Ухвала суду № 65203360, 01.03.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/5402/16 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.

Провадження № 22-ц/783/1379/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Я. А.

Категорія:27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шумської Н.Л.,

секретар: Симець В.І.,

за участі в судовому засіданні представника позивача ПАТ «Державний ощадний банк України» - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 03 листопада 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 03 листопада 2016 року відкрито провадження по даній справі.

Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_3

В своїй апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати. Вважає, що позовна заява подана з порушенням правил підсудності. Зазначає, що він з іншими відповідачами постійно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що є територією Личаківського району м. Львова, а тому даний позов мав подаватися до Личаківського районного суду м. Львова.

У судове засідання відповідачі не зявилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності, зважаючи на те, що такі особи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 205 ЦПК України та те, що інтереси позивача у судовому засіданні захищав представник.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи у звязку із його зайнятістю у розгляді кримінальної справи у м.Галичі Івано-Франківської області колегія судів вважає необґрунтованим та таким, що не свідчить про поважність причин його неявки у судове засідання по даній справі, оскільки судове засідання по даній справі призначене на 11 год. 00 хв. та представник відповідача незважаючи на певну віддаль між населеними пунктами (як вказує сам представник близько 120 км) взмозі був взяти участь у даному судовому засіданні без запізнення у судове засідання у іншій справі, про яку він вказує, що призначене на 14 год. 00 хв. Крім цього, зважаючи на те, що розгляд справи було призначено заздалегідь, про що відповідач ОСОБА_3 був повідомлений заздалегідь, а саме отримав судову повістку 24.02.2017 року (повідомлення про вручення поштового відправлення а.с. 117) представник відповідача взмозі був впорядкувати питання організації його участі у згаданих судових засіданнях без неявки у одне із них. Доказів протилежного ним не представлено.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, із змісту позовної заяви, Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» подано позов у Франківський районний суд м. Львова, що заявлений до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про: стягнення з відповідачів на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 1.08.2008 року реєстровий №8345 із змінами та доповненнями відповідно до договору від 05.09.2011 року реєстровий №6559, а саме на нерухоме майно: квартиру №8 на вул. Наукова, буд. №20 у м. Львові, загальною площею 43,4 кв.м., житловою площею 29,1кв.м., комора в підвалі 2,0кв.м., яке належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 31.20.1996 р. за №210566 та зареєстрованого Львівським МБТІ та ЕО і записаного у реєстрову книгу за номером запису 22042, з метою погашення заборгованості за кредитним договором №3005 від 1.08.2008 р., розмір якої станом на 7 вересня 2016 року становить 26927,29 доларів США, в тому числі: -16042,28 дол. США залишок строкового кредиту; - 5106,05 дол. США сума прострочених платежів за кредитом; - 3599,20 дол. США сума прострочених платежів за процентами; - 422,97 дол. США сума нарахованих процентів; - 785,48 дол. США сума пені за кредитом; - 782 дол. США сума пені за процентами; 189,31 дол. США 3% річних від прострочених сум заборгованості, - встановивши початкову ціну реалізації предмета іпотеки 683000 грн. без ПДВ, що визначена на підставі звіту про оцінку майна, проведеної 2.09.2016 року субєктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8; визначення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».

Оскаржуваною ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 3 листопада 2016 року відкрито провадження у справі за згаданим позовом.

З наведеного вище вбачається, що позов поданий з приводу нерухомого майна, а саме стосується квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка відповідно територіально належить до Франківського району м.Львова.

Відповідно до ч.1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Крім цього, згідно п. 41 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 1.03.2013 року перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Згідно п. 42 цієї ж Постанови виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи вказане, а саме те, що позов виник з приводу нерухомого майна, щорозташоване за адресою: АДРЕСА_2 та відноситься до території Франківського району м. Львова, суддею Франківського районного суду м. Львова підставно відкрито провадження у справі за даним позовом з дотриманням процесуального закону щодо вимог виключної підсудності та доводи апеляційної скарги про те, що справа повинна розглядатись за правилами ст. 109 ЦПК України, тобто за місцем проживання відповідачів, (АДРЕСА_3, що є територією Личаківського району м.Львова) не слід вважати обґрунтованими, зважаючи на те, що при конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Крім цього, доводи скарги про фактичне проживання відповідача за вказаною ним адресою (що підтверджується поданим ним актом, затвердженим директором ЛКП «Дім» а.с. 95) не слід вважати обґрунтованими, оскільки згідно ст. 109 ЦПК України має значення місце проживання, що зареєстроване у встановленому законом порядку. Згідно ж довідки ГУДМС УДМС України у Львівській області (а.с. 77) та копій паспортів відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 8-12), вони зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2.

Тому, апеляційну скаргу слід визнати безпідставною та відхилити, а ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з дотриманням вимог процесуального закону щодо правил підсудності, залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 03 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді : Л.Б. Струс

ОСОБА_9