Ухвала суду № 65206182, 03.03.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12603/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2017 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В.,

при секретарі Мотрич В.В.,

за участю слідчого Подолянця А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції Гуджала Андрія Андрійовича про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В :

03 березня 2017 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції Гуджала Андрія Андрійовича, погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_3, а саме: автомобіль НОМЕР_1, надавши дозвіл на поміщення вказаного автомобіля на арешт майданчик.

З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000168 від 25.01.2017 за підозрою ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Розслідуванням встановлено, що ТОВ «Оптімус Плюс» (код ЄДРПОУ 36726843) в січні 2017 року подало до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС України декларації та уточнені декларації з розрахунком сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість сформованого зазначеним підприємством в результаті господарської діяльності в 2016 році на загальну суму 307 927 230 грн.

Керівником ТОВ «Оптімус Плюс» укладено договір з приватним підприємцем ОСОБА_7, згідно якого останній надає правову допомогу підприємству з питань захисту законного права замовника, як платника податку на додану вартість на бюджетне відшкодування зазначеного податку.

У ході надання правової допомоги ТОВ «Оптімус Плюс» до

ОСОБА_7 звернувся раніше знайомий ОСОБА_4, який повідомив, що знає про проблему підприємства з питань відшкодування ПДВ та може її вирішити. Для цього ОСОБА_7 необхідно приїхати до с. Погреби, Броварського району, Київської області для обговорення цього питання.

У подальшому ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на виконання заздалегідь розробленого плану, умисно з корисливих мотивів, ввели ОСОБА_7 в оману шляхом повідомлення неправдивих відомостей про нібито існуючу можливість через наявні зв'язки вплинути на позитивне вирішення вказаного питання. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наполягали на тому, щоб ОСОБА_7 нікуди більше не звертався з приводу відшкодування ПДВ, оскільки тільки вони можуть вирішити це питання і воно вже нібито погоджено із високопосадовими особами податкового органу. При цьому останні за ініціативи ОСОБА_6 збільшили раніше висунуту вимогу щодо надання грошової винагороди до 22 % від заявленої до відшкодування підприємством суми ПДВ, що склало 66 млн. грн.

На виконання раніше висунутих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вимог в приміщенні «Укрексімбанку» за адресою вул. Антоновича, 127, в м. Києві будучи введеними в оману ОСОБА_7 13.02.2017 передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) доларів США, що еквівалентно 33 млн. грн. для відшкодування першої частини заявленого до відшкодування ПДВ в розмірі 150 млн. грн., які помістив до банківської скриньки відкритої на ім'я ОСОБА_4

24.02.2017 ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 та з відома ОСОБА_6, умисно, з корисливих мотивів, приблизно о 10 годині прибув до приміщення «Укрексімбанку» за адресою вул. Антоновича, 127, в м. Києві для вилучення зазначених коштів та подальшого їх розподілу із ОСОБА_5, а останній в свою чергу із ОСОБА_6

Слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність підозрюваного ОСОБА_6 та іншого власника майна ОСОБА_3 відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально - правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, що набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Враховуючи, що вказане майно, а саме: автомобіль НОМЕР_1 є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки право власності на автомобіль у 2013 році зареєстроване за дружиною підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_3 та з урахуванням того, що арешт спрямований на забезпечення кримінального провадження в частині виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна, слідчий суддя вважає наявними передбачені ч. 2 ст. 170 КПК України підстави для арешту вказаного майна.

Разом з цим, клопотання слідчого в частині надання дозволу на поміщення автомобіля НОМЕР_2 на арешт майданчик задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до положень чинного КПК України, вирішення таких питань не входить до компетенції слідчого судді при розгляді клопотання про накладення арешту на майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції Гуджала Андрія Андрійовича про накладення арешту на майно - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке зареєстроване за ОСОБА_3, а саме на: автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали для відому направити ОСОБА_6 та ОСОБА_3 за адресою їх місця проживання: АДРЕСА_1.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя О.В. Батрин