбанк «Аваль»у м. Києві 0805 260067083 103 згідно акту звірки від 14.04.2009 р. сплатило позивачу 250000,00 грн. в т.ч. ПДВ..

          24 квітня 2009 року через Райфазенбанк «Аваль»у м. Києві 380805 260067083 142 СФГ «Україна»21061081 погасило кредиторську заборгованість в сумі 100000 грн. згідно акту звірки від 24.04.2009 р. в т.ч. ПДВ 16666,67 грн.

          Цей факт сплати коштів також підтверджується наданими в судовому засіданні представником відповідача платіжними дорученнями: № 352 від 02 вересня 2008 року на суму 11616 грн. за віта вакс згідно рахунку № 114-01 від 02.09.2008 р. в т.ч. ПДВ 1936 грн.; № 475 від 04 грудня 2008 року на суму 20000,00 грн. –погашення кредиторської заборгованості, згідно акту звірки, в т.ч. ПДВ 3333,33 грн.; № 476 від 05 грудня 2008 року на суму 31600,00 грн. - погашення кредиторської заборгованості згідно акту звірки від 01.12.2008р., в т.ч. ПДВ 5266,75 грн.

          За приписами ч. 2 статті 533 ЦК України якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Розділом 5 договору № 114-01-2008 від 25.03.2008 р. купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу «порядок розрахунків»сторони в пунктах 5.1 - 5.3 узгодили, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору. Товар оплачується на розрахунковий рахунок покупця в національній валюті. Оплата товару проводиться наступним чином: 100 % від вартості товару оплачується ПОКУПЦЕМ в строк до 15 вересня 2008 року.

Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.

Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що перерахування грошей за договором №114-01-2008 від 25.03.2008р. на поставку засобів захисту рослин був здійснений у гривнях, а доказів оплати їх у іноземній валюті позивачем взагалі не надано, відповідно відсутнє значення складової А1.

Враховуючи відсутність однієї складової із зазначеної формули, що тягне невірність її розрахунку, суд дійшов до висновку про відмову в стягненні 200427, 21 грн. курсової різниці, нарахованої відповідно до додатку № 1 до договору № 114-01-2008 від 25.03.2008 р. як недоведену в частині розміру і правових підстав її заяви до стягнення.

          Згідно із ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Абзац 1 ч.1 статті 193 ГК України вказує, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності та в межах норм цивільного та господарського законодавства України, відповідачу згідно із умовами Договору надавалася відстрочка щодо оплати вартості товару. кінцевою датою проведення розрахунку за отриманий товар є 15 жовтня 2008 року.

Відповідно до приписів статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

          Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України не дає визначення поняття «судові витрати», а лише поділяє їх на судовими витратами пов’язані з розглядом і вирішенням справ у судочинстві, що покладаються на сторони, третіх осіб із самостійними вимогами з метою їх відшкодування державі, зацікавлених осіб до врегулювання спорів відповідно до закону без втручання суду. До цих витрат входять: витрати по сплаті державного мита; суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача; оплату послуг адвоката; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавав, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

          Позивач вважає, що відповідно до договору № 52/02/09 від 09 лютого 2009 року, укладеного між ТОВ «Тридента Агро»–замовник та ТОВ «Незалежна юридична компанія»–виконавець про надання юридичних послуг, працівник незалежної юридичної компанії - Бонтлаб Василь Васильович здійснював підготовку по написанню та поданні позовної заяви про стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов’язань та відшкодування адвокатських витрат та в майбутньому безпосередню буде брати участь в судових засіданнях, надавати заяви, клопотання, пояснення, тобто здійснювати необхідний комплекс юридичних дій пов’язаних зі стягненням з СФГ «Україна»нарахованих пені, курсової різниці, 3 % річних, індексу інфляції, штрафу за Договором № 114-01-2008 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 25 березня 2008 року.

          Бонтлаб Василь Васильович є адвокатом, про що свідчать свідоцтво та посвідчення адвоката, а основним видом діяльності ТОВ «Незалежна юридична компанія»є адвокатська діяльність, про що свідчить КВЕД 74.11.1., зазначений в довідці ЄДРПОУ товариства.

