Рішення № 6520431, 23.10.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2009 р.Справа № 26/163-09-3671 Господарський суд Одеської області у складі : судді                                         Никифорчука М.І. при секретареві                     Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача : Крамаренко І.В. за довіреністю від 13.10.2009 р.;

від відповідача : не з’явився,

( представник відповідача Мудрова Я.В. діюча за довіреністю №б/н від 07.05.2009 р. приймала участь у засіданні суду 14.10.2009 р., про час та місце розгляду справи 23.10.2009р. повідомлялась належним чином, повідомлення у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю „ Павелто Україна”

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю „Автозбірне виробництво”

про стягнення 130192,52 грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Павелто Україна” ( далі –позивач) звернулось із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Автозбірне виробництво” ( далі - відповідач ) про стягнення суми боргу в розмірі 130192 грн. 52 коп., посилаючись на наступне.

29 грудня 2006 року між сторонами у справі укладений Договір поставки № 29-12-06 (далі –Договір ), відповідно до п.1.1 якої Продавець ( позивачу у справі ) зобов’язався поставити в обумовлені Договором строки Покупцю ( відповідачеві у справі ), а Покупець отримати та оплатити Товар у відповідності з асортиментом та в кількості, яка вказана у Специфікаціях, що підписуються сторонами.

Додатками №№ 1-11 до Договору сторони визначили найменування товару, що поставляється відповідачеві згідно Специфікацій №№ 1-11.

Додатками №№ 12-14 сторони також визначили найменування товару, що поставляється відповідачеві згідно таблиці № 1, зазначеної у цих додатках.

Відповідно до актів приймання –передачі товару № 1 від 11 квітня 2007 р., № 2 від 10 травня 2007 р., № 4 від 27 липня 2007 р., № 5 від 11 вересня 2007 р., № 7/1 від 10 жовтня 2007р., № 8 від 23 жовтня 2007 р., № 9 від 02 листопада 2007 р., № 10 від 29 листопада 2007р., № 10 від 5 грудня 2007 р., № 1 від 12 лютого 2008 р., № 2 від 05 березня 2008 р., № 4 від 13 червня 2008 р., № 5 від 07 липня 2008 р., № 6 від 11 серпня 2008 р., № 7 від 08 вересня 2008 р. та видаткових накладних № 15-П -RN від 11 вересня 2007 р. та № 17-П-RN від 28 вересня 2007 р. позивачем на виконання умов Договору було передано у власність відповідача товар ( автозапчастини) на загальну суму 1155442,15 грн.

Відповідач частково в сумі 876174,05 грн. сплатив за отриманий товар.

19.11.2008 р. відповідач повернув частку товару позивачеві в сумі 118692 грн.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача склав 96576 грн. 10 коп. Вказана заборгованість виникла у відповідача з 01.10.2008 р., оскільки відповідач останню проплату здійснив 30.09.2008 р.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати, покупець сплачує пеню за кожен день прострочення в розмір 0,1 % від вартості неоплаченого товару.

Відповідно умов цього пункту Договору та вимог ч. 2 ст.625 ЦК України відповідачеві нараховано : пені в розмірі - 17383,70 грн., індекс інфляції в розмірі - 13906,96 грн. та 3% річних в розмірі - 2325,76 грн., згідно приведеного позивачем розрахунку.

Дотеперішнього часу відповідач вказану вище суму боргу не сплатив, що свідчить про порушення з його боку вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Відповідач в засіданні суду 14.10.2009 р. позов не визнала, але відзив на позов не надала.

В засідання суду 23.10.2009 р., у якому справа розглянута по суті, згідно правил ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, представник відповідача не з’явилась, повідомлялась належним чином про час та місце розгляду справи, повідомлення у справі, причини неявки суду не повідомила.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона доводить ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, надані позивачем вищеприведенні докази –Договір, додатки до Договору №№ 1-14, акти приймання –передачі товару, витратні накладні - підтверджують викладені позивачем обставини справи.

Вказані докази не викликають у суду сумніву тому приймаються судом як докази наявності боргу у відповідача по вказаному вище Договору.

Дотеперішнього часу відповідач залишок боргу позивачеві не сплатив, чим порушив вимоги ст.ст. 525 і 526 ЦК України. Зворотнього відповідачем не доведено.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум стягнення, суд вважає його правильним, оскільки він базується на приписах цивільного законодавства.

Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними, дослідженими судом вищеприведеними доказами і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Автозбірне виробництво” ( 65003, м.Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29; код ЄДРПОУ 31622135; п/р № 26006320589101 в АБ „Південний”, МФО 328209 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Павелто Україна” ( 01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7, офіс 1; ідентифікаційний код 33551585; п/р № 26001037217400 в АКІБ „Укрсиббанк” м. Харків, МФО 351005 ) –залишок суми основного боргу в розмірі –96576 (дев’яносто шість тисяч п’ятсот сімдесят шість) грн. 10 коп., пені в розмірі - 17383 (сімнадцять тисяч триста вісімдесят три) грн. 70 коп.., індекс інфляції в розмірі – 13906 (тринадцять тисяч дев’ятсот шість) грн. 96 коп., 3% річних в розмірі - 2325 (дві тисячі триста двадцять п’ять) грн. 76 коп., державного мита в розмірі 1301 (одна тисяча триста одна) грн. 93 коп., витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 315 (триста п'ятнадцять) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

Суддя