Вирок № 65210136, 09.03.2017, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/1696/14-к

Провадження № 1-кп/653/5/17

ВИРОК

іменем України

09 березня 2017 року

Генічеський районний суд Херсонської області, у складі:

головуючої судді Шарко Н.А.,

секретаря Тимашової Т.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань у м. Генічеську обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014230140000517 від 14 квітня 2014 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, утриманців не має, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючого, не одруженого, утриманців не має, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_8, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 146 КК України,

за участю прокурора - Гальченка В.М.,

потерпілого - ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_5,

встановив:

ОСОБА_2, 13 квітня 2014р. близько 16-45 год., перебуваючи в стані алкогольного спяніння, виявивши ОСОБА_6 у будинку № 20 по вул. Леніна, в с. Щасливцеве, Генічеського району, який перебував в стані алкогольного спяніння, з метою переміщення останнього в інше місце, із застосуванням сили шляхом волочіння під руки, проти волі ОСОБА_6, дотягнув ОСОБА_6 до автомобіля «Mitsubisi Goland», де в подальшому з власної ініціативи, самостійно, помістив його у багажне відділення даного автомобіля, при цьому зачинив кришку багажника на запираючий пристрій, щоб ОСОБА_6 не мав фізичної можливості її відкрити.

Продовжуючи злочинний умисел, потерпілого ОСОБА_6, було перевезено на узбережжя Азовського моря навпроти вул. Морської, в с. Щасливцеве, Генічеського району, близько 17-00 год.

ОСОБА_1, 13 квітня 2014р. близько 17.00 год., знаходячись на узбережжі Азовського моря в межах с. Щасливцеве, Генічеського району, по вул. Морській, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин з потерпілим ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, із помсти, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, завдав численні, більше пяти ударів ногами та руками у різні частини тіла ОСОБА_6, в тому числі ногами по голові, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді субдуральної гематоми справа, субарахноідального крововиливу, забоїв головного мозку, синця правого ока, саден обличчя, які викликали небезпечний стан для життя потерпілого в момент заподіяння та потягли смерть ОСОБА_6, яка наступила в результаті закритої внутрічерепної травми у виді субдуральної гематоми, забоїв головного мозку.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні передбаченого ч.1 ст. 146 КК України визнав повністю, щиро розкаявся. Зазначив, у звязку з великим проміжком часу детально обставин вчинення кримінального правопорушення не памятає. У той же час, пояснив, що у на початку квітня 2014р., було якесь свято, він разом з ОСОБА_1 та іншими хлопцями розпивав спиртні напої на території с. Щасливцеве у Генічеському районі. У ході бесіди, хтось повідомив, що ОСОБА_6 вчинив крадіжку з ларька ОСОБА_7, яка була співмешканкою ОСОБА_1 Потім вони на його автомобілі Мітсубісі, поїхали до Кузьменка, де перебував ОСОБА_6 Оскільки останній знаходився у брудному вигляді та був пяний, він запхнув ОСОБА_6 до багажника свого автомобіля, та вони вирушили в сторону моря. Що відбувалось далі не памятає, так як був дуже пяний.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.2 ст. 121 КК України визнав повністю. Пояснив суду, що 13.04.2014р. він разом із ОСОБА_2 та іншими хлопцями вживав спиртні напої в с. Щасливцеве, Генічеського району. У ході розпиття напоїв, хтось повідомив, що ОСОБА_6 причетний до крадіжки з ларька, що належить ОСОБА_7 Він разом з ОСОБА_2 та ще деякими хлопцями вирушив на пошуки ОСОБА_6 На автомобілі ОСОБА_2, поїхали до Кузьменка, де перебував ОСОБА_6 Після цього, ОСОБА_2 заштовхав останнього до багажника свого автомобіля, оскільки той був пяний та брудний, та вони вирушили на море. Перебуваючи на узбережжі, він витяг ОСОБА_6 з багажника та почав наносити удари. Їх кількість та локалізацію не памятає, так як був пяний, та пройшов значний проміжок часу. Памятає, що після того, ОСОБА_6 був при тямі. У вчиненому щиро розкаюється, цивільний позов визнає у повному обсязі. Крім того, зазначив, що протягом попередніх судових засідань, намагався частково відшкодувати шкоду потерпілому, проте той відмовився, оскільки бажав, щоб розмір шкоди було встановлено судом.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та обвинуваченим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 146 КК України, їх вина крім іншого, підтверджується сукупністю доказів, які є належними, допустимими, достовірними, достатніми та взаємопов'язаними для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні, пояснив, що вранці 13.04.2014 року його син ОСОБА_6 пішов з дому. У пізню годину вечора, від працівників поліції дізнався, що хлопця схожого на його сина доставлено реанімаційного відділення Генічеської ЦРЛ. Прибувши до лікарні, впевнився, що це його син, однак останній перебував у комі. Зі спливом 24 днів його син не приходячи до тями помер у лікарні. Протягом всього часу він був біля ліжка свого сина. У померлого залишись неповнолітня донька та малолітній син. До сих пір відчуває душевний біль у звязку з втратою сина. Підтвердив, що дійсно ОСОБА_1 намагався частково відшкодувати спричинену шкоду, про те запропонована сума була не значною, у звязку з чим він відмовся. Просив, стягнути з ОСОБА_1 спричинену матеріальну та моральну шкоду у повному обсязі.