Таким чином, витрати, які поніс Позивач сплативши за юридичні послуги в розмірі 16300 (шістнадцять тисяч триста) гривень 00 копійок, згідно договору № 52/02/09 від 09 лютого 2009 року ТОВ «Незалежна юридична компанія»є адвокатськими витратами відповідно до статті 44 ГПК України, а згідно статті 49 ГПК –стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони адвокатські витрати.

Сплата даних адвокатських витрат підтверджується платіжним дорученням, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Таке твердження позивача і його представника в судовому засіданні є хибним, оскільки з тексту договору № 114-01-2008 року від 25.03.2008 року (в розділі 12 “місцезнаходження та підписи сторін”) вбачається, що зміст цього договору узгоджувався саме начальником юридичного відділу ТОВ «Тридента Агро»В.В. Бонтлаб, а світлокопія даного договору, що є додатком до позовної заяви, засвідчена штампом “копія вірна оригіналу за довіреністю ТОВ «Тридента Агро»В.В. Бонтлаб, але підпис на штампі не відповідає зразку підпису начальника юридичного відділу ТОВ «Тридента Агро»В.В. Бонтлаб .

          Суд, згідно поданих і досліджених в судовому процесі доказів, встановив, що В.В. Бонтлаб є працівником товариства (позивача у справі).

          Згідно наказу № 5 (по особовому складу) від 08.01.2008 р. генерального директора ТОВ «Незалежна юридична компанія»вбачається, що Бонтлаб Василь Васильович прийнятий на посаду заступника генерального директора –директора департаменту корпоративного права за сумісництвом з посадовим окладом згідно штатного розкладу з 08.01.2008 р. згідно заяви В.В. Бонтлаб від 08.01.2008 р. Крім світлокопії наказу позивачем не подано в якості доказу жодного доказу, який би підтверджував, що В.В. Бонтлаб дійсно працює за сумісництвом. В доведення і обґрунтування обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог щодо стягнення адвокатських витрат 16300 грн., ним не подано доказів, які б підтверджували, що В.В. Бонтлаб, як адвокат, відповідно до умов пунктів 1.1-1.4 договору № 52/02/09 від 09 лютого 2009 року надавав юридичні послуги за цим договором, виконував юридичні роботи вказані в актах прийому-передачі документів (матеріалів) від 09 лютого 2009 р. та акту здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг від 30 квітня 2009 року (вказані акти підписані генеральними директорами товариств від замовника Цимбал А.В. та від виконавця В.Ф. Сербан і О.М. Грищенко. Не подано позивачем також для огляду в судовому процесі складом суду його трудової книжки та належним чином засвідченої її світлокопії для залучення до матеріалів справи, докази нарахування та оплати його праці в цьому товаристві, інші докази у відповідності до приписів статей 32-34, 36, 38 ГПК України.

В тексті світлокопії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3280 від 24 квітня 2008 року та посвідчені адвоката /без реєстраційного номеру та дати/ Бонтлаб Василя Васильовича вбачається, що він має право займатися адвокатською діяльністю на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24 квітня 2008р. № 19-4-19, але відсутні докази про прийняття ним Присяги адвоката України.

          Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України «Про адвокатуру», яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

          В платіжному доручені № 1391 від 09 квітня 2009 року вказано, що платник ТОВ «Тридента Агро», код 25591321 через банк платника ВАТ «Укрексімбанк»у м. Києві код банку 0003222313 дебет рахунок 26004010042965 сплатив одержувачу ТОВ «Незалежна юридична компанія», код 35571320 через банк одержувача АБ «ІНГ банк Україна»у м. Києві код банку 000300539 16300 грн. на кредит рахунок 26006003112000 призначення платежу: оплата за надання юридичних послуг згідно договору № 53/02/09 від 09.02.2009 р. у т.ч. ПДВ (світлокопія посвідчена печаткою ТОВ «Тридента Агро»і відсутня виписка банківських установ по цій операції за 09.04.2009 р. та зняття і зарахування грошових коштів з замовника на рахунок виконавця.

