Ухвала суду № 65198407, 10.03.2017, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/257/14-ц

Провадження №2-п/148/1/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2017 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Штифурко Л.А.,

секретаря Лавренюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчин заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішенняТульчинського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2014 року, ухваленого у справі № 148/257/14-ц,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаною вище заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2014 року, згідно якого з нього та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 12.08.2008 року у сумі 102074, 43 доларів США., що еквівалентно 815 883 грн. 23 коп. В обґрунтування заяви послався на те, що 05.05.2016 року він ознайомився з рішенням суду та матеріалами справи, і лише 10.05.2016 року отримав копію заочного рішення. Вважає, що вказане заочне рішення суду має бути переглянуте, у звязку з тим, що на час розгляду справи він хворів і не міг бути присутній в судових засіданнях. На підтвердження вказаних обставин надав суду копії довідок № 837, №838 від 10.05.2016 року КУ «Тульчинський РЦ ПМСД», про те, що в період з 22.10.2014 року по 30.10.2014 року та з 10.11.2014 року по 25.11.2014 рік він проходив курс лікування в даному центрі. Також вважає, що істотною обставиною для правильного вирішення справи є те, що його порука за кредитним договором припинилася внаслідок збільшення зобов'язання без його згоди як поручителя.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 заяву про перегляд заочного рішення підтримав, посилаючись на обставини, викладені в ній. Доповнив, що додаткові угоди від 02.09.2009 року до кредитного договору № 012/03-11/235 про збільшення зобовязання за кредитним договором не могли бути підписані його довірителем ОСОБА_1, тому що в цей період він перебував за кордоном, однак доказів цього він не може надати, так як відповідь з Державної прикордонної служби України ще не отримана. Також зазначив, що на час звернення до суду з позовом ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» пропущено строк позовної давності, оскільки строк договору поруки становить три роки з часу настання права вимоги за кредитним договором, з 14.10.2008 року. Зазначив і те, що про розгляд справи в суді в 2014 році його довірителю було відомо, однак в судових засіданнях він участі не міг брати через хворобу. Просив заяву задовольнити та скасувати заочне рішення.

Представник ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» в судовому засіданні заперечила проти заяви ОСОБА_1, посилаючись на те, що йому в 2014 році було відомо про розгляд судом справи щодо солідарного стягнення заборгованості з нього та ОСОБА_2 за кредитним договором. Також він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, коли ухвалено заочне рішення, доказів поважності неявки його в судові засідання ним не представлено. Як не представлено доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.Тому вважає його доводи про те, що про заочне рішення йому стало відомо лише через два роки в 2016 році безпідставними. Просила в задоволенні заяви відмовити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що в січні 2014 року ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» звернулось до Тульчинського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.11.2014 року позов ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» задоволено, солідарно стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції заборгованість за кредитним договором № 012/03-11/235 від 12.08.2008 року у сумі 102 074,43 доларів США, що еквівалентно 815 883,32 грн., вирішено питання судових витрат.

Також судом встановлено, що про судові засідання 23.10.2014 року та 12.11.2014 року ОСОБА_1, як відповідач у справі, був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про врученя поштового відправлення, які надсилалися за місцем його проживання - вул. Першотравнева, 134, смт. Кирнасівка, Тульчинский район (а.с. 108, 116, Т.1). Заяв про відкладення даних судових засідань, в тому числі і у звязку з хворобою ОСОБА_1 від нього до суду не надходило. Як не надходило від нього під час розгляду справи в той період і заперечень проти позову з підстав припинення його поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З аналізу вказаної законодавчої норми вбачається, що заочне рішення може бути скасоване за наявності в сукупності двох підстав: поважності неявки в судове засідання відповідача та істотності доказів, на які він посилається, для правильного вирішення справи.

Доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що в судові засідання 23.10.2014 року та 12.11.2014 року він не з'явився з поважних причин спростовуються, дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, з представлених на обгрунтування даних доводів копій довідок про хворобу № 838 від та № 837, виданих 10.05.2016 року КУ «Тульчинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» вбачається, що в період з 22.10.2014 року по 30.10.2014 рік та з 10.11.2014 року по 25.11.2014 року ОСОБА_1 проходив курс лікування в даній установі (а.с. 167, 170 Т.1). Разом з тим, із вказаних довідок не вбачається, яке ж саме лікування проходив ОСОБА_1 амбулаторне чи стаціонарне.

Крім того, як встановлено судом з відповіді адміністрації КУ «Тульчинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» від 21.10.2016 року, отриманої на запит суду, ОСОБА_1, на лікуванні в даній установі в період з 22.10.2014 року по 30.10.2014 рік та з 10.11.2014 року по 25.11.2014 рік не перебував. Лікаря ОСОБА_6, відбиток печатки та підпис якого вказані у довідках, в штатному розписі Центру немає і не було. Вигляд штампу на предявлених довідках не відповідає дійсності (а.с.55 Т.2). Вказана обставина ставить під сумнів достовірність представлених відповідачем довідок про хворобу № 837, № 838, а тому вони не можуть бути розцінені судом як належні та допустимі докази поважності неявки його в судові засідання.

Також відповідачем ОСОБА_1 та його представниками в обгрунтування доводів про припинення його поруки за кредитним договором у зв'язку зі збільшенням основного зобов'язання без його згоди як поручителя не зазначено доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З огляду на те, що про судові засідання 23.10.2014 року та 12.11.2014 року, коли ухвалено заочне рішення, відповідач ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, враховуючи, що ним та його представником не доведено поважності причин неявки в дані судові засідання, та не зазначено доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.11.2014 року.

Залишаючи заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без задоволення, суд роз'яснює, що вказана обставина не перешкоджає його оскарженню в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 231, 232 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішенняТульчинського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2014 року, ухваленого у справі №148/257/14-ц за позовом ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Штифурко