Винність обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень також повністю підтверджується долученими до справи доказами:

-витягом з ЄРДР, згідно якого за повідомленням приймального покою Генічеської ЦРЛ, було внесено відомості до ЄРДР №12014230140000517 за ч.2 ст. 121 КК України, а саме, за фактом того, що 13 квітня 2014 року до них доставлений каретою швидкої допомоги з багато чисельними тілесними ушкодженнями, в непритомному стані ОСОБА_6, 17.04. ІНФОРМАЦІЯ_11. Особи, яким повідомлено про підозру ОСОБА_2 та ОСОБА_1;

-протоколом огляду місця події від 14.04.2014р. та фототаблицею до нього, відповідно до якого, місцем огляду є дорога від будинку №83-г по вул. Морській в с. Щасливцеве, Генічеського району, на якій виявлені сліди протектору шин автомобіля, сліди волочіння, пачки та недопалки від сигарет, металева ложка від взуття зі слідами бурого кольору, також плями бурого кольору на ґрунті, під час огляду місця події зазначені речі вилучені;

-протоколом огляду місця події від 14.04.2014р. та фототаблицею до нього, яким оглянуто автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, на якому на пляж було вивезено потерпілого ОСОБА_6 Під час огляду було виявлено мікрообєкти з поверхні всіх сидінь автомобілю, які були відібрані на три відрізки світлої дактилоплівки, також виявлено засіб для миття автомобілю, які було вилучено;

-протоколом огляду місця події від 14.04.2014р. та фототаблицею до нього, відповідно до якого у приміщенні Генічеської центральної районної лікарні оглянуто та вилучено одяг потерпілого ОСОБА_6, а саме, куртку із замінювача шкіри, светр, спортивну кофту, футболку, шкарпетки, брюки джинсові, пара черевик чорного кольору;

-протоколом огляду місця події від 14.04.2014р. та фототаблицею до нього, відповідно до якого у приміщенні Генічеського РВ УМВС, оглянуто ОСОБА_1, та з дозволу останнього вилучено його одяг - спортивні штани синього кольору з білими лампасами, кросівки чорного кольору;

-протоколом огляду місця події від 14.04.2014р. та фототаблицею до нього, відповідно до якого у приміщенні Генічеського РВ УМВС оглянуто ОСОБА_2, та з дозволу останнього вилучено його одяг, а саме, джинси світло-синього кольору, кросівки чорного кольору, пара шкарпеток чорного кольору;

