Ухвала суду № 65198810, 09.03.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 130/2977/16-ц

Провадження № 22-ц/772/927/2017

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09 березня 2017 року м. Вінниця

Суддя Апеляційного суду Вінницької області Медяний В.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до органу опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, служби у справах дітей Жмеринської районної державної адміністрації, третя особа - Державне казначейство України про визнання незаконним висновку та стягнення моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 лютого 2017 року,

в с т а н о в и в :

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до органу опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, служби у справах дітей Жмеринської районної державної адміністрації, третя особа - Державне казначейство України про визнання незаконним висновку та стягнення моральної шкоди.

В позовній заяві ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати судового збору.

Ухвалами Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 31 січня 2017 року позивачу відмовлено в задоволенні даного клопотання, позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали (а.с. 31, 32).

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 лютого 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачеві разом з доданими до неї документами (а.с. 38).

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви, ОСОБА_1 у строки, визначені ч. 2 ст. 294 ЦПК України, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для розгляду в Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області (а.с. 40).

В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору на підставі довідок, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши обґрунтованість заявленого клопотання, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України суд може за наявності певних підстав своєю ухвалою лише відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як убачається із матеріалів справи, одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору, в якому він посилається на те, що єдиним джерелом його існування є пенсія, розмір якої становить 1 130 грн., а також те, що він є платником аліментів на користь ОСОБА_2 в розмірі 692,57 грн. На підтвердження свого матеріального стану заявник надав копію листа Управління пенсійного фонду України у Жмеринському районі від 31 травня 2016 року, копію довідки Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 12 липня 2016 року, а також копію акта обстеження його матеріально-побутових умов проживання від 26 травня 2016 року.

Таким чином, встановлено, що на даний час майновий стан заявника ОСОБА_1 не дає можливості для сплати ним судового збору за подання апеляційної скарги, тому враховуючи право особи на доступ до суду, суд вважає за можливе звільнити його від сплати судового збору.

Апеляційна скарга подана з додержанням вимог, встановлених ст. ст. 294, 295 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 82, 294, ч. ч. 1, 5 ст. 297 ЦПК України,

у х в а л и в :

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до органу опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, служби у справах дітей Жмеринської районної державної адміністрації, третя особа - Державне казначейство України про визнання незаконним висновку та стягнення моральної шкоди.

Відкрити апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до органу опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, служби у справах дітей Жмеринської районної державної адміністрації, третя особа - Державне казначейство України про визнання незаконним висновку та стягнення моральної шкоди.

Суддя Апеляційного суду

Вінницької області В.М. Медяний