          Позивач не довів суду, що саме адвокат Бонтлаб В.В., як виконавець, виконав вищенаведені юридичні роботи за договором № 52/02/09 від 09 лютого 2009 року і на його рахунок здійснена оплата за надання юридичних послуг саме за цим договором.

          Крім того, відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.

          Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

          Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

          В ході розгляду справи судом встановлено, що Позивачем платіжним дорученням № 17 від 09.04.2009 р. сплачено державне мито в сумі 5800,00 гривень, що є більшим від того, яке необхідно було сплатити при подачі позовної заяви (загальна сума позовних вимог склала 397968,16 гривень). П.п. а) п. 2 ч. 1 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито»від 21.01.1993 р. № 7-93 визначено, що із заяв майнового характеру сума позову складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1% від суми позову складає 3979,68 гривень). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 зазначеного вище Декрету КМУ сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, тому позивачу підлягає поверненню надлишково сплачене державне мито в сумі 1820,32 гривень.

          Крім того, судом встановлено, що Позивачем платіжним дорученням № 1390 від 09.04.2009 р. сплачено 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що на 194,50 гривень менше, ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. «Про затвердження Порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов’язаних із розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 р. № 361).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 р. № 361 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ»розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р., викладено в новій редакції. У господарських справах встановлено такий розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу: - для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою; - для інших позивачів –у розмірі 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік. Сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви.

Таким чином, Позивач на момент подання позовної заяви до господарського суду Полтавської області (вхід. № 1920 від 29.05.2009 р. канцелярії суду) повинен був сплатити 312,50 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. З Позивача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України недоплачена сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 194,50 гривень.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 «Про судове рішення»законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          На підставі викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з Відповідача на користь Позивача пеню у розмірі 52105 (п’ятдесят дві тисячі сто п’ять) гривень 95 коп., 3% річних у розмірі 6507 (шість тисяч п’ятсот сім) гривень 26 коп., індекс інфляції у розмірі 42307 (сорок дві тисячі триста сім) гривень 65 коп., штраф у розмірі 80320 (вісімдесят тисяч триста двадцять) гривень 09 коп., суму державного мита в розмірі 1812,41 гривень та 53,74 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також про видачу довідки про повернення Позивачу надлишково сплаченого державного мита в розмірі 1820,32 гривень та стягнення з Позивача недоплаченої суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 194,50 гривень.

На підставі матеріалів справи, викладеного та керуючись статтями 22, 32-34, 36, 38, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,–

В И Р І Ш И В::

1. Позов задовольнити частково.

2. Відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягненні курсової різниці в сумі 200427,21 гривень.

          3. Відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягненні 16300,00 гривень адвокатських витрат за безпідставністю та недоведеністю.

          4. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Україна», с. Слободо - Петрівка, Гребінківський район, Полтавська область, 37432 (п/р 260067083 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 210610810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», юридична адреса: вул. Ямська, 28-а, м. Київ, 03038; фактична адреса: вул. М. Стельмаха, 3, м. Київ, 03040 (п/р 26004010042965 в ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 25591321) пеню у розмірі 52105,95 гривень, 3% річних у розмірі 6507,26 гривень, індекс інфляції у розмірі 42307,65 гривень, штраф у розмірі 80320,09 гривень, суму державного мита в розмірі 1812,41 гривень та 142,32 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          5. Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», юридична адреса: вул. Ямська, 28-а, м. Київ, 03038; фактична адреса: вул. М. Стельмаха, 3, м. Київ, 03040 (п/р 26004010042965 в ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 25591321) з Державного бюджету України суму надлишково сплаченого державного мита в розмірі 1820,32 гривень.

          Видати довідку про повернення державного мита з Державного бюджету України.

          6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», юридична адреса: вул. Ямська, 28-а, м. Київ, 03038; фактична адреса: вул. М. Стельмаха, 3, м. Київ, 03040 (п/р 26004010042965 в ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 25591321) в доход Державного бюджету України (отримувач: УДК у м. Полтава, ЄДРПОУ 34698804, банк ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, рахунок 31211259700002, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) недоплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 194,50 гривень.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                       Іваницький О.Т.