-лікарським свідоцтвом про смерть №64/Г від 08.05.2014 року, відповідно до якого ОСОБА_6 помер 07.05.2014р., причина смерті закрита внутрішньочерепна травма та свідоцтвом про смерть від 02 червня 2014р. серії I-КГ за №179214, виданого виконавчим комітетом Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області ;

-протоколом огляду місця події від 08.05.2014 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого в приміщенні моргу Генічеської ЦРЛ оглянуто труп ОСОБА_6, після чого труп направлений на проведення судово-медичної експертизи;

-висновком експерта №64/Г від 22.05.2014р., згідно якого, у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження - субдуральна гематома справа, субарахноїдальний вилив, забій головного мозку, крововилив правого ока, садна обличчя. Тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, можливо рук, ніг 13.04.2014 року, які викликали небезпечний для життя стан і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та потягли смерть ОСОБА_6 в реанімаційному відділенні Генічеської ЦРЛ 07.05.2014 року о 21-40 год. Смерть наступила внаслідок закритої внутрічерепної травми, забою головного мозку. Утворення тілесних ушкоджень можливо при дії не менш ніж 3-4 тупих предметів. Спричинення ушкодження головного мозку супроводжувалось втратою свідомості та виключає самостійні дії після цього. Прийшовши до свідомості ОСОБА_6 міг рухатись. Пошкодження головного мозку не характерно для падіння з висоти власного росту. При отриманні ушкоджень ОСОБА_6 міг знаходитись як у вертикальному так і в горизонтальному положенні. Нападаючий міг знаходитись як попереду так і позаду нього, так і з боку. При госпіталізації до лікарні в крові ОСОБА_6 знайдено етиловий алкоголь, що свідчить про вживання спиртного до надходження його до лікарні;

-висновком експерта №186 від 16.05.2014р., згідно якого кров трупа ОСОБА_6, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В.;

-висновком експерта №53/Г від 15.04.2014р., згідно якого оглянуто ОСОБА_1 та встановлено, що садна тилу правої кисті руки утворилися від дії тупих предметів, можливо, 13.04.2014р. при виконанні будівельних робіт із застосуванням будівельних матеріалів, і відносяться до легких тілесних ушкоджень;

-висновком експерта №51/Г від 15.04.2014р., згідно якого оглянуто ОСОБА_2 та встановлено, що на момент огляду тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не має;

-висновком експерта №85 від 14.05.2014р., згідно якого кров на фрагменті марлі і металевій ложці для взуття під час огляду місця події відносяться до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н, і за дослідженою системою АВ0, може походити від людини з такою ж групою крові, в тому числі і від померлого ОСОБА_6;

-висновком експерта №86 від 08.05.2014р., згідно якого кров на спортивних брюках і на правій кросівці ОСОБА_1 походить від крові людини, в якій виявлені антигени А,Н, і в більшості обєктів ізогемаглютинін анти-В, і за дослідженою системою АВ0, може походити від потерпілого ОСОБА_6;

-висновком експерта №34 від 24 квітня 2014р., згідно якого кров з потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В;

-висновком експерта №87 від 27.05.2014р., згідно якого кров на правому кросівку ОСОБА_2 походить від крові людини, в якій виявлені антигени А,Н, і за дослідженою системою АВ0, може походити від групи крові особи з таю ж групою, в тому числі потерпілого ОСОБА_6;

-постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 16 травня 2014р., а саме: визнано речовим доказом марлевий тампон з кровю ОСОБА_6, металеву ложку для взуття з кровю ОСОБА_6, вилучені 14.04.2014р. у ході огляді місця події;

-постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 16 травня 2014р., а саме: визнано речовим доказом одяг, спортивні брюки та взуття пара кросівок з плямами крові, вилучені у ОСОБА_1 14 квітня 2014р. протоколом огляду місця події;

-постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 30 травня 2014р., а саме: визнано речовим доказом джинові брюки, пара шкарпеток, пара кросівок з плямами крові, вилучені у ОСОБА_2 14 квітня 2014р. у ході проведення огляду місця події;

-постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 15 травня 2014р., а саме: визнано речовим доказом гіпсовий зліпок протектора шини автомобіля, 5 недопалків, 3 пачки цигарок, засіб для миття автомобіля, мікрообєкти з поверхонь сидінь, одяг ОСОБА_8, пару шкарпеток ОСОБА_1, які вилучені 14 квітня 2014р. у ході проведення огляду місця події;

-постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 15 квітня 2014р., а саме: визнано речовим доказом одяг ОСОБА_6 куртка, светр, футболка, спортивна мастерка, пара коричневих шкарпеток, джинсові брюки, пара туфель, які вилучені 14 квітня 2014р. протоколом огляду;

-постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 18 квітня 2014р., а саме: визнано речовим доказом диск з відеозаписом ходу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_8;

-постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 26 квітня 2014р., а саме: визнано речовим доказом диск з відеозаписом ходу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_9;

-постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 26 квітня 2014р., а саме: визнано речовим доказом диск з відеозаписом ходу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10;

-протоколами проведення слідчого експерименту від 16.04.2014р. та від 23.04.2014р. зі свідками ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, відповідно до яких свідки на місці події показали та розповіли про побиття ОСОБА_6, яке мало місце 13.04.2014р., внаслідок чого 07.05.2014р. потерпілий ОСОБА_6 помер в лікарні.

Дослідивши, та проаналізувавши вивчені по справі докази суд приходить до висновку, що показанняобвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 які фактично визнають свою провину у вчиненні злочину, у сукупності із показаннями потерпілого є об'єктивними, послідовними і взаємозв'язаними, та з урахуванням змісту інших наведених та досліджених письмових доказів, дозволяють суду зробити обґрунтований висновок про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та ОСОБА_2у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України доведена повністю.

Враховуючи вищевикладене, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст. 146 КК України, як незаконне позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у відповідності до ст. 65 КК України, суд призначає його у межах, установлених у санкціях статей Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченими кримінальних правопорушень, особу винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є злочином середньої тяжкості, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікаря-психіатра та нарколога не перебував, займається періодичними заробітками, наявність обставин, що помякшують покарання обвинуваченому, а саме: повне визнання вини та щире каяття в скоєному правопорушенні, наявність обставини, що обтяжує покарання, а саме: вчинення злочину в стані алкогольного спяніння та вважає, що міра покарання обвинуваченому повинна бути призначена, у виді позбавлення волі.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, під час перебування під вартою захворів на туберкульоз, офіційно не працевлаштований, проте займається підробітками на будівництві, готовність повністю відшкодувати потерпілому матеріальну та присуджену судом моральну шкоду, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, в якості обставин, що помякшують покарання обвинуваченого повне визнання вини та щире каяття в скоєному правопорушенні, оскільки судом встановлено, що обвинувачений критично оцінює свою протиправну поведінку і висловлює готовність понести за вчинене передбачене законом покарання, в якості обставин, що обтяжують покарання вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, тому суд вважає, що його виховання та пере виправлення не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання у виді позбавленні волі, що встановлено санкцією ч.2 ст 121 КК України.

Що стосується посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_5 щодо наявності підстав для застосування ст. 69 КК України, то судом при призначенні покарання ОСОБА_1 було враховано його щире каяття, визнання вини у вчиненому злочині, однак оскільки внаслідок протиправних дій загинула людина, а також, оскільки обвинувачений не вчинив з часу вчинення кримінального правопорушення по теперішній час (майже три роки) реальних активних дій щодо відшкодування спричиненої матеріальної та моральної шкоди потерпілому, враховуючи думку потерпілого щодо необхідності призначення покарання винній особі у виді позбавлення волі, суд не знаходить достатніх підстав для застосування у відношенні обвинуваченого положеньст. 69 КК України.

Стосовно заявленого потерпілим ОСОБА_3 цивільного позову про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди., а саме 18465 грн. 00 коп. матеріальної шкоди, на відшкодування витрат понесених на лікування його сина ОСОБА_6, та 100 000 грн. компенсації за моральну шкоду, яка заподіяна йому внаслідок смерті сина, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 27 Конституції України, кожна людина має невідємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи вищевикладене, а також позицію обвинуваченого ОСОБА_1, який позовні вимоги визнав у повному обсязі, тому суд приходить до висновку, про необхідність стягнення з останнього на користь ОСОБА_3 спричиненої матеріальної та моральної шкоди, що відповідає також вимогам ч.4 ст. 174 ЦПК України.

Підстав для обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу суд не знаходить.

У той же час, враховуючи те, що обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне зарахувати строк попереднього увязнення з моменту їх затримання 14 квітня 2014р., та перебування їх під вартою до 05 лютого 2016р., виходячи з положень ч. 5 ст. 72 КК України, відповідно до якої одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.

При цьому у відношенні до обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає за необхідне застосувати положення абз.4 ч.5 ст.72 КК України та звільнити засудженого від відбування покарання, оскільки строк попереднього увязнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Суд вважає, що судові витрати, які згідно матеріалів кримінального провадження складають 2474,52 грн. за залучення експерта на проведення експертизи №28 від 18.04.2014 року, №27 від 19.04.2014 року, №85 від 14.05.2014р., №86 від 08.05.2014р., №87 від 27.05.2014р. слід стягнути у рівних частинах з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368-371,373,374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу - не обирати.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України, зарахуватиОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув'язнення починаючи з 14 квітня 2014 року по 05 лютого 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 146 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України, зарахуватиОСОБА_2 у строк покарання строк попереднього ув'язнення починаючи з 14 квітня 2014 року по 05 лютого 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_2 таким, що відбув призначене покарання та звільнити його від відбування покарання у зв'язку з тим, що строкпопереднього ув'язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, перевищує фактично призначене йому покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу - не обирати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_12, на користь ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_13, матеріальну шкоду у сумі 18465 (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят пять) грн.00 коп. та моральну шкоду у сумі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути у рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави (р/р 31118115700002, код ЄДРПОУ 37959779, МФО 852010, банк одержувач УДКСУ у м. Херсоні) витрати на проведення експертизи №28 від 18.04.2014 року, №27 від 19.04.2014 року, №85 від 14.05.2014р., №86 від 08.05.2014р. та №87 від 27.05.2014р., згідно довідок розрахунків, в сумі 2474 (дві тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 52 коп.

Речові докази:

марлевий тампон та металеву ложку для взуття з кровю потерпілого ОСОБА_6, спортивні брюки та пару кросівок з плямами крові, вилучені у ОСОБА_1, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів при Генічеському ВПГУНП в Херсонській області, згідно квитанції №2371 після вступу вироку в закону силу, знищити;

джинсові брюки та пару кросівок з плямами крові, вилучені у ОСОБА_2, одяг ОСОБА_6, а саме, куртку, светр, футболку, спортивну майстерку, пару коричневих шкарпеток, джинсові брюки, пару туфель,які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів при Генічеському ВПГУНП в Херсонській області, згідно квитанції №2381 після вступу вироку в закону силу, знищити;

гіпсовий зліпок протектора шин автомобіля, 5 недопалків цигарок, 3 пачки цигарок, пристосування для миття автомобіля, мікрообєкти з поверхні сидінь автомобіля, одяг ОСОБА_12, пару шкарпеток ОСОБА_1, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів при Генічеському ВПГУНП в Херсонській області, згідно рапорту ст.. слідчого СВ Генічеського РВ від 15.04.2014р. після вступу вироку в закону силу, знищити;

диск з відеозаписом ходу слідчого експерименту від 16.04.2014р. зі свідком ОСОБА_12, диски з відеозаписом ходу слідчого експерименту від 23.04.2014р. зі свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які знаходяться в матеріалах кримінального після вступу вироку в закону силу, залишити зберігатися при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_13