Рішення № 65200525, 03.03.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9156/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2017 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Данко В.Й.,

при секретарі Павлюх Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді, в приміщенні суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, заборгованості по несплаченим аліментам, пені за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, заборгованості по несплаченим аліментам, пені за прострочення сплати аліментів. Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який 02.07.1999 року було розірвано. Від даного шлюбу народилася дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі виконавчого листа від 08.02.2000 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом, з відповідача ОСОБА_2 було стягнуто аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 24.01.2000 року до досягнення дитиною повноліття. Однак, відповідач всі ці роки ухилявся від свого обовязку по сплаті аліментів на утримання сина. З 01.09.2014 року ОСОБА_3 навчається на заочній формі навчання відділення факультету Здоровя людини. Навчання є платним. Згідно Договору про платне навчання №132-14/041Б від 08.2014 року загальна вартість освітньої послуги становить 34500грн., а вартість одного навчального року 6900грн. Відповідач повністю самоусунувся від покладеного на нього обовязку чинним законодавством утримувати власного сина. ОСОБА_1 не має можливості самостійно забезпечувати належний рівень життя ОСОБА_3 та оплачувати його навчання у вищому навчальному закладі, так як на її утриманні є ще двоє малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. У звязку з цим, просить суд задовольнити позов та винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, який продовжує навчання в розмірі 575грн. щомісячно до закінчення навчання відповідно до Договору про оплатне навчання, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 117057,55грн., яка виникла за прострочення ним сплати аліментів, в період з 24.01.2000 року по 01.06.2015 року, в тому числі: пеня за прострочення сплати аліментів в розмірі 3249,44грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 9748,33грн., сума боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 104059,78грн.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 в останнє судове засідання не зявилися. Однак, в попередній судових засіданнях позивачка уточнила позовні вимоги, а саме просила суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3, який продовжує навчання у ДВНЗ «Ужгородський національний університет» в розмірі 2000грн. щомісяця, починаючи з 31.07.2015 року до закінчення ним навчання чи до досягнення 23 років, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по несплачених аліментах в розмірі 65434,08грн., пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 19855,08грн, та сплачений судовий збір..

Окрім того, представник позивачки ОСОБА_6 надав суду заяву, в якій простть суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 в останнє судове засідання не зявилися. Однак, в попередній судових засіданнях проти позову заперечили, про що надали суду письмові заперечення та просили суд відмовити в задоволення позову так як сплив відповідний строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як встановлено по справі, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який 02.07.1999 року було розірвано, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтвом про розірвання шлюбу ОСОБА_8 І ФМ №009266 від 02.07.1999 року.

Від даного шлюбу народилася дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження ОСОБА_8 1 ФМ №154694 від 05.08.2003 року (Повторно).

На підставі виконавчого листа від 08.02.2000 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом, з відповідача ОСОБА_2 було стягнуто аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 24.01.2000 року до досягнення дитиною повноліття.

11.04.2003 року Постановою ВДВС Ужгородського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного вище виконавчого листа, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією даної постанови.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Однак, судом встановлено, що відповідач не виконував свого обовязку із сплати аліментів на утримання ОСОБА_3

Так, з наявного в матеріалах справи Повідомлення ВДВС, направленого ОСОБА_2 вбачається, що Ужгородським МВ ДВС було сповіщено відповідача про наявну в нього заборгованість по справі аліментів станом на 01.09.2003 року та повідомлено зявитися з квитанцією про сплату такої заборгованості.

19.05.2004 року державний виконавець Шаранич О.М. звернувся із поданням до Ужгородського МВ УМВС України з вимогою порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за злісне ухилення від сплати аліментів, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Подання №11-31 від 19.05.2004 року.

Окрім того, з наявної в матеріалах справи Довідки №10-216/07 від 12.11.2007 року, виданої начальником МВ ДВС Ужгородського МРУЮ ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно не отримує аліменти від гр. ОСОБА_2 на отримання дитини. Аліменти не отримуються у звязку з тим, що боржник ухиляється від їх сплати.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 не виконав свого обовязку по утриманню сина ОСОБА_3, 20.06.1997 року, внаслідок чого в нього виникла заборгованість із сплати аліментів, яка станом на 01.06.2015 року становить 65433,45грн., що підтверджується Розрахунком заборгованості №11-86/15 від 01.06.2015 року, виданої головним державним виконавцем МВ ДВС Ужгородського МРУЮ ОСОБА_9

У відповідності до ч.4 ст.194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Представник відповідача в наданих суду запереченнях просить відмовити в задоволенні даного позову у звязку із спливом строку позовної давності, передбаченою ст.257 ЦК України та пропуском позивачкою ОСОБА_1 строку звернення з вимогами про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та відшкодування пені у звязку з простроченням сплати аліментів.

Однак, суд не може погодитися із тверджень представника відповідача з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 20 СK України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 72, ч. 2 ст. 129, ч. 3 ст. 138, ч. 3 ст. 139 цього Kодексу, а тому на правовідносини, які регулюються ст.ст.194, 196 СK України, не поширюється дія норм ЦK України про позовну давність.

Таким чином, суд приходить до переконання, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 заборгованість із сплати аліментів на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 65433,42грн.

Так, із зазначеного вище Розрахунку заборгованості по сплаті аліментів вбачаються такі суми заборгованості відповідача ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, а саме:

●За 2001 рік заборгованість становить 1739,40грн.;

●За 2002 рік заборгованість становить 1019,70грн.;

●За 2003 рік заборгованість становить 1042,70грн.;

●За 2004 рік заборгованість становить 1481,50грн.;

●За 2005 рік заборгованість становить 2422,10грн.;

●За 2006 рік заборгованість становить 3123,90грн.;

●За 2007 рік заборгованість становить 3923,40грн.;

●За 2008 рік заборгованість становить 5833грн.;

●За 2009 рік заборгованість становить 5409,50грн.;

●За 2010 рік заборгованість становить 5892,30грн.;

●За 2011 рік заборгованість становить 6697,40грн.;

●За 2012 рік заборгованість становить 6996,50грн.;

●За 2013 рік заборгованість становить 7566грн.;

●За 2014 рік заборгованість становить 8607,70грн.;

●За 2015 рік заборгованість становить 3677,50грн.

У відповідності до ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Як вбачається із п.22 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, яка заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у звязку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Окрім того, Верховний суд України на засіданні судової палати у цивільних справах 11.09.2013 року розглянув справу №6-81цс13, предметом якої був спір про стягнення заборгованості за аліментами та пені від суми несплачених аліментів. При розгляді цієї справи ВС України зробив правовий висновок про те, що для розрахунку пені слід зясувати розмір несплачених аліментів по кожному місяцю, потім обчислити розмір пені, виходячи із суми місяця, а потім підсумувати отримані розмірі пені.

Застосувавши методику розрахунку пені, визначену ВС України із врахуванням зазначених в наданому РВ ДВС Ужгородського МРУЮ розрахунку суми аліментів, що підлягають стягненню помісячно, суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 нараховано неустойку (пеню) з ухилення від сплати аліментів в таких розмірах:

1.За 2001 рік (1739,40грн./12 місяців=144,95грн.х0,01=1,4х365 днів) 511грн.;

2.За 2002 рік (1019,70грн./12 місяців=84,97грн.х0,01%=0,84х365 днів) 306,60грн.;

3.За 2003 рік (1042,70грн./12 місяців=86,89грн.х0,01%=0,86х365 днів) 313грн.;

4.За 2004 рік (1481,50грн./12 місяців=123,45грн.х0,01%=1,2х365 днів) 438грн.;

5.За 2005 рік (2422,10грн./12 місяців=201,84грн.х0,01=2х365 днів) 730грн.;

6.За 2006 рік (3123,90грн./12 місяців=260,32грн.х0,01%=206х365 днів) 949грн.;

7.За 2007 рік (3923,40грн./12 місяців=326,95грн.х0,01%=3,2х365 днів) 1168грн.;

8.За 2008 рік (5833грн./12 місяців=486,08грн.х0,01=4,8х365 днів) 1752грн.;

9.За 2009 рік (5409,50грн./12 місяців=475,79грн.х0,01%=4,7х365 днів) 1715грн.;

10.За 2010 рік (5892,30грн./12 місяців=491,02грн.х0,01%=4,91х365 днів) 1792,15грн.;

11.За 2011 рік (6697,40грн./12 місяців=558,11грн.х0,01=5,5х365 днів) 2007,5грн.;

12.За 2012 рік (6996,50грн./12 місяців=583,04грн.х0,01=5,8х365 днів) 2117грн.;

13.За 2013 рік (7566грн/12 місяців=630,5грн.х0,01=6,3х365 днів) 2299,50грн.;

14.За 2014 рік (8607,70грн./12 місяців=717,30грн.х0,01=7,1х365 днів) 2596,50грн.;

15.За 2015 рік (3677,50грн./12 місяців=306,45грн.х0,01=3,06х148 днів) 452,88грн.

Враховуючи розрахунок заборгованості по аліментам, наданий МВ ДВС Ужгородського МРУЮ із зазначенням суми заборгованості аліментів з січня 2001 року по 01.06.2015 рік та беручи до уваги розяснення ВС України про вирахування пені за несплати аліментів, суд приходить до переконання, що з ОСОБА_2 підлягає стягненню пеня в розмірі 19148,13грн., а тому вимога ОСОБА_1 в даній частині підлягає до часткового задоволення.

Позивачка, звертаючись до суду з даним позовом також просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3, який продовжує навчання у ДВНЗ «Ужгородський національний університет» в розмірі 2000грн. щомісяця, починаючи з 31.07.2015 року до закінчення ним навчання чи до досягнення 23 років.

Однак, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що дана вимога не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 01.09.2014 року ОСОБА_3 навчається на заочній формі навчання відділення факультету Здоровя людини УжНУ. Строк навчання в університеті встановлено до 30.06.2019 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Договору про платне навчання №132-14/041Б.

Також з даного договору вбачається, що загальна вартість освітньої послуги становить 34500грн., а вартість одного навчального року 6900грн.

Обгрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 вказує на те, що не має можливості самостійно забезпечувати належний рівень життя ОСОБА_3 та оплачувати його навчання у вищому навчальному закладі, так як на її утриманні є ще двоє малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

У відповідності до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів судвраховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатнихчоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Однак, судом в той же час встановлено, що на утриманні відповідача ОСОБА_10 перебувають на утриманні також двоє малолітніх дітей ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"):

1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;

2) продовження ними навчання. Сімейний кодексне конкретизує, в якому навчальному закладі така особа буде продовжувати навчання. Отже для отримання права на батьківське утримання, дитина може навчатися в будь-якому навчальному закладі будь-якої форми власності.

3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі. Навчання дитини має бути її основним заняттям, отже якщо дитина навчається на заочному відділенні і має можливість працювати та заробляти собі на життя, обов'язку батьків утримувати таку дитину не виникає.

Виходячи з вищевикладеного, а також той, факт, що ОСОБА_3 навчається на заочній формі навчання відділення факультету Здоровя людини УжНУ (Довідка №04 від 09.07.2015 року, видана деканом факультету здоровя людини УжНУ), суд вважає, що останній має можливість працювати та самостійно заробляти собі на життя та навчання, що виключає можливість задоволення даної позовної вимоги.

Враховуючи наведене та, зясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини даного позову, суд вважає, із ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на користь ОСОБА_1 заборгованість по несплачених аліментах в розмірі 65433,42грн., а також нараховану неустойку (пеню) за порушення сплати аліментів в розмірі 19148,13грн.

У відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи той факт, що позивачкою ОСОБА_1 не було сплачено судовий збір на підставі п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», суд приходить до переконання, що такий підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 3, 4, 88, 114, 118, 119, 218 ЦПК України, ст.ст. 20, 182, 194, 196, 199 СК України, п. 20, 22 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, заборгованості по несплаченим аліментам, пені за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), мешканки ІНФОРМАЦІЯ_7 заборгованість по несплачених аліментах в розмірі 65433/шістдесят пять тисяч чотириста тридцять три/грн. 42коп., а також нараховану неустойку (пеню) за порушення сплати аліментів в розмірі 19148/девятнадцять тисяч сто сорок вісім/грн. 13коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь держави судовий збір в розмірі 1102/тисяча сто два/грн. 40коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти діб до Апеляційного суду Закарпатської області і набере законної сили в разі неподання такої в установлений строк.